09 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/2671/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 37347,92 грн. за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 37347,92 грн. за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості». Однак, сума заборгованості відповідачем не сплачена у добровільному порядку.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що відповідач не є власником будівлі, а саме нежитлової будівлі складу (навісу) для грубих кормів, яка знаходиться за адресою: Хустський район, с. Монастирець, вулиця без назви, № 10, у зв'язку із її знесенням.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, згідно якої зазначає, що підставою виникнення податкового боргу стали податкові повідомлення-рішення № 0021429-5633-0715 від 28.04.2020 року, № 1055547-2409-0715 від 21.07.2021 року, № 1681492-2414-0715 від 18.10.2022 року та № 0304245-2414-0715 від 02.05.2023 року. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржувала ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Відтак, податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 37 347,92 грн., за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки, визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України) податкових зобов'язань, нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями.
Так, платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» визначено податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями:
- № 0021429-5633-0715 від 28.04.2020 р. за період 2019 року в розмірі 1 764,64 грн.;
- № 1055547-2409-0715 від 21.07.2021 р. за період 2020 року в розмірі 9 153,90 грн.;
- № 1681492-2414-0715 від 18.10.2022 р. за період 2021 року в розмірі 12686,10 грн.;
- № 0304245-2414-0715 від 02.05.2023 р. за період 2022 року в розмірі 13 743,28 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені особисто відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем вищевказані суми боргу не сплачені, та податкові повідомлення-рішення не оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Згідно ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відтак, грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідач посилається в цілому, на протиправність податкових повідомлень-рішень та акту перевірки, вважає грошові зобов'язання такими, що не є узгодженими.
Однак, суд звертає увагу, що згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як зазначалось вище, податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Таким чином, податковий борг є узгодженим.
Також, суд відхиляє наведені у відзиві аргументи відповідача щодо протиправності податкових повідомлень-рішень та акту перевірки, оскільки вирішуючи спір про стягнення податкового боргу, суд не має підстав надавати оцінку правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та акту перевірки, на підставі яких виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.
Таку оцінку суд може надати під час розгляду справи про правомірність податкових повідомлень-рішень.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 25.01.2019 у справі № 810/1760/17 Верховний Суд вказав на те, що "Суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, оскільки предметом спору за вирішенням якого звернувся позивач не є правомірність податкового повідомлення-рішення. В межах вказаного спору перевірці підлягали обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте саме під час з'ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягало з'ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення-рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу)".
Отже, з огляду на викладене та беручи до уваги, що предметом спору у справі, що розглядається, не є правомірність податкових повідомлень-рішень, суд не має підстав надавати правову оцінку правомірності податковим повідомленням-рішенням, на підставі яких виник податковий борг.
Також, відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- права користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідач не надала суду відповідних доказів, що вона зверталася до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 ПК України передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум, відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 15.01.2018 р. № 595-17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф.20.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, у силу вимог статті 58 ПК України податкова вимога вважається врученою.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, та те, що податковий борг відповідача у розмірі 37 347,92 грн. підтверджується матеріалами справи та станом на час розгляду справи в суді відповідачем не погашений, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 37 347,92 грн. (тридцять сім тисяч триста сорок сім гривень дев'яносто дві копійки) за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька