08 липня 2025 року м. Київ № 320/22222/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 60% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.09.2023 №21-175зп, починаючи з 06.12.2022 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням усіх видів надбавок (доплат, підвищень до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи);
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 із розрахунку 60% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.09.2023 №21-175зп, починаючи з 06.12.2022 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням усіх видів надбавок (доплат, підвищень до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи) та провести виплату різниці пенсії між фактично виплаченими розмірами та максимально нарахованими з 06.12.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправні дії відповідача, який, попри отримання оновленої довідки від 08.09.2023 № 21-175зп, видану Офісом Генерального прокурора, не здійснив перерахунок його пенсії, тим самим порушив права на отримання пенсії у більшому розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Копію ухвали суду була направлена відповідачу до електронного кабінету підсистеми Електронний Суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач проходив військову службу за контрактом у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України на посаді прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури.
Наказом Міністра оборони України від 04.08.2017 № 529, позивача як офіцера Збройних Сил України відрядженого до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.
З 01.11.2021 позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 60% від грошового забезпечення.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-р/2020 від 26.03.2020 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Офісом Генерального прокурора 08.09.2023 за № 21-175зп було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.08.2023 (із збільшеними розмірами складових ГЗ), яка була направлена до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовився від вчинення таких дій, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 08.09.2023 за № 21-175зп.
Листом відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 08.09.2023 за № 21-175зп.
Не погоджуючись з правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з пунктом 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Відповідно до статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Як свідчать матеріали справи, до звільнення позивач обіймав відповідну посаду в органах Військової прокуратури та проходив військову службу за правилами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Судом встановлено, що позивачу з 01.11.2021 призначена та виплачується пенсія за вислугу років на підставі положень Закону № 2262-ХІІ.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-р/2020 від 26.03.2020 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
За змістом Постанови №45 у переліку органів, які видають і надсилають відповідні довідки, відсутні як Офіс Генерального прокурора, так і Спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері.
Разом з тим, суд враховує, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» також не містить в своєму переліку відомостей про тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів для колишніх військових прокурорів чи для діючих прокурорів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.Водночас, питання визначення розміру грошового забезпечення прокурора (незалежно від структурного підрозділу чи спеціалізованої прокуратури Офісу Генерального прокурора) станом на 2023 рік врегульовано і визначено не постановою Кабінету Міністрів України, а приписами Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру».
Так, частиною другою статтею 81 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» визначено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З огляду на наведене, у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою прокурора Офісу Генерального прокурора та зверненням позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії разом із довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.
При цьому, суд зауважує, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача від 08.09.2023 №21-175зп недійсною не визнавалася, не скасована, тобто є чинною, а тому підстав для її невиконання у відповідача не було. Будь-яких зауважень щодо її змісту, складових грошового забезпечення, відповідачем не зазначено та матеріали справи не містять.
За таких обставин, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, на підставі вказаної довідки, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тобто протиправно.
Відтак, належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 08.09.2023 № 21-175зп, виданої Офісом Генерального прокурора.
Водночас, зважаючи на положення частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, твердження позивача про виникнення у нього права на перерахунок пенсії з 06.12.2022 є помилковими, позаяк розмір грошового забезпечення змінився з 01.08.2023, а отже перерахунок пенсії слід здійснювати з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, яка потягнуло за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.09.2023.
Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає таке.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом оскаржує відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення. Відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку його пенсії, зазначив про відсутність правових підстав для такого перерахунку. Таким чином, спору щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Будь-яких доказів зворотного позивачем суду не надано і матеріали справи не містять. Відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Отже, враховуючи те, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивача суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, відтак у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченим розміром по день проведення перерахунку так як є передчасними вимогами, оскільки метою судового захисту є спонукання суб'єкта владних повноважень до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії, що й було зобов'язано відповідача зробити даним рішенням. Отже, у даній частині позовних вимог не встановлено порушеного права позивача, відтак в цій частині позову слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача частково відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 60% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.09.2023 № 21-175зп, починаючи з 06.12.2022 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням усіх видів надбавок (доплат, підвищень до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 із розрахунку 60% розміру грошового забезпечення, на підставі оновленої довідки Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 08.09.2023 № 21-175зп, з урахуванням усіх видів надбавок (доплат, підвищень до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи), починаючи з 01.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.