про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4943/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши клопотання Державної установи "Закарпатська УВП (№9)"про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Закарпатська УВП (№9)" про стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Закарпатська УВП (№9)" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Довженка, 8а, код ЄДРПОУ 08563441) про стягнення середнього заробітку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
03 липня 2025 року від Державної установи "Закарпатська УВП (№9)" до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позов подано з порушенням строку визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
08 липня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив у якому останній заперечує щодо поданого клопотання та вказує, що позивачем подано позов у межах строку визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання суд вказує наступне.
Відповідно до вимог ч.13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Встановлений у ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у ст. 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, а відтак строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2025 по справі № 320/26833/23.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем проведений 04.03.2025.
Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 122 КАС України відлік строку звернення до суду з цим позовом розпочався 05.03.2025 та сплинув 06.04.2025.
При цьому, до суду із даним адміністративним позовом щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні позивач звернувся 19.06.2025, тобто з пропущенням строку звернення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що за наведених обставин виникла необхідність з'ясувати питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, зокрема наявності поважних причин його пропуску.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позивачу (представнику позивача) слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин їх пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Зважаючи на те, що позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання мотивованої заяви про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску вказаного строку.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Закарпатська УВП (№9)" про стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Ю.Ю.Дору