08 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/13768/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Державна установа "Бердичівська виправна колонія (№70)" із поховом до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП №78044806 винесену 09.05.2025 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Л.М., якою відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 32000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Л.М. винесено постанову ВП №№78044806 від 09.05.2025 якою відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 32 000,00 грн. Однак, зауважує, що дана постанова винесена всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та з порушенням строків винесення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
30.06.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на примусовому виконанню у Бердичівському відділі державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий лист №240/16962/24 про зобов'язання Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 13 серпня 2024 року.
10.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77424255. При цьому, в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем 10.03.2025 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 32 000,00 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн.
В подальшому, за заявою стягувача від 21.03.2025 державним виконавцем винесено постанову від 15.04.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу.
09.05.2025 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Л.М. у межах виконавчого провадження №77424255 винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 32000,00 грн.
Вважаючи, що дана постанова винесена всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та з порушенням строків винесення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної дії виконавчого провадження та відповідних дій органу державної виконавчої служби являється Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІ (далі - Закон №1404-VІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII).
Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Положеннями ч.1, 3, 4 ст.27 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з ч.3 ст.40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, виконавчий збір підлягає стягненню в порядку та розмірі, визначеному цим Законом №1404-VІІІ, який в даному випадку, обумовлює можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження, після закінчення виконавчого провадження в порядку ст.39 Закону чи повернення виконавчого документа згідно ст.37 Закону.
Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.
Матеріалами справи встановлено, що на примусовому виконанню у Бердичівському відділі державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий лист №240/16962/24 про зобов'язання Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу.
10.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77424255. При цьому, в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем 10.03.2025 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 32 000,00 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн.
В подальшому, за заявою стягувача від 21.03.2025, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову від 15.04.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання та отримання Державною установою "Бердичівська виправна колонія (№70)" вказаної постанови, а тому, позивач не був достеменно повідомлений про наявність даної постанови.
Разом з тим, лише 09.05.2025 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Л.М. у межах виконавчого провадження №77424255 винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 32 000,00 грн.
Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Інструкції, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, в якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
З матеріалів справи встановлено, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем винесено 15.04.2025, в той час, як постанову про відкриття провадження щодо стягнення виконавчого збору прийнято 09.05.2025.
Таким чином, державний виконавець, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження 09.05.2025 щодо стягнення виконавчого збору, діяв без дотриманням вимог чинного законодавства України.
З огляду на викладені та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем було порушено строк пред'явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.05.2025 №78044806 до виконання, а тому, є неправомірною та винесеною всупереч вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (вул. Низгірецька, буд.1, м. Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н, 13306. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08563330) до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Європейська, 128, м. Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н, 13306. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35006362), про визнання дій неправомірними, скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Л.М., якою відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 32 000,00 грн
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
08 липня 2025 р.
08.07.25