09 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2846/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо повторного застосування обмеження у виплаті пенсії максимальним розміром та щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з 01.03.2025 року при застосовуванні повторного обмеження у виплаті пенсії без урахування рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі від 23.11.2023 року № 260/8069/23, без урахування доплати 2000 грн. згідно постанови КМУ 713 (яка затверджена рішенням у справі від 23.11.2023 року № 260/8069/23 та від 19.06.2023 року у справі №260/4038/23) та зменшення сум грошового забезпечення з 80% на 70% при здійснені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром у розмірі 80% сум грошового забезпечення з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі від 23.11.2023 року № 260/8069/23, доплати 2000 грн. згідно постанови КМУ 713 (яка затверджена рішенням у справі від 23.11.2023 року № 260/8069/23 та від 19.06.2023 року у справі №260/4038/23), та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.03.2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що отримує пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що виплата позивачу пенсії з 01.01.2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1, є протиправною.
Крім того, позивач вважає, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, на підставі норм Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи є неправильним, оскільки цей закон є загальним, водночас спеціальним законодавчим актом, який визначає порядок, умови та норми пенсійного забезпечення військовослужбовців є Закон № 2262-XII, у якому норми щодо обмеження пенсії максимальним розміром відсутні, оскільки визнані неконституційними.
Також, позивач вважає, що Головне управління ПФУ в Закарпатській області після виконання рішення суду по справі 260/7171/24 від 17.12.2024 року, припиняючи доплату 2000 грн. до пенсії згідно постанови КМУ №713, така доплата закріплена у рішенні суду по справі №260/212/23, а також у рішенні по справі від 23.11.2023 року № 260/8069/23 є втручанням в право особи на мирне володіння своїм майном, а також не виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Одночасно, стверджує, що відповідач протиправно при перерахунку пенсії позивача, зменшив її основний розмір із 80 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді від 21.04.2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07.05.2025 року до суду від ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.
Щодо позовної вимоги здійснити нарахування і виплату з 01.03.2025 року ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної грошової допомоги до пенсії позивача в розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», Головне управління звертає увагу на висновки Верховного Суду у справі №400/6254/24 щодо відсутності підстав для виплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки після перерахунку пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Одночасно вказує, що щомісячна доплата до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбачена постановою №713, фактично нарахована та була виплачена позивачу з 01.07.2021 року по січень 2025 року.
Разом з тим, в подальшому, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі №260/7171/24 позивачеві було проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 107 від 19.07.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, розмір пенсії позивача перерахований з урахуванням збільшеного грошового забезпечення, внаслідок чого основний розмір пенсії позивача підвищився.
Водночас, підстави для виплати позивачу спірної доплати в розмірі 2000,00 грн. після зазначеного перерахунку пенсії відсутні, оскільки проведений відповідачем перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року пов'язаний саме з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, а не з усуненням порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018 року.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії у відсотковому розмірі основного грошового забезпечення 80%, Головне управління зазначає, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі № 260/7171/24 здійснено перерахунок та виплату пенсії пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки № 107 від 19.07.2024 року виданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказує, що довідка № 107 від 19.07.2024 року не містить відомостей, з якого відсоткового розміру слід виходити при здійсненні відповідного перерахунку.
Відтак, при виконанні судового рішення у справі № 260/7171/24 застосовуються чинні на час проведення перерахунку пенсії норми Закону №2262-ХІІ, а відтак, розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі, визначеного статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/7171/24 не містить зобов'язань для Головного управління щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі оновленої довідки із розрахунку 80 % грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року без обмеження максимального розміру у 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1, зазначає, що законодавцем встановлено обмеження максимального розміру пенсії не тільки у відсотковому еквіваленті від грошового забезпечення, а й у максимальній величині обчисленої пенсії.
Враховуючи, що стаття 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанова № 1 є чинними і неконституційними не визнавались, а отже є обов'язковими до застосування.
Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Суд відхиляє це клопотання як безпідставне, оскільки прийняття аргументів заявника свідчитиме, що будь-яке рішення суду у будь-якій соціальній справі впливає на права та обов'язки центрального органу виконавчої влади, яким є Мінсоцполітики. Водночас аргументи відповідача про те, що участь Мінсоцполітики у розгляді справи сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин не є підставою для залучення до участі в справі в якості третьої особи. Суд переконаний, що відповідач, який є стороною спору та суб'єктом владних повноважень, повинен за замовчуванням бути спроможним самостійно сприяти всебічному та повному дослідженню обставин справи, а також належно представляти позицію державного органу.
Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/2229/25 про оскарження Постанови №1 від 03.01.2025 року. Суд відхиляє це клопотання як безпідставне, оскільки з огляду на аргументи позивача (Постанова №1 не регулює спірні правовідносини та суперечить Закону №2262) та положення частини третьої статті 7 КАС України відсутність рішення суду у справі №320/2229/25 не перешкоджає суду розглянути цю справу по суті.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року у справі № 260/4038/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні виплати щомісячної грошової допомоги у розмірі 2000 грн. згідно ПКМУ № 713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області відновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у розмірі 2000 грн. згідно ПКМУ № 713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01.06.2023 року, з врахуванням проведених виплат.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі № 260/8069/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.06.2023 року із застосуванням обмеження максимальним розміром та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.06.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року у справі №260/212/23 та від 19.06.2023 року у справі № 260/4038/23, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у справі № 260/2273/24 Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму в розмірі 2684 грн. для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру пенсії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року у справі № 260/7171/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за оновленою довідкою Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року № 107 від 19.07.2024 року із врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року за оновленою довідкою Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року № 107 від 19.07.2024 року із врахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначених у довідці (надбавки, доплати, підвищення та премії) відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-12, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, при цьому, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, за наслідками проведеного перерахунку, припинено виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., застосовано обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами та понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови № 1 від 03.01.2025 року, а також, зменшено відсотковий розмір основного грошового забезпечення з 80% на 70 %.
Вважаючи порушеним право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Що стосується позовних вимог в частині застосування обмеження у виплаті пенсії максимальним розміром та щодо застосування з 01.01.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно зі статтею 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Питання можливості застосування обмеження пенсії осіб, яким пенсія призначена на підставі Закону України №2262-ХІІ було предметом розгляду Конституційного Суду України, а також Верховного Суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. З урахуванням цього Рішення Конституційного Суду України із 2017 року стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. У Постанові №1, якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій в період воєнного стану, вказано про її прийняття на виконання статті 46 Закону України № 4059-IX від 19.11.2024 року Про Державний бюджет на 2025 рік.
Водночас, за приписами частини третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзацах 2 та 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначено, що виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Законом №2262-ХІІ і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови №1 є протиправним.
Ще суд зауважує, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2025 відмовлено у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25, в якій позивач, крім іншого, просив зобов'язати ГУ ПФУ виплатити йому пенсію без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою №1.
Колегія суддів в цій ухвалі звернула увагу на те, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на 01.01.2025 відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача в цій частині, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Що стосується позовних вимог в частині припинення виплати доплати 2000 грн. згідно постанови КМУ 713 (яка затверджена рішенням у справі від 23.11.2023 року № 260/8069/23 та від 19.06.2023 року у справі №260/4038/23), суд зазначає наступне.
Кабінет Міністрів України 14.07.2021 року ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи № 400/6254/24 дійшов висновків про те, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 та постанов №118 і №168, є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2024 року у зразковій справі № 400/6254/24 залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду 13.03.2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За результатами розгляду зразкової справи № 400/6254/24, цю справу необхідно визнати типовою, тому відповідно до приписів частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення суд враховує правові висновки Верховного Суду.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Щодо позовних вимог в частині зменшення сум грошового забезпечення з 80% на 70% при здійснені перерахунку та виплаті пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону №2262-XIIвизначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з ч. 2 вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
До цього, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VIвнесено зміни до частини 2статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80".
Згідно з пунктом 2розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VIIвнесено зміни у частину 2статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Саме така, змінена редакціястатті 13 Закону № 2262-XIIбула застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії йому пенсія обчислювалась, виходячи з розміру 80 % грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 58 Конституції Українивстановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Неприпустимість зворотноїдії нормативно-правового актаполягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення, згідно з частини 2статті 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.
Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Встановлення в подальшому граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18, яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до ч. 3ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідачем неправомірно застосовано норма, що визначає розмір пенсії у відсотковому відношенні від суми грошового забезпечення, яка діяла на момент перерахунку пенсії. Внесені зміни до частини 2статті 13 Закону №2262-XII, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Вказане порушення було допущено відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, а тому суд вважає, що відповідачу необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням розміру пенсії 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень частково не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд на підставі ст.ст. 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі та слід стягнути з ГУ ПФУ в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 139, 242, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1, обмеження пенсії максимальним розміром та 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням розміру пенсії 80 % від відповідних сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше проведених виплат.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шщість копійок).
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті