09 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/4982/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
20 червня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), яким просить суд: « 1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н.В. про накладення штрафу від 03.06.2025 року у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 70858730.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою відповідача про накладення штрафу від 03 червня 2025 року у виконавчому провадженні № 70858730 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 09 грудня 2022 року у справі № 260/4847/22 без поважних причин. Позивач зазначає, що стягувачеві у справі № 260/4847/22 проведено перерахунок пенсії за минулий час з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2023 року у сумі 72114,39 грн, яка облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. У зв'язку з вищенаведеним, позивач вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності за невиконання рішення без поважних причин.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти позовних вимог, оскільки законодавством визначено що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені законодавством заходи щодо примусового виконання рішень, а у відповідності до статті 18 частини 3 пункту 16 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право накладати стягнення у вигляді штрафу у випадках, передбачених Законом, зокрема, за невиконання без поважних причин боржником рішення (стаття 63 цього Закону). Відтак, оскаржена постанова винесена державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб, встановлений діючим законодавством, в зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Судом вживалися заходи направлення позивачу ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик в судове засідання призначене на 09 липня 2025 року з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 23 червня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник позивача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 21).
Судом вживалися заходи направлення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик в судове засідання призначене на 09 липня 2025 року з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 23 червня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник відповідача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 20).
Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
У відповідності до даних, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі № 260/4847/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2019 року, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2022 року за №ХР 17955, станом на 05.03.2019, з урахуванням оновленого грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2019 року, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2022 року за № ХР 17955, станом на 05.03.2019, з урахуванням оновленого грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 27 січня 2023 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 70858730 примусового виконання зазначеного вище рішення суду від 09 грудня 2022 року у справі № 260/4847/22 (а.с. 7).
Листом від 06 лютого 2023 №0700-0504-5/5123 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 по справі №260/4847/22 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Нарахована різниця в пенсії за минулий час в розмірі 72 114,39 грн. за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України (а.с. 8).
Постановою державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про накладення штрафу від 27 грудня 2022 року у виконавчому провадженні № 70858730 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі № 260/4847/22без поважних причин (а.с.а.с. 12, 13).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.
Відповідно до статті 63 частини 1, 2 Закону України № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно із статтею 75 частиною 1 Закону України № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є, зокрема невиконання такого рішення суду саме без поважних причин.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) саме без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення з причин, які є неповажними.
Відповідно до статті 63 частини 4 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із статтею 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до статтею 116 частиною 1 пунктом 20 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Відтак, виплата пенсійних платежів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідним бюджетним призначенням.
Позивач повідомив, що кошти на погашення заборгованості за рішеннями суду Пенсійному фонду України не виділялись, в зв'язку з чим позивачем внесені відомості щодо заборгованості за рішенням суду до "Реєстру судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та виконання зазначеного рішення суду буде проведене після відповідних бюджетних асигнувань.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що причиною невиплати позивачем стягувачу всієї суми перерахованої пенсії, є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об'єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.
Накладення штрафу на позивача жодним чином не захищає право стягувача на отримання коштів.
Таким чином, обставини, які повідомило ГУ ПФУ в Закарпатській області свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне відсутністю фінансування витрат на виплату пенсій.
Верховний Суд у постанові від 18 червня 2019 року у справі № 826/721/16 дійшов наступного правового висновку: "... Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів." (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82447026).
Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а відтак постанова про накладення штрафу від 03 червня 2025 року у виконавчому провадженні № 70858730 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб передбачений статтею 2 частиною 2 пунктом 1 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 139 її частинною 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивач в даній справі є суб'єктом владних повноважень, то у розумінні статті 139 частини 1 КАС України судові витрати на його користь до відшкодування не належать.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Міснік Н.В. про накладення штрафу від 03 червня 2025 року у виконавчому провадженні № 70858730.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко