09 липня 2025 року Справа № 280/4809/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
09.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 20.01.2023 по 28.02.2023 у розмірі, збільшеному до 100000 гривень на місяць;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 20.01.2023 по 28.02.2023 у розмірі, збільшеному до 100000 гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Луговим Б.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1239849 від 14.05.2025.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
04.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що позивач не отримував жодного повідомлення (довідки, грошового атестата тощо), яке б містило інформацію про суми виплаченої додаткової винагороди за спірний період (січень, лютий 2023 року) за постановою КМУ №168. Крім того, в спірний період відчував значне погіршення стану здоров'я у зв'язку з пораненням та подальшим захворюванням, що підтверджується медичними документами, тому в таких умовах не мав об'єктивної можливості контролювати правильність нарахування та виплати йому грошового забезпечення. Вказує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність та навіть після звернення до нього не вчинив жодних заходів для виправлення порушених прав позивача. Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України. Водночас, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, при виключенні зі списків особового складу військової частини ( НОМЕР_2 ) позивачу мав бути виданий грошовий атестат з усіма нарахованими та виплаченими сумами при звільненні, проте у позовній заяві такі відомості не зазначені. Суд зауважив, що під час проходження служби або у тримісячний строк після звільнення (до 24.11.2023) позивач вчиняв дії, направлені на отримання недоотриманої частини грошового забезпечення, тому звернення до суду з позовом у цій частині 04.06.2025 (позов здано на пошту) свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-IX.
Поряд з цим, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Суд враховує, що весь час з моменту порушення прав, позивач перебував на військовій службі, яка за своїм характером позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися своїм часом, та можливості звернення за правовою допомогою для захисту порушених прав, що свідчить про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Крім того, суд бере до уваги, що позивач не одержував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а саме щодо суми додаткової винагороди. З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
В іншій частині позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Підстави, визначені статтями 169, 170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суддя дійшов висновку про незначну складність даної справи. Окрім того, на переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, з урахуванням положень статей 12, 257 КАС України, суддя вважає за доцільне розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись статтями 12, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом та поновити пропуску ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.
Запропонувати:
відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами;
позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив;
відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Повідомити учасників справи, що відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи, відповідачу - копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва