09 липня 2025 року м. Ужгород№ 640/12337/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №640/12337/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроектенергомонтаж» (03022, м. Київ, провул. Коломиївський, буд. 16, кв. 1, РНОКПП 16305641) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ; ЄДРПОУ 44116011) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпроектенергомонтаж» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2019 №0015851404, №0015841404.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі направлення від 15.02.2019 №266/26-15-14-04-05 виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на виконання наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.02.20129 №1815, уповноваженими особами ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Гільденстерн» за грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік. За результатами цієї перевірки складено акт від 05.03.2019 №239/26-15-14-04-05/16305641 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрпроектенергомонтаж» питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гільденстерн» за грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік, що став предметом оскарження. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення: від 01.04.2019 року №0015851404, та №0015841404. Позивач, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/356/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивує тим, що контролюючим органом на підставі направлення від 15.02.2019 №266/26-15-14-04-05, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на підставі наказу Головного Управління ДФС у м. Києві від 14.02.2019 №1815, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрпроектенергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гільденстерн» за грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік. В результаті перевірки встановлені порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпроектенергомонтаж» п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п.134.1 cm. 134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016рік на загальну суму 132 854 гривень., а також п.44.1 cт.44, п.185.1 cт.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 cт.198, п.200.1 cт.200, п.201.1 cт.201 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 147616 грн. за грудень 2016 року. В ході перевірки було встановлено, що акти приймання виконаних будівельних (примірна форма № КБ-2в), виписаних ТОВ «Гільденстерн» виписаних на адресу ТОВ «Укрпроектенергомонтаж», виписаних з порушенням встановленого порядку, а саме, відсутнє відображення необхідних реквізитів, а саме відсутнє конкретне місце виконання робіт. Також, відповідач зазначає на відсутність підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне виконання будівельно-ремонтних робіт, оскільки, у первинному документі має бути зазначено конкретне місце їх складання, що в свою чергу доводить невідповідність обставин. Таким чином, в порушення вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначені документи не містять чітких відомостей, які передбачені для складання первинного бухгалтерського документа.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
18.11.2019 року від представника позивача, на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
15.05.2020 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2023 №03-19/5579/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ справа №640/356/21 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи для доставляння до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Справа №640/12337/19 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду 04.03.2025 року (вхідний №7041/25).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 року справа розподілена судді Калинич Я.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року було прийнято до провадження адміністративну справу №640/12337/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроектенергомонтаж» до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року було замінено відповідачів у справі №640/12337/19 з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ; ЄДРПОУ 39439980) та з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ (04116, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ; ЄДРПОУ 44116011).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі направлення від 15.02.2019 №266/26-15-14-04-05, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на підставі наказу Головного Управління ДФС у м. Києві від 14.02.2019 №1815, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрпроектенергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гільденстерн» за грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік.
Проведеною перевіркою були встановлені наступні порушення:
- пункту 44.1 статті 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 132854 грн.;
- п. 44.1 статті 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст. 200, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 147616 грн. за грудень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 05.03.2019 №239/26-15-14-04-05/16305641 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрпроектенергомонтаж» питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гільденстерн» за грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення: від 01.04.2019 року №0015851404, та №0015841404.
Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними, у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з визначенням, передбаченим підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Розділу V Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.1 вказаної статті передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).
Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.
Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки, висновки щодо порушень з боку позивача вимог Податкового кодексу України відповідач пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гільденстерн».
Контролюючий орган вказує на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не підтверджуються необхідними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Укрпроектенергомонтаж» (замовник) та ТОВ «Гільденстерн» (підрядник) укладено договори на виконання робіт з капітального виробництва від 01.08.2016 №60; від 12.08.2016 №92 та від 12.08.2016 №91.
За умовами договору від 01.08.2016 №60, підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати на власний ризик роботи - «Монтаж вимірювальної та дозувальної апаратури», а замовник зобов'язується надати підряднику можливість виконання цих робіт, забезпечити своєчасність їх фінансування, прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
За умовами договору від 12.08.2016 №92 підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати на власний ризик проектну документацію (проектні та /або вишукувальні роботи): «предпроектні пропозиції з організації електропостачання кислотно- лужного господарства», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
За умовами договору від 12.08.2016 №91 підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати на власний ризик проектну документацію (проектні та /або вишукувальні роботи): «Проектно-конструкторські пропозиції по впровадженню вдосконалої схеми КЛГ», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
На підставі вищенаведених договорів ТОВ «Гільденстерн» виписано на адресу ТОВ «Укрпроектенергомонтаж» акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в).
При цьому, згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документ бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерстві фінансів України 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вищезазначені законодавчі приписи, суд приходить до висновку, що акти приймання виконаних будівельних (примірна форма №КБ-2в), виписані ТОВ «Гільденстерн» на адресу позивача, були виписані з порушенням встановленого порядку, а саме, відсутнє відображення необхідних реквізитів, а також, відсутнє конкретне місце виконання робіт.
Суд не вважає надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне виконання будівельно-ремонтні роботи, оскільки, у первинному документі має бути зазначено конкретне місце їх складання, що в свою чергу доводить невідповідність обставин.
Отже, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначені документи не містять чітких відомостей, які передбачені для складання первинного бухгалтерського документа.
Також в ході перевірки проведено аналіз показників, що містяться в поданій ТОВ «Гільденстерн» до органів ДФС України, податковій декларації з ПДВ за вказаний період та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статтей 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено, що ТОВ «Гільденстерн» перебуває на обліку в ГУ ДФС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ; вид діяльності за КВЕД _46.90-НЕСГШЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; перебуває на загальній системі оподаткування; Остання звітність подана до органів ДФС за грудень 2016 року; декларації з податку на прибуток та фінансова звітність за 2016р. до органів ДФС не подана; звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманих з них податків (форма 1-ДФ) до органів ДФС не подані; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2016 p., не подано, тому визначити балансову вартість основних засобів - не можливо.
Вищенаведені операції ТОВ «Гільденстерн», неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, враховуючи той факт, що ТОВ «Гільденстерн» не володіє основними засобами та здійснювало реалізацію товарів та послуг в грудні 2016 року 19 іншим суб'єктам господарювання на загальну суму 8237479 грн., з наступною номенклатурою: надання юридичних послуг; капітальний ремонт, технологічна площадка, консультування з питань комерційної зовнішньоекономічної діяльності у сфері надання послуг, ремонт електрообладнання тощо.
У зв'язку з не подачею ТОВ «Гільденстерн» звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2016 рік встановлено відсутність працівників та залучення третіх, які є фізичними - особами підприємцями та перебувають на спрощеній системі оподаткування та які виступають податковими агентами при нарахуванні та виплаті доходів.
Вищенаведені операції ТОВ «Гільденстерн» неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.
Відсутня будь-яка інформація про підтвердження кваліфікації у працівників, при виконанні вищезазначених робіт, необхідна відповідна кваліфікація у працівників, спеціальні знання високого рівня, значна кількість працівників.
Також, відсутні докази залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно- правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо та без залучення субпідрядних організацій. Тобто, номенклатура та обсяг реалізованих товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо та без залучення субпідрядних організацій.
Суд зазначає, що одне лише надання позивачем видаткових та податкових накладних, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з цим постачальником, враховуючи обставини відсутності у його постачальників основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та поставки товару. Однак, для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.
За даних обставин неможливо встановити, якої якості, та хто саме є виконавцем вище зазначених послуг.
Більше того, дослідивши надані позивачем первинні документи, як на підставу для підтвердження реальності господарських правовідносин між ним та контрагентом, суд звертає увагу на наступне.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.
Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV).
Відповідно до частин 1-2 статті 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, положеннями статті 4 Закону передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах:
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
В акті перевірки відповідач дійшов висновку, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами є такими, що складені всупереч вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим, немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій за відповідні періоди.
Матеріалами справи встановлено, що з метою підтвердження реальності господарських операцій за правочином, що мав місце з ТОВ «Гільденстерн» позивачем надано акти здачі-прийняття проектно-вишукувальної науково-технічної продукції та податкові накладні.
За наслідком їх дослідження вбачається, що надані позивачем первинні документи не відображають в повній мірі зміст і характер вчинених господарських операцій з контрагентом.
Позивач, у свою чергу, на підтвердження необхідності укладення таких договорів із спірним контрагентам посилається на зобов'язання перед третіми особами та надає договори про надання послуг від 25 березня 2016 року №328 та від 17 червня 2016 року №526 укладених з ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», за умовами яких позивач (виконавець) зобов'язується надати послуги щодо проектування інтер'єрів, промислової продукції та інші спеціалізовані послуги щодо проектування.
Разом з цим, позивачем не надано доказів неможливості виконання такого договору власними силами.
Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою спірних послуг, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.
Разом з тим, у ході розгляду справи позивач не представив жодних документів, що підтверджують спрямованість спірних послуг на досягнення конкретних цілей суб'єкта господарювання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність належного документального підтвердження, а, як наслідок, і реального характеру виконання зазначених господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентом ТОВ «Гільденстерн».
З урахуванням наведеного у сукупності суд зазначає, що за спірними операціями лише оформлялись окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованих податкових вигод, у зв'язку з чим суд доходить висновку про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Винесені податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки є правомірними, прийнятими в межах повноважень відповідача та у спосіб визначений законодавством, натомість, позивачем не спростовано доводів податкового органу. Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроектенергомонтаж» (03022, м. Київ, провул. Коломиївський, буд. 16, кв. 1, РНОКПП 16305641) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ; ЄДРПОУ 44116011) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич