01 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/6691/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Симканич Ю.В.
за участю:
представника позивача - Жупан Ж.В.
представника відповідача - Соскида П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про стягнення податкового боргу, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 липня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 липня 2025 року.
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево податкового боргу у розмірі 1940541,51 грн., в т.ч. пеня 1040093,22 грн. по наступним платежам: платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Кольчинська ТГ) у розмірі 811 225,49 грн та пеня у розмірі 327 125,91 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Горондівська ТГ) у розмірі 2 662,23 грн та пеня у розмірі 275 482,44 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Мукачівська ТГ) у розмірі 35 953,76 грн та пеня у розмірі 222 471,13 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5 878,16 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Ужгородська ТГ) у розмірі 33 576,08 грн та пеня у розмірі 1 533,13 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Виноградівська ТГ) у розмірі 40,85 грн та пеня у розмірі 149 369,62 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Батівська ТГ) пеня у розмірі 314,24 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Баранинська ТГ) у розмірі 518,92 грн та пеня у розмірі 26 918,69 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Середнянська ТГ) у розмірі 73,13 грн та пеня у розмірі 9 937,72 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Буштинська ТГ) у розмірі 252,25 грн та пеня у розмірі 0,46 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Хустська ТГ) у розмірі 1 548,76 грн; платіж 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» (Перечинська ТГ) у розмірі 8 718,66 грн; платіж 50 12020900 “Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» пеня у розмірі 26 939,88 грн., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року позов було задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року та у задоволенні позову Головного управління ДПС у Закарпатській області відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 260/6691/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, справу передано на розгляд судді Маєцькій Н.Д.
Ухвалою судді від 07 лютого 2025 року прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року витребувано від Головного управління ДПС у Закарпатській області докази.
Ухвалою суду 19 червня 2025 року залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу за платежем 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 1 913 601,63 грн, у т.ч. пеня в розмірі 1 013 153,34 грн - залишено без розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 26939,88 грн. з пені по платежу 50 12020900 «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин», та такий не сплачений відповідачем.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачем не вживались заходи щодо стягнення податкового боргу в установленому законодавством порядку відповідно до (пункт 59.1 статті 59 ПК України), податкова вимога встановленої форми “Ю» відповідачу не надсилалась. Введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення норм ПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 26939,88 грн.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг по платежу 50 12020900 “Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» - пеня у розмірі 26 939,88 грн.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з положеннями пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов'язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов'язання, скасовується.
Відповідно до пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
Згідно п.2. ст. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання.
Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки (пункту 131.3. статті 131 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату відповідачем узгодженого грошового зобов'язання за платежем 50 12020900 «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 26939,88 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача та розрахунком податкової заборгованості.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів оскарження податкового зобов'язання, на підставі якого нараховано пеню.
Зазначене грошове зобов'язання є узгодженим у розумінні ст. 56 ПК України, відтак пеня нарахована відповідно до п. 129.1 ПК України, як наслідок несплати узгодженого зобов'язання у встановлений строк та сам факт її виникнення обумовлений не належним виконанням платником податку своїх обов'язків.
За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 19 лютого 2019 року (справа №818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18), від 23.10.2021 (справа №580/1216/20).
На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 11 червня 2015 року № 413-25, та така вимога була отримана відповідачем 16 червня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 8800015471900)
Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року витребувано від ГУ ДПС у Закарпатській області зокрема розрахунок розрахунок нарахування пені (із зазначенням відповідних періодів її нарахування) та докази безперервності заборгованості Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево з моменту винесення податкової вимоги від 11 червня 2015 року № 413-25.
Позивачем на підтвердження безперервності податкового боргу надано облікові картки. Крім того, позивач зазначає, що безперервність податкового боргу підтверджується рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 260/3869/20. Копія вказаного рішення міститься в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене, безперервність податкового боргу відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням суду у справі № 260/3869/20, яким встановлено факт наявності та розміру податкового боргу та обліковими картками, що відображають хронологію виникнення нарахування та несплати грошового зобов'язання та пені.
При цьому, щодо суми податкового боргу згідно податкової вимоги, про що вказував представник відповідача, то суд зауважує, що податковий борг це узгоджене грошове зобов'язання не сплачене своєчасно. Відтак, у зв'язку з безперервністю податкового боргу інша податкова вимога не приймається, згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, а також безперервність його існування.
Відтак, позивачем правомірно заявлено до стягнення податковий борг у розмірі 26939,88 грн. Вищевказана сума податкового боргу підтверджена матеріалами справи, а відтак така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
При цьому, щодо посилань відповідача на те, що пеня у розмірі 26939,88 грн. стягнута в межах адміністративної справи № 260/7281/24, то суд зазначає, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 260/7281/24 стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево податковий борг у розмірі 2 041 484,81 грн, у т.ч. пеня в розмірі 1 041 246,13 грн. за платежем 50 18010500 “Земельний податок з юридичних осіб».
В той же час, в даній адміністративній справі № 260/6691/23 заявлена вимога про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 26 939,88 грн. пені за платежем 50 12020900 «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин».
Щодо посилань відповідача на введення воєнного стану на території України як на форс-мажорну обставину, яка унеможливлює виконання податкових зобов'язань, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
В той же час, відповідно до висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 27.02.2025 (справа №520/2941/24), форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, щодо своєчасного виконання вимог податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08 квітня 2025 року у справі № 520/30471/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг, заявлений до стягнення у даній справі у розмірі 26939,88 грн. виник до введення воєнного стану в Україні. Таким чином, на переконання суду, сам факт введення воєнного стану не звільняє платника від обов'язку погашення податкового боргу, який виник задовго до його введення. Обов'язок сплатити узгоджене грошове зобов'язання залишається чинним.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтею 95 ПК України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Виходячи зі змісту пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що контролюючим органом було сформовано та направлено платнику податкову вимогу, в той же час, оскільки сума боргу добровільно не погашена, у податкового органу виникло право звернення до суду з метою стягнення вказаної заборгованості.
Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, та те, що податковий борг відповідача у розмірі 26939,88 грн. підтверджується матеріалами справи та станом на час розгляду справи в суді відповідачем не погашений, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево податковий борг у розмірі 26 939,88 грн. пені за платежем 50 12020900 «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська об'їздна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 08439994) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево податковий борг у розмірі 26 939,88 грн. (двадцять шість тисяч гривень дев'ятсот тридцять дев'ять гривень вісімдесят вісім копійок) пені за платежем 50 12020900 «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі з рахунків платника податків у банках.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька