09 липня 2025 року Справа № 280/5887/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЯ-ТРАНС» (Північне шосе, буд. 20-Е, м. Запоріжжя, 69006) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України,
08.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЯ-ТРАНС» (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд: встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника відповідача 1 - відповідача 2 до повного погашення боргу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач 1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Згідно з відомостями з ЄДР керівником відповідача 1 є відповідач 2. Відповідач 1 має податковий борг в сумі 3 145 247,14 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на прибуток приватних підприємств та пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Позивачем відповідно до вимог ст. 59 та ст. 42 ПК України надіслано відповідачу 1 податкову вимогу форми «Ю» № 0003317-1305-0801 від 31.10.2023, яка була вручена представнику відповідача 1 16.11.2023. Податковий борг відповідачем 1 не було погашено протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги. Посилаючись на ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду України і в'їзду в Україну громадян України», пункт 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, ст. 289-2 КАС України позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику відповідача 1 - відповідачу 2.
Ухвалою від 14.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду з повідомлення (викликом) сторін на 09.07.2025 на 14:30 год.
Ухвала від 08.07.2025 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 1 в системі «Електронний суд» 08.07.2025 о 20:28, повістка про виклик до суду доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 1 в системі «Електронний суд» 08.07.2025 о 21:53.
У судове засідання 09.07.2025 о 14:30 год. відповідачі не з'явились, відзивів чи пояснень по суті справи від відповідачів до суду не надійшло.
09.07.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Частиною 3 статті 55 КАС України, якого врегульовано питання участі у справі представників, передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
З огляду на те, що відповідач 2 згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником відповідача 1, він з урахуванням положень статті 55 КАС України є представником відповідача 1, яким ухвалу про відкриття провадження у справі отримано в особистому кабінеті в системі “Електронний суд». Відтак, відповідач 2, будучи представником відповідача 1, вважається повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.
Крім того, судом вживались заходи щодо повідомлення відповідачів про дату судового засідання засобами телефонного зв'язку за номерами вказаними у позові, проте зв'язку із тим, що такі номери станом на дату розгляду позову не функціонують, а матеріалах справи міститься Акт про неможливість повідомлення відповідачів про дату, час та місце проведення судового засідання засобами телефонного зв'язку.
Зважаючи на особливості провадження, передбачені ст. 289-2 КАС України, якою визначені скорочені строки розгляду такої категорії справ, та неявкою сторін в судове засідання, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІЯ-ТРАНС» з 24.03.2011 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Запорізькій області.
Види діяльності за КВЕД:
49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний)
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві
01.64 Оброблення насіння для відтворення
20.15 Виробництво добрив і азотних сполук
42.91 Будівництво водних споруд
43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику
45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів
81.30 Надання ландшафтних послуг
96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля
47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах
47.30 Роздрібна торгівля пальним
47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
42.11 Будівництво доріг і автострад.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 08.07.2025 керівником відповідача 1 є ОСОБА_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №280/5061/24, яке набрало законної сили 13.03.2025, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЯ-ТРАНС» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків , а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у розмірі 667 606,13грн., з яких:
242 646,70 грн. податку на додану вартість,
424 959,43 грн. податку на прибуток приватних підприємств.
В означеному судовому рішенні встановлено, що дана заборгованість виникла на підставі визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання у відповідності до податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 12.11.2021 № 0165520705, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на додану вартість у сумі 617 976,25 грн.; № 0165510705, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 562 500,00 грн. Зазначено, що згідно даних інтегрованої картки платника за рахунок наявної переплати та у подальшому часткової сплати частина податкового зобов'язання сплачена. Податковим органом 31.10.2023 сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 31.10.2023 № 0003317-1305-0801 на сплату податкового боргу у розмірі 1 069 143,15 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 16.11.2023.
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 31.10.2023 № 0003317-1305-0801 матеріали справи не містять.
Дослідженням інтегрованої картки по податку на додану вартість відповідача 1 суд встановив, що станом на 30.06.2025 відповідач 1 має податковий борг з податку на додану вартість на суму 1 399 031,87 грн., з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 1 150 611,40 грн., з податку на прибуток приватних підприємств - 595 603,87 грн., загалом - 3 145 247,14 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживались заходи щодо погашення податкового боргу відповідача 1.
Зокрема, податковим органом 31.10.2023 сформовано та направлено на адресу відповідача 1 податкову вимогу форми «Ю» від 31.10.2023 № 0003317-1305-0801 на сплату податкового боргу у розмірі 1 069 143,15 грн. Вказана вимога отримана представником відповідача 1 - 16.11.2023.
17.02.2025 та 26.05.2025 уповноваженою особою позивача прийняті рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, відповідно.
Крім того, позивачем складались та надсилались до банків платіжні інструкції щодо стягнення з відповідача податкового боргу, які повернені без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача 1.
У зв'язку з тим, що вжиті заходи не дали позитивного результату щодо погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).
Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
З матеріалів справи судом встановлено, що за відповідачем 1 обліковується податковий борг на загальну суму 3 145 247,14 грн.
За правилами статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Отже, незважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, податковий борг відповідача 1 не було погашено протягом 240 календарних днів з дні вручення податкової вимоги, протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на встановлений факт наявності у відповідача 1 податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дні вручення податкової вимоги, суд висновує про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника вказаної юридичної особи у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
Відтак, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд також враховує що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до пункту 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов'язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 289-2 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЯ-ТРАНС» (Північне шосе, буд. 20-Е, м. Запоріжжя, 69006) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЯ-ТРАНС» (Північне шосе, буд. 20-Е, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 37342256) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до погашення податкового боргу у розмірі 3 145 247,14 гривень або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.
Рішення може бути оскаржене, згідно статті 289-2 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно зі статтею 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль