09 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3494/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-1), яким просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 02.05.2025 року №071750001666. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 15.06.1995 року по 24.04.2025 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п.Ю, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі Довідок, виданих Закарпатською митницею від 25.04.2025 року №7.7-22/33-1145 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 25.04.2025 №7.7-22/33-1146 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, починаючи з 25.04.2025 року (дати звернення із відповідною заявою), здійснивши перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. 3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Позивачка, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Закарпатській області з 2019 року та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В період з 05.04.1995 року (15.06.1995 року - склала Присягу державного службовця на посаді головного бухгалтера Чопської митниці) по 24.04.2025 року позивачка працювала на керівних посадах в Державній митній службі та загальний стаж роботи в митних органах становить понад 30 років.
25.04.2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України із заявою №4472, згідно якої просила перевести її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889), враховуючи те, що станом на момент виходу на пенсію у неї був наявний стаж державної служби більше 20 років.
За принципом екстериторіальності заяву від 25.04.2025 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 02.05.2025 року №071750001666, яким відмовлено в перерахунку пенсії та переході на пенсії за віком відповідно до Закону №889. Зокрема, в оскаржуваному рішенні від 02.05.2025 року №071750001666 відповідачем зазначено, що періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період на яких були присвоєні персональні та спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Вважаючи вказану відмову протиправною позивачка просить суд скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії та перевести її на пенсію за віком відповідно до ст.327 Закону України «Про державну службу».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/3494/25 в якості відповідача-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010).
Від відповідача 1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 05.04.1995 та станом на 01.05.2016 року позивачка працювала в органах Митної служби України.
Наявний запис № 18 про прийняття присяги державного службовця 15.06.1995 року. Разом з тим відомості про присвоєння рангу державного службовця після прийняття присяги відсутні.
З 19.06.1998 року позивачці присвоєно персональне звання «Радник митної служби 2 рангу»; 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу»; 25.06.2005 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 1 рангу»; 21.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби III рангу», тільки 20.05.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця, а 24.12.2013 року присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби І рангу».
З урахуванням вищезазначеного до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період з 15.06.1995 по 18.06.1998, що становить станом на 01.05.2016 3 роки 0 місяців 3 дні, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до Закону № 889.
Оскільки позивачці присвоювались спеціальні звання, періоди роботи на митниці з 16.06.1998 по 19.05.2013 та з 24.12.2013 по 01.05.2016 не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
З огляду на вище викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
09 червня 2025 року від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та вказує, що Законом № 889-VІІІ визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ "Про державну службу".
Пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VІІІ визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Закон України «Про державну службу» № 889-VШ регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а положення Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ з 01.05.2016 втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VІІІ).
Законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, а саме ті з них, що ст. 37 Закону №3723 встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723.
Згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 30.08.1977 ОСОБА_1 15.06.1995 прийняла присягу державного службовця без присвоєння рангу, що суперечить вимогам Закону №889-VIII ОСОБА_1 з 19.06.1998 присвоєно персональне звання «радник митної служби 2-го рангу», з 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «радник митної служби 2-го рангу», з 25.06.2005 присвоєно спеціальне звання «радник митної служби 1-го ранку», з 24.12.2013 присвоєно спеціальне звання «радник податкової та митної справи 1-го рангу».
Законом України «Про державну службу» передбачено, що прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.
Митний кодекс України визначає правовий статус осіб митної служби та не дає підстави на віднесення до категорій посад державних службовців у відповідності до ст. 25 Закону, оскільки регулює умови проходження служби посадових осіб митної служби зі спеціальними званнями.
Отже станом на 01.05.2016 Позивач не обіймав посаду державної служби.
З огляду на вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 02.05.2025 року №071750001666. про відмову в перерахунку пенсії через відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Закарпатській області з 2019 року та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.04.2025 року позивачка звернулася із заявою № 4472 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. До вказаної заяви позивачкою було долучено довідку про складові заробітної плати для державного службовця №7.7-22/33-1145 від 25 квітня 2025 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців №7.7-22/33-1146 від 25 квітня 2025.
За принципом екстериторіальності вказана заява позивачки розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішенням № 071750001666 від 02.05.2025 року Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки позивачка станом на 01.05.2016 року не займала посади державної служби та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Рішення про відмову, було мотивоване тим, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 30.08.1977 періоди роботи з 15.06.1995 по 18.06.1998 належать до категорії посад державних службовців. Період з 19.06.1998, коли заявнику було присвоєно персональне звання «Радник митної служби» 2-го рангу, не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Отже, станом на 01.05.2016 заявник не займає посади державної служби та має 3 роки 0 місяців 3 дні стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Вважаючи оскаржуване відповідача 2 протиправним і необгрунтованим, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про Державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно із пунктом 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України Про державну службу №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення).
Пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок №622, дата набрання чинності 23.09.2016, застосовується з 01.05.2016).
Відповідно до пункту 2 Порядку №622 згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Порядку №622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема: чоловіки, які досягли віку 62 роки.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз змісту наведених правових норм дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень України Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи:
1) які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII;
2) мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Так, відповідно до записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивачка у період з 05.04.1995 року по 24.04.2025 року працювала на посадах в Державній митній службі України. Відповідно, загальний стаж роботи позивачки в митних органах становить понад 30 років. Згідно запису №18 15.06.1995 року склала Присягу державного службовця на посаді головного бухгалтера Чопської митниці Державної митної служби України. Згідно запису №34 станом на 01.02.2016 року позивачка переведена на посаду начальника управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера Закарпатської митниці ДФС.
Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на те, що займані позивачкою посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, був Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).
Частиною першою статті 569 МК України передбачено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відповідно до частини першої статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», передбачені і Митними кодексами України від 12.12.1991 та від 11.07.2002.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 (зразкова справа №822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач займав посади в митних органах, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.05.2025 року №071750001666 про відмову у переведенні на інший вид пенсії, прийняте без урахуванням вищевказаних обставин, тому є таким, що прийняте всупереч нормам чинного законодавства, отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд встановив, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивачки наявний необхідний вік, стаж державної служби та страховий стаж (підтверджується записами трудової книжки позивачки).
Досягнення позивачкою пенсійного віку та наявність у нього необхідного страхового стажу відповідач не заперечує.
Отже, на момент звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, у неї були наявні умови, які необхідні для переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ Про держану службу на підставі п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу».
Згідно з ч.3 ст.45 Закон №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки заява позивача про переведення пенсії подана нею 25 квітня 2025, тому суд вважає за можливим покласти на відповідача-2 обов'язок щодо переведення позивача на пенсію за віком державного службовця з 25.04.2025, оскільки саме відповідачем-2 було прийнято оскаржуване рішення.
При цьому, довідки №7.7-22/33-1113 та №7.7-22/33-1114 від 08 квітня 2025 року, є документами, які підтверджують нарахований заробіток позивача під час роботи у Закарпатській митниці, вказані довідки відповідають формі затвердженій Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.07.2024 №823, а тому підлягають врахуванню відповідачем-2 для визначення розміру пенсії позивача.
Водночас, суд вказує, що, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не відмовляло позивачці у переведені на інший вид пенсії, а оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем-2 не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині позовних вимог до відповідача-2 а тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 02.05.2025 року №071750001666 про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 15.06.1995 року по 24.04.2025 року та перевести ОСОБА_1 з 25.04.2025 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі довідок виданих Закарпатською митницею від 25.04.2025 року №7.7-22/33-1145 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 25.04.2025 №7.7-22/33-1146 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, здійснивши перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору