09 липня 2025 року Справа № 160/33622/24 ЗП/280/11/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до 1. Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4; код ЄДРПОУ 34824364)
2. Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5; код ЄДРПОУ 26255795)
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
27.01.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/33622/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до 1. Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач 1), 2. Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 13.10.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2023, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн;
зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період з 13.10.2021 по 30.11.2024 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обчисливши її розмір за 2021 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн, за 2022 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, за 2023 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн та за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 включно, виходячи з встановленого на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн, з урахуванням виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 13.10.2021 по 30.11.2024 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обчисливши її розмір за 2021 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн, за 2022 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, за 2023 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн та за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 включно, виходячи з встановленого на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн;
зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 13.10.2021 по 30.11.2024 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обчисливши її розмір за 2021 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн, за 2022 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, за 2023 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн та за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 включно, виходячи з встановленого на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн.
Крім того, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 03.10.2023 по 20.09.2024.
Справу просить розглянути за її відсутності.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що обіймає посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду та отримує суддівську винагороду. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) суддівська винагорода регулюється виключно цим Законом, при цьому базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працезданих осіб становить 2270 гривень, 2481 гривня, 2684 гривні, 3028 гривень станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 відповідно. Однак, відповідач 1 при обчисленні суддівської винагороди застосовує прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, що становить 2102 гривні. Крім того, зменшивши розмір базового посадового окладу, відповідач пропорційно зменшив і допомогу на оздоровлення. Позивач із такими діями не погоджується, а також не погоджується із бездіяльністю відповідача 2 щодо незабезпечення фінансування виплати належної їй суддівської винагороди, у зв'язку чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.01.2025 визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із цією позовною заявою; відкрито провадження у справі № 160/33622/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.02.2025; витребувано у відповідачів докази.
Відповідач 1 не погодився із заявленими позовними вимогами, 07.02.2025 подав відзив на позовну заяву (вх. № 5854), в якому зазначає, що норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює конкретного розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно враховувати положення інших нормативно-правових актів, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді. Такі норми доповнюють частину третю статті 135 Закону № 1402-VIII і становлять єдину спеціальну норму, якою визначається розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної норми є відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік», статтями 7 яких установлено у 2021-2024 роках прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, крім іншого, для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. При цьому, зазначені Закони не змінюють складові для визначення базового розміру посадового окладу судді, а лише запроваджують розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді. Доводи про те, що суддівська винагорода позивачу не виплачена відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII вважає помилковими, оскільки ця норма визначає лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, тоді як конкретний розмір прожиткового мінімуму визначається нормами закону про Державний бюджет України на відповідний рік. За таких обставин, визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який в свою чергу буде другим множником у формулі розрахунку суддівської винагороди, є виключним повноваженням Верховної Ради України. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.02.2025 зобов'язано Державну судову адміністрацію України надати у підготовче засідання витребувані судом докази; відкладено підготовче засідання до 13.03.2025.
Ухвалою суду від 13.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/33622/24 на 30 днів; відкладено підготовче засідання до 03.04.2025; зобов'язано Державну судову адміністрацію України надати у підготовче засідання витребувані судом докази.
Ухвалою суду від 03.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Відповідач 2 відзиву на позов не направив.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Наказом відповідача 1 від 08.10.2021 № 517-к ОСОБА_1 зарахована до штату Дніпропетровського окружного адміністративного суду на посаду судді у зв'язку з призначенням Указом Президента України від 06.10.2021 № 503/2021.
Відповідно до наданих Дніпропетровським окружним адміністративним судом інформаційних довідок від 14.11.2024 № 290-5/Б, від 14.11.2024 № 290-5/Б, № 292-5/Б, від 23.09.2024 № 210 прожитковий мінімум, який застосовувався при визначенні базового розміру посадового окладу судді у 2021-2024 роках, становив 2102,00 грн.
Вважаючи такі дії відповідача 1 протиправними, а також протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступими мотивами.
У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно п. 1 ч. 3, ч.ч. 4, 5 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
За приписами ст. 136 Закону № 1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Закон України “Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:
- працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає: з 1 січня 2393,00 гривень, з 1 липня 2508,00 гривні, з 1 грудня 2589,00 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2100,00 гривень, з 1 липня 2201,00 гривня, з 1 грудня 2272,00 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2618,00 гривень, з 1 липня 2744,00 гривні, з 1 грудня 2833,00 гривні; працездатних осіб: з 1 січня 2481,00 гривня, з 1 липня 2600,00 гривень, з 1 грудня 2684,00 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2102,00 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2102,00 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 1600,00 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 1934,00 гривні, з 1 липня 2027,00 гривень, з 1 грудня 2093,00 гривні.
В статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;
працездатних осіб - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Отже, окремими приписами Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Суд зауважує, що наведені приписи Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивача, відповідач 1 діяв на законних підставах.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавець, починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду нагадала, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача 1. Відповідно, похідні позовні вимоги, заявлені до відповідача 2, задоволенню також не підлягають.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1. Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4; код ЄДРПОУ 34824364), 2. Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5; код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 09.07.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко