09 липня 2025 року (09:55)Справа № 280/3609/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій позивач просить суд:
визнати дії відповідача щодо протиправного поновлення гр. ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних (який виключений з нього на підставі постанови військово-лікарської комісії);
зобов'язати відповідача внести відомості до системи «ОБЕРІГ» відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 12.07.2022 виключений з військового обліку. Проте, під час перевірки документів працівником поліції у листопаді 2024 року позивачу стало відомо, що він перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний. Зазначає, що оскільки наявний висновок ВЛК про непридатність позивача до військової служби із виключенням з військового обліку, то поновлення позивача на військовому обліку є протиправним.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 30.05.2025 надав відзив на позовну заяву (вх. №27162), зазначає, що 12.07.2022 позивач в результаті проходження ВЛК визнаний непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку на підставі гр.11 ст.23 А Наказу МОУ №402-2008 року. Проте, для виключення з військового обліку військовозобов'язаного недостатньо щоб комісія дійшла висновку про непридатність. Такий висновок має бути надісланий на погодження до військово - лікарської комісії вищого рівня і лише після цього, у разі погодження (підтвердження) непридатності до військової служби територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку має право занести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг» інформацію про виключення з військового обліку військовозобов'язаного. Висновок ВЛК щодо позивача був направлений до районної ВЛК та районна ВЛК дійшла висновку, що рішення про придатність та доданих документів визначено не вірно - і зазначили, що за документами, які додані, людина визнається обмежено придатною до військової служби за гр.11 ст.64б Наказу МОУ-2008 року, а не ст.23 А, про що зазначено у нижньому правому куті Картки обстеження та медичного огляду (копія картки додається). Отже, підстави для внесення до ЄДРВ АІКС «Оберіг» інформації про виключення позивача на підставі гр.11 ст.23А Наказу МОУ-2008 року (зі змінами) відсутні, оскільки не погоджені ВЛК вищого рівня. Просить відмовити у задоволенні позову.
Третьою особою надані пояснення на позовну заяву. Зазначає, що третя особа підтримує позицію відповідача.
Позивачем 09.06.2025 надано відповідь на відзив. Зазначає, що позивач виключений з військового обліку, рішення про скасування виключення позивача з військового обліку не приймалось. Також зазначає, що позивач не є офіцером та не знаходився на зборах. Також вказує, що не є солдатом. Доводи відповідача, викладені у відзиві, вважає помилковими.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до направлення №2/83 від 12.07.2022 проходив медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності проходження військової служби за мобілізацією.
12.07.2022 позивачу видано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/83, відповідно до якої, на підставі статей 23а Розкладу хвороб, позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також відповідний запис занесено до військового квитка позивача серії НОМЕР_4 .
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, на цей час позивач є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо поновлення на військовий облік, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Як встановлено судом, 12.07.2022 позивач направлений на медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби за мобілізацією та позивачу видано довідку військово-лікарської комісії №2/83 від 12.07.2022 про виключення його з військового обліку як непридатного до військової служби, на підставі статті 23а, про що внесено інформацію до військового квитка позивача.
Відповідно до ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (у редакції на момент проходження позивачем ВЛК - 12.07.2022), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, умовою для виключення особи з військового обліку, є визнання її ВЛК непридатною до військової служби.
Відповідно до п. 1.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Як передбачено п. 3.8. Положення про ВЛК, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
- "Придатний до військової служби";
- "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
- "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Цій нормі кореспондують положення п. 20.3. “б» Положення про ВЛК - при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вже було вказано судом, постановою ВЛК від 12.07.2022 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пункт 22.12. Положення про ВЛК передбачає, що постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Наведені норми Положення про ВЛК не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку, є постанова ВЛК.
При цьому, встановлено, що довідка військово-лікарської комісії від 12.07.2022 №2/83 не була ні скасована, ні відмінена, ні змінена. Суду не надано доказів існування Постанови ВЛК вищого рівня про не затвердження, відміну чи скасування довідки ВЛК від 12.07.2022.
Отже, довідка військово-лікарської комісії від 12.07.2022 №2/83 є чинною.
Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура виключення позивача військового обліку фактично відбулась в минулому, ніким за 3 роки не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена, в тому числі і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.
Посилання відповідача той факт, що позивач міг бути виключений з військового обліку після затвердження висновку Свідоцтва про хворобу ВЛК вищого рівня є неправомірними через наступне.
Так, згідно з пунктом 22.5, підпунктом «б» пункту 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
З наведеного слідує, що підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.
На час проходження позивачем ВЛК глава 22 Положення №402 стосовно оформлення постанов ВЛК регулювала це питання таким чином:
22.5. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
22.6. Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:
а) у мирний час:
на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК;
на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону;
б) у воєнний час:
на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
у звільненні від службових обов'язків або у відпустці за станом здоров'я повинна бути реалізована негайно.
Отже, за вищенаведеними приписами пунктів 22.4-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 підставою для виключення з військового обліку за станом здоров'я офіцерів запасу є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.
При цьому, відповідачем не надано жодних доказів про відношення позивача до категорії «офіцер запасу». Натомість, відомості військового квитка позивача свідчать про те, що позивач військову службу не проходив взагалі, у запасі обліковується як «рядовий».
Відтак, посилання відповідача на необхідність отримання позивачем свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, для виключення з військового обліку, - є безпідставними.
Щодо посилань відповідача та те, що у правому нижньому куті картки обстеження та медичного огляду міститься запис «обмежено придатний, ст. 64Б», то суд зазначає, що такий запис вчинений одним лікарем під час обстеження позивача. В той же час у графі «невропатолог» зазначено «інв.ІІІ гр. ст. 23(А)».
Саме висновок про непридатність позивач за ст. 23А був затверджений ВКЛ, а жодних доказів того, що позивач був визнаний обмежено придатним відповідач суду не надав.
Отже, право позивача бути виключеним з військового обліку виникло 12.07.2022 на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов'язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Статтею 2 Закону № 1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
В свою чергу за нормами частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина 3 статті 5 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до положень частини 7 статті 5 Закону № 1951-VIII порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим згідно з частиною 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Разом з тим, як зазначено вище, згідно із ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Беручи до уваги досліджені судом докази, та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується, що Довідкою військо-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2022 №2/83 ОСОБА_1 , на підставі статті 23А графи ІІ розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, поновлення позивача на військовому обліку є протиправним.
Відтак, для повного поновлення порушених прав позивача, позивач має бути виключений з військового обліку.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, враховуючи норми частини 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, звертає увагу суб'єкта владних повноважень на покладений Законом обов'язок забезпечити ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
При цьому слід зауважити, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це єдина інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України, тому відповідач, як повноважний орган ведення Реєстру, не може уникати вчинення дій щодо внесення актуальних даних особи відповідно її облікових даних, зокрема і за заявою такої особи.
У спірному випадку позивач має обліковуватись у такому Реєстрі, як особа непридатна до військової служби, з виключенням з військового обліку, що відповідачем не спростовано під час розгляду цієї адміністративної справи.
Відповідач всупереч приписам закону, своїми протиправними діями поновив позивача на військовому обліку, а тому, визнаючи дії відповідача протиправними, суд повинен в силу закону застосувати такий спосіб захисту порушеного права, який спонукає відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Конституційний Суд України у своїх рішенням неодноразово висловлював правовий висновок про те, що гарантування ефективного поновлення в правах забезпечується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, яке за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та здійснюється на основі принципу верховенства права; держава має запровадити таку процедуру перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки.
Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключеного позивача з військового обліку.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.
У позовній заяві позивачем зазначено про понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про понесення позивачем витрат на правову допомогу (договір, акти виконаний робіт, квитанції, платіжні доручення, рахунки тощо).
До матеріалів справи надано лише свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю та ордер, які не доводять понесення позивачем відповідних витрат.
Відтак, підстави для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу - відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , який на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2022 №2/83 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.07.2025.
Суддя Ю.В. Калашник