08 липня 2025 року м. Київ № 640/20564/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ""Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними у зв'язку із зупиненням діяльності товариства, важким фінансовим становищем, відсутністю грошових коштів, що унеможливлює сплату узгодженої суми грошового зобов'язання. Позивач наголошує про відсутність у його діях вини при вчиненні зазначених порушень, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому не підлягають скасуванню. Вказує, що у ході 3 перевірок позивача було встановлено порушення п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 та ст. 203 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати (перерахунку) узгодженої суми грошового зобов?язання з ПДВ, визначеної в податкових деклараціях з ПДВ з затримкою до та понад 30 календарних днів, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України внаслідок порушення граничних термінів подачі податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року, а також пункту 201.10 статті 201 ПК України внаслідок несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних. Відтак, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів їх необґрунтованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої було складено акт від 30.04.2020 року № 15073/26-15-04-11-13.
Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Аркада Буд Холдинг» на порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 та ст. 203 ПК України, несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в податкових деклараціях з ПДВ з затримкою до та понад 30 календарних днів (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 року № 0628080411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 27 169,52 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 року № 0628070411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 216 122,80 грн.
Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Будівельна Компанія Аркада буд Холдинг» за грудень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.05.2020 року № 721/26-15-05-10-01.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, оскільки, враховуючи, що граничний строк подання податкової декларації ТОВ «Будівельна Компанія Аркада буд Холдинг» з ПДВ за грудень 2019 року визначений 20.01.2020, при цьому її позивачем до контролюючого органу не подано у встановлені терміни, чим порушено пп.49.18.1 п. 49.18, ст.49 та п. 203.1 ст.203 ПК України. При цьому, ГУ ДПС у м. Києві фактично отримано зазначену декларацію 13.02.2020.
На підставі висновків акту перевірки № 721/26-15-05-10-01 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 року №0134260510 про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України проведено камеральну перевірку ""Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом перевірки складено акт від 27.01.2020 №868/26-15-04-05-16/42375545, в якому зафіксовано порушення ТОВ ""Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України шляхом несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних :
- від 13.12.2019 №1, зареєстровано 03.01.2020 з затримкою 3 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 77 104,34 грн.;
- від 23.12.2019 №4, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 15 098,80 грн.;
- від 24.12.2019 №6, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 46 497,00 грн.;
- від 26.12.2019 №13, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 33 645,27 грн.;
- від 21.12.2019 №2, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 8 000,00 грн.;
- від 27.12.2019 №15, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 25 398,87 грн.;
- від 23.12.2019 №3, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 4 875,45 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем нараховано штрафні санкції в загальному розмірі 210 619,73 грн. Зокрема, контролюючим органом складено податкову вимогу № 55176-10 від 26.06.2020 щодо сплати 210 283,22 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками контролюючого органу, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального ті спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пунктів 76.1, 76.2, 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені норми ПК України, можна зробити висновок, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які містяться у податковій звітності платника податків (наявність арифметичних та методологічних помилок під час її заповнення) та не передбачає дослідження первинних документів, на підставі яких така звітність складена, з урахуванням господарських операцій платника податків, проведених в межах здійснення фінансово-господарської діяльності протягом такого періоду.
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов?язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов?язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов?язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов?язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленими цим Кодексом. Така сума грошового зобов?язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов?язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків. встановлених Податковим кодексом України (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Згідно з абз.1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Крім того, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов?язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).
Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов?язання з ПДВ Податковим кодексом України не передбачено.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов?язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов?язаний сплатити нараховану суму грошового зобов?язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов?язання платник податків зобов?язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов?язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов?язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов?язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов?язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов?язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов?язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов?язань, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів ло бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов?язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов?язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування.
Як встановлено п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов?язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Разом з тим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов?язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як випливає з ії змісту, є універсальним приписом, якій підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов?язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов?язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, якій залежить від терміну прострочення.
Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).
Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов?язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов?язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов?язання, а розмір штрафу визначається нормативно тa фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
Стосовно податкових повідомлень-рішень від 25.06.2020 року № 0628080411 та № 0628070411 суд вказує про їх обґрунтованість з огляду на наступне.
Судом встановлено, що під час перевірки, результати якої оформлені в акті перевірки від 30.04.2020 року № 15073/26-15-04-11-13, Головним управлінням ДПС у м. Києві встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Аркада Буд Холдинг» здійснило порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України у вигляді несвоєчасної сплати (перерахунку) узгодженої суми грошового зобов?язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 352 309, 20 грн., визначеної в податкових деклараціях з ПДВ з затримкою до та понад 30 календарних днів (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 року № 0628080411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 27 169,52 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 року № 0628070411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 216 122,80 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується наявність вищенаведених порушень, встановлених актом перевірки від 30.04.2020 року № 15073/26-15-04-11-13, а доводи про причини такої поведінки у вигляді важкого фінансового становища товариства, зупинення його діяльності не приймаються судом у якості поважних, оскільки, відповідно до п. 1 ст. 42 ГК України, підприємництво передбачає собою самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, здійснюючи підприємницьку діяльність на власний ризик, позивач зобов'язаний забезпечити дотримання встановлених законом вимог до здійснення такої діяльності. Неможливість організувати підприємницьку діяльність у спосіб, який забезпечуватиме дотримання вимог закону, не звільняє підприємство від відповідальності за порушення таких вимог.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 по справі № 640/5138/19.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 20.05.2020 року №0134260510 суд вказує про його обґрунтованість з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Будівельна Компанія Аркада буд Холдинг» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.05.2020 року № 721/26-15-05-10-01.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, оскільки, враховуючи, що граничний строк подання податкової декларації ТОВ «Будівельна Компанія Аркада буд Холдинг» з ПДВ за грудень 2019 року визначений 20.01.2020, а позивачем її не подано до контролюючого органу у встановлені терміни, чим порушено пп.49.18.1 п. 49.18, ст.49 та п. 203.1 ст.203 ПК України. При цьому, ГУ ДПС у м. Києві фактично отримано зазначену декларацію 13.02.2020.
На підставі висновків акту перевірки № 721/26-15-05-10-01 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 року №0134260510 про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується наявність вищенаведених порушень, встановлених актом перевірки від 05.05.2020 року № 721/26-15-05-10-01, а доводи про помилковість визначення розміру штрафних санкцій (1020 грн.) не є обгрунтованими, оскільки, відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому, з розрахунку штрафних санкцій, визначених спірним ППР від 20.05.2020 року №0134260510 вбачається, що позивачем було первинно вчинено порушення вимог п. 120.1 ст. 120 ПК України у 2019 році, в результаті встановлення якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0030101403 від 03.06.2019. Спірним ППР від 20.05.2020 року №0134260510 визначено штрафні санкції за порушення вимог п. 120.1 ст. 120 ПК України за звітний період - грудень 2019 року, а тому розмір штрафних санкцій, визначений спірним ППР, є правомірно визначеним і не спростовується жодними належними доказами з боку позивача.
Стосовно податкової вимоги від 26.06.2020 року №55176-10 суд вказує про її обгрунтованість з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України проведено камеральну перевірку ""Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення ТОВ ""Будівельна компанія "Аркада Буд Холдинг" вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України шляхом несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних :
- від 13.12.2019 №1, зареєстровано 03.01.2020 з затримкою 3 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 77 104,34 грн.;
- від 23.12.2019 №4, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 15 098,80 грн.;
- від 24.12.2019 №6, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 46 497,00 грн.;
- від 26.12.2019 №13, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 33 645,27 грн.;
- від 21.12.2019 №2, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 8 000,00 грн.;
- від 27.12.2019 №15, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 25 398,87 грн.;
- від 23.12.2019 №3, зареєстровано 17.01.2020 з затримкою 2 дні, нараховано штрафні санкції у розмірі 4 875,45 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем нараховано штрафні санкції в загальному розмірі 210 619,73 грн.
Крім того, за даними АIC «Податковий блок» станом на 26.06.2020 року у ТОВ «Будівельна Компанія Аркада буд Холдинг» обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у сумі 210 283,00 грн, на підставі чого контролюючим органом складено податкову вимогу № 55176-10 від 26.06.2020 щодо сплати 210 283,22 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується наявність вищенаведених порушень, встановлених актом перевірки від 27.01.2020 №868/26-15-04-05-16/42375545, а доводи про причини такої поведінки у вигляді важкого фінансового становища товариства та відсутності у товариства грошових коштів на банківських рахунках не приймаються судом у якості поважних, оскільки, як вже зазначалось судом, неможливість організувати підприємницьку діяльність у спосіб, який забезпечуватиме дотримання вимог закону, не звільняє підприємство від відповідальності за порушення таких вимог.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведені вимоги відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні і беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і ним доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій та спірної податкової вимоги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та спірна податкова вимога є правомірними і такими, що не підлягають скасуванню.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.