08 липня 2025 року Справа № 280/5305/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
23 червня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_4 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.11.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 10.11.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.11.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період 11.11.2017 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.09.2023 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4014 грн 14 коп відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4014 грн 14 коп на місяць за період з 01.03.2018 по 05.09.2023 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 30 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині спірних правовідносини за період з 19.07.2022 по 05.09.2023, із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
03 липня 2025 року до суду надійшло клопотання про поновленян строків звернення до суду, а якому зазначено, що у квітні 2025 року Позивач звернувся з письмовими запитами до Відповідачів з проханням надати інформацію стосовно того: - чи нараховувалась та чи виплачувалась йому індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця січень 2008 року; - чи були враховані вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.09.2023. 23 квітня 2025 року, Позивач отримав відповідь від вч НОМЕР_2 , 09 травня 2025 року, Позивач отримав відповідь від вч НОМЕР_4 вих.№958/1840 від 02.05.2025, із вказаних відповідей позивача стало відомо про порушення його права на отримання індексації грошового забезпечення. Після того, як Позивачем було зібрано докази неправомірних дій Відповідачів, та документів необхідних для подання позовної заяви, Позивач звернувся до суду. Вказує, що у Постанові Верховного суду України від 03 квітня 2024 року у справі № 200/1400/23, та у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №360/324/24 підтверджується, що строк звернення до суду обчислюється з моменту отримання Позивачем відповіді про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення. Зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову в даному випадку слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі як повідомив позивач, відбулося після отримання відповіді від військовї частини НОМЕР_4 вих.№958/1840 від 02.05.2025.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22, строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідачі є суб'єктами владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Подана позовна заява відповідає вимогам КАС України, а адміністративний позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі та залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, то відповідно до положень статей 12, 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відкриття спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суддя
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду у даній справі.
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5305/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Черновою Жанною Миколаївною за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без участі, повідомлення та виклику сторін.
Запропонувати відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Ж.М. Чернова