09 липня 2025 року Справа № 280/2639/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65; код ЄДРПОУ 38625593)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо безпідставного утримання з ОСОБА_1 сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованої на виконання рішення по справі № 280/6693/24 індексації грошового забезпечення;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману на виконання рішення по справі № 280/6693/24 індексацію грошового забезпечення на суму 12 038,07 грн (дванадцять тисяч тридцять вісім гривень 07 копійок) у вигляді утриманих податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9421,10 грн та військового збору у розмірі 2616,97 грн.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Коломойцевим М.М., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 11.06.2024 серія АР №1661474.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем на виконання рішення по справі №280/6693/24 було перераховано та сплачено позивачу індексацію грошового забезпечення. Фактично, зі всієї суми перерахованої індексації відповідачем сплачено позивачу 40301,38 грн, утримано та перераховано до бюджету 2616,97 грн військового збору, утримано та перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб 9421,10 грн. Позивач вважає протиправними дії відповідача по утриманню з належних позивачеві сум на виконання рішення по справі № 280/6693/24 військового збору разом з податком на доходи з фізичних осіб. Та обставина, що станом на день розрахунку позивач вже не проходив службу, жодним чином не впливає на його право отримати цю компенсацію, оскільки, відповідач здійснював остаточний розрахунок, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що 27.02.2025 відповідач добровільно та у повному обсязі виконав рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 280/6693/24. Відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 280/6693/24, загальна сума індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року складає - 52 339,45 грн. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, встановлено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845). Водночас, законодавством не встановлено будь-яких особливостей або спеціального порядку сплати ПДФО, військового збору та соціального внеску у випадку, якщо заробітна плата або інші виплати, пов'язані з трудовими правовідносинами, стягуються з роботодавця у примусовому порядку під час виконання судового рішення, ухваленого на користь працівника. Державна податкова служба України керуючись статтею 191 Податкового кодексу України, розглянувши лист Міністерства внутрішніх справ України від 09.05.2024 р. № 7422/04/15-2024 (вх. ДПС № 51333/5 від 09.05.2024 р.) щодо порядку оподаткування виплат поліцейським та особам рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій за рішеннями суду після звільнення зі служби та в межах компетенції повідомила, що виплати за рішенням суду звільненому поліцейському або працівнику ДСНС включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, і військовим збором на загальних підставах. Таким чином, при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі №280/6693/24, виплачуючи індексацію грошового забезпечення, яка складає - 52 339,45 грн, відповідач при її нарахуванні утримав та сплатив (перерахував) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету у відповідності до норм Податкового кодексу України. Отже, оскільки відповідачем проведено повний розрахунок з позивачем на виконання рішення по справі №280/6693/24 у відповідності до норм чинного законодавства України, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недоотриманої індексації грошового забезпечення не мають правових підстав, а отже задоволенню не підлягають. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
Позивач проходив службу у ГУ ДСНС у Запорізькій області, що не заперечується сторонами.
Під час проходження служби у ГУ ДСНС у Запорізькій області у періоди з 01.01.2017 по 28.02.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі №280/6693/24, яке набрало законної сили 17.02.2025, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року з врахуванням виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив розрахунок індексації позивача, нарахував кошти, що підлягали до виплати позивачу в розмірі - 52 339,45 грн та виплатив позивачу 28.02.2025 суму в розмірі 40 301,38 грн, утримавши з розрахованої суми податок на доходи фізичних осіб - у сумі 9421,10 грн (18 %) та військовий збір - у сумі 2616,97 грн. (5%), що вбачається з платіжних інструкцій, наявних у матеріалах справи.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо утримання сум податків та зборів з донарахованої на виконання рішення суду індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, аналізуючи наведені положення, можна дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення, яке підлягало виплаті в період проходження ним військової служби.
Враховуючи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі №280/6693/24, встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, а саме індексації грошового забезпечення, позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №825/761/17, від 29.07.2020 року у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі №420/9834/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд зазначає, що підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Ставка військового збору становить 5% від об'єкта оподаткування (абзац третій п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Таким чином, податковий агент зобов'язаний утримати військовий збір із сум доходів в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення суду у справі №280/6693/24, відповідач діяв у межах чинного законодавства при відрахуванні з належної до виплати позивачу суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, отже доводи позивача про безпідставність утримання з сум індексації грошового забезпечення позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору є безпідставними та не приймаються судом до уваги.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідач повинен був разом з виплатою позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення та утриманий військовий збір.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправності в діях відповідача, що виразилася в невиплаті позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, та утриманого військового збору на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі №280/6693/24, та наявності підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію та військовий збір.
Отже, з метою належного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними дії відповідача щодо безпідставного утримання з ОСОБА_1 сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованої на виконання рішення по справі № 280/6693/24 індексації грошового забезпечення та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоотриману на виконання рішення по справі №280/6693/24 індексацію грошового забезпечення на суму 12 038,07 грн. (дванадцять тисяч тридцять вісім гривень 07 копійок) у вигляді утриманих податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9421,10 грн. та військового збору у розмірі 2616,97 грн.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір», відповідних витрат не поніс, інших судових витрат не заявив, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо безпідставного утримання з ОСОБА_1 сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованої на виконання рішення по справі № 280//6693/24 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману на виконання рішення по справі №280/6693/24 індексацію грошового забезпечення на суму 12 038,07 грн (дванадцять тисяч тридцять вісім гривень 07 копійок) у вигляді грошової компенсації суми утриманих податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9421,10 грн та військового збору у розмірі 2616,97 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65; код ЄДРПОУ 38625593.
Повне судове рішення складено 09.07.2025.
Суддя М.О. Семененко