09 липня 2025 року м. Житомир
справа № 240/12254/24
категорія 108030000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Управління освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
встановив:
Управління освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради звернулось до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 18.06.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі "Капітальний ремонтіз заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО "Дзвіночок" смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області", оголошення UA-2024-04-26-005567-а.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівлі послуг №UA-2024-04-26-005567-а у зв"язку із встановленням невідповідності тендерної пропозиції ТОВ "Агван Буд" умовам тендерної документації, позивача зобов'язано здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення норм частини 4 статті 23 Закону та пункту 43 Особливостей, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважає, що складений відповідачем Висновок про результати моніторингу закупівлі, згідно з оголошенням UA-2024-04-26-005567-а прийнятий з порушенням та не у відповідності до вимог чинного законодавства, є протиправним і підлягає касуванню.
Щодо порушення вимог частини четвертої статті 23 Закону України “Про публічні закупівлі» зазначає, що вказівка у додатку 2 до тендерної документації переліку торгівельних марок та виробників (“Jula», “Термолайф») не є порушенням заборони, встановленої частиною 4 статті 23 Закону України “Про публічні закупівлі».
Щодо порушення вимог пункту 43 Особливостей, пояснює, що чинне законодавство України не містить прямої заборони використовувати майно, що перебуває у власності засновника та/або виконавчого органу юридичної особи, як адресу юридичної особи, в т.ч. і задля розміщення офісу.
Також вказує, про порушення відповідачем положень частини третьої статі 8 Закону України “Про публічні закупівлі», оскільки оскаржуваний висновок не містить відомостей щодо виявлених відповідачем ознак виявленого порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які стали підставою для здійснення моніторингу.
Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу закупівлі послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17 липня 2024 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№40341/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
В обґрунтування зазначає, що як суб"єкт владних повноважень, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Щодо встановлених порушень вказує, що Законом чітко встановлено, що у разі якщо посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва є необхідним, воно повинно не лише містити вираз “або еквівалент», але ще й обґрунтування такої необхідності.
Тобто, конкретної форми обґрунтування Закон не встановлює, однак встановлює умову, що таке обґрунтування має пояснити необхідність зазначення саме цих конкретних торгових марок, типів машин та механізмів та виробників, що встановлює неможливість застосування інших.
Також вказує, що інших документів, які підтверджували б перебування у власності ТОВ “Агван Буд» офісного приміщення площею 104,8 м2, проведеним аналізом не виявлено, а відтак, вказана тендерна пропозиція не відповідає інформації, яку викладено вказаним товариством у Довідці №01 та відповідно не відповідає вимогам, передбаченим позивачем у пункті 1 розділу 3 тендерної документації та пункті 4 Додатку №1 до тендерної документації.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 26.04.2024 на електронному майданчику Prozorro Управління освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради, як "Замовник" опублікувало оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-04-26-005567-а “Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт. Гранітне Коростенського району Житомирської області», код згідно з ДК 021:2015:45260000-7 (Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), очікуваною вартістю 1 655 965,20 грн.
Тендерна документація на: "Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт. Гранітне Коростенського району Житомирської області», код згідно з ДК 021:2015:45260000-7 (Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи)" затверджена рішенням тендерного комітету від 08.12.2021.
До участі у тендерній процедурі “Відкриті торги з особливостями» на закупівлю “Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області» було подано дві тендерні пропозиції, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю “Агван Буд» (44519344) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (2435403266).
Протокольним рішення уповноваженої особи №177 від 15.05.2024 (продовженням протокольного рішення уповноваженої особи про розгляд пропозиції №173 від 14.05.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю “Агван Буд» визначено переможцем торгів щодо закупівлі “Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області».
15.05.2024 Управлінням освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агван Буд» про закупівлю з “Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області», з ціновою пропозицією 1496509 грн з ПДВ.
22.05.2024 між Управлінням освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради та переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю “Агван Буд» укладено Договір підряду №217 на виконання робіт по об'єкту “Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області».
Відповідно до наказу начальника Управління від 27.05.2024 №42-3, на підставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон), з 27.05.2024 по 18.06.2024 проведено моніторинг процедури закупівель відкритих торгів з особливостями за предметом “Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт. Гранітне Коростенського району Житомирської області», код згідно з ДК 021:2015:45260000-7 (Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), очікуваною вартістю 1 655 965,20 грн, здійсненої Управлінням освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради.
За результатами проведеного моніторингу Північного офісу Держаудитслужби оприлюднено висновок від 18.06.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-04-26-005567-а (Класифікація за ДК 021:2015: 45260000-7, "Капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО “Дзвіночок» смт. Гранітне Коростенського району Житомирської області»), у якому встановлено, що за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація не відповідає нормам частини 4 статті 23 Закону.
Вказані висновки зроблені контролюючим органом з тих підстав, що в порушення вимог, передбачених частиною 4 статті 23 Закону тендерна документація (Додаток №2) Замовника містить посилання на конкретну торгову марку та виробника (“Juta», “Термолайф») з виразом “або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.
Також вказано, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ “Агван Буд» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей.
А саме, Замовник на порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі ТОВ “Агван Буд» у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов'язало позивача здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення норм частини 4 статті 23 Закону та пункту 43 Особливостей, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи висновок відповідача таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року №2939-XII у редакції, чинній на день складення спірного висновку (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43(далі - Положення №43) Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно з пп. 20 п. 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель", а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно із Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), цей Закону встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з ч. 6ст. 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до ч. 7ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Згідно з ч.10 ст.8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 Закону №922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Згідно з ч.1 - 2 ст.20 Закону №922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.
Відповідно до ч. 1ст. 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною 2 ст. 21 Закону №922-VIII встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьоїстатті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Статтею 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно ст. 16 цього Закону, підстави, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим ст. 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потребиплани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178.
Згідно п.28 Постанови №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого пп.2 п.44 цих особливостей.
Висновком Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.06.2022 встановлено, зокрема, що в порушення вимог передбачених частиною 4 статті 23 Закону тендерна документація (Додаток № 2) Замовника містить посилання на конкретну торгову марку та виробника («Juta», «Термолайф») з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.
Суд вказує, що відповідно до частини 4 статті 23 закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».
Одночасно суд враховує, що відповідно до підпункту 33 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об'єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
В розумінні вимог підпункту 33 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі.
В свою чергу, судом встановлено, що предметом спірної закупівлі - є капітальний ремонт із заміною покриття покрівлі Гранітнянського ЗДО «Дзвіночок» смт.Гранітне Коростенського району Житомирської області. Тобто предметом закупівлі були роботи щодо такого капітального ремонту, а не товари чи матеріали.
Крім того, відповідно до дослідженого судом Додатку №2 до тендерної документації встановлено, що після повного переліку робіт міститься застереження, що «у разі, якщо у найменуванні робіт технічної специфікації є посилання на конкретну марку, фірму, конструкцію, тип обладнання або матеріал, то разом з цим враховувати вираз «або еквівалент».
Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що зазначення у Додатку 2 до тендерної документації переліку торгівельних марок та виробників («Juta», «Термолайф») не є порушенням заборони, встановленої частиною 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням наявного застереження та враховуючи той факт, що технічна специфікація не стосується конкретної марки чи виробника або на конкретний процес, що характеризує предмет закупівлі, а саме роботи (послуги) з капітального ремонту школи, саме тому оскаржуваний Висновок в цій частині є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Також суд вважає недоречними посилання відповідача на висновки Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № \520/15117/2020, оскільки обставини даної справи не є ревалентними у спірних правовідносинах, адже в межах вищезазначеної справи розглядався спір про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, предметом якої виступав товар конкретизацію якого зазначено у тендерній документації.
Щодо встановленого відповідачем порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі ТОВ «Агван Буд» у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, суд зазначає наступне.
Відповідачем під час моніторингу встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації та пункту 4 Додатку №1 до тендерної документації Замовника передбачено, що учаснику у складі тендерної пропозиції, для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», необхідно надати довідку в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, визначених у технічних вимогах, із зазначенням найменування, кількості та правової підстави володіння/користування.
На виконання вищевказаних вимог, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Агван Буд», зокрема, надано довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 07.05.2024 №01 (далі - Довідка №01) щодо наявності у власності товариства, зокрема, офісного приміщення площею 104,8 м?.
Разом з тим, на підтвердження достовірності вищевказаної інформації, ТОВ «Агван Буд» надано у складі тендерної пропозиції довіреність від 08.12.2017, акт приймання-передачі від 25.02.2020 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.01.2018 №109976398, згідно якого офісне приміщення площею 104,8 м? належить громадянину ОСОБА_2 .
З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок про те, що інших документів, які б підтверджували перебування у власності ТОВ «Агван Буд» офісного приміщення площею 104,8 м?, Виконавцем не надано, що на переконання відповідача не відповідає інформації, яку викладено вказаним товариством у Довідці №01 та відповідно не відповідає вимогам, передбаченим Замовником у пункті 1 розділу 3 тендерної документації та пункті 4 Додатку №1 до тендерної документації.
На противагу вказаному, позивач пояснив, що ним, як Замовником здійснено розгляд даних підтверджуючих документів та встановлено, що дані документи підтверджують право власності/володіння/користування відповідним майном ТОВ «Агван Буд» та можливість виконання в подальшому останнім робіт, що визначаються даним тендером, в повній мірі/обсязі. Крім того, офісне приміщення площею 104,8 м? використовуються ним лише для розміщення дирекції та адміністративного персоналу.
В свою чергу матеріали справи свідчать, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «Агван Буд»: Україна, 04050, місто Київ, вул.Герцена, будинок 35, квартира 567.
Засновником ТОВ «Агван буд», його кінцевим бенефіціарним власником та керівником є ОСОБА_3 .
У дозвільних документах на провадження діяльності, наданих ТОВ «Агван Буд», у складі тендерної пропозиції, зазначено місцезнаходження юридичної особи: 04050, місто Київ, вул.Герцена, будинок 35, квартира 567.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
При цьому місцезнаходженням юридичної особи може бути місцезнаходження особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, так як, відповідно до ч. 2 ст. 92 ЦК юридична особа може набувати цивільні права та обов'язки і здійснювати їх через своїх учасників.
За місцезнаходженням юридичної особи визначається місце виконання зобов'язання (ст. 532 ЦК), підсудність спорів, місце сплати податків тощо.
Отже, чинне законодавство України не містить прямої заборони використовувати майно, що перебуває у власності засновника та/або виконавчого органу юридичної особи, як адресу юридичної особи, в т.ч. і задля розміщення офісу.
Крім того, право використання власного майна при здійсненні господарської діяльності засновником юридичної особи також передбачено нормами чинного законодавства, а саме: власник майна (у нашому випадку - житлового приміщення) володіє, користується та розпоряджається ним на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦКУ), у тому числі має право використовувати його в підприємницькій діяльності (ч. 1 ст. 320 ЦКУ).
З огляду на вказане обґрунтованими є доводи позивача, що ТОВ «Агван Буд» розмістив офіс на базі нерухомого майна, що належить на праві власності його засновнику та виконавчому органу.
При цьому сторонами не оспорюється, що вся необхідна матеріально-технічна база ТОВ «Агван Буд» знаходиться на площадці для розміщення техніки загальною площею 500 кв. м., розташованого за адресою: Житомирська область, Овруцький район, за межами населених пунктів на території Зарічанської сільської ради, вказане підтверджується відомостями договору оренди виробничої бази №23-06/23 від 23 червня 2023 року.
Підсумовуючи наведене, ТОВ «Агван Буд» на виконання умов тендерної документації надало документи в повному обсязі, що у свою чергу є підтвердженням того, що надана ТОВ «Агван Буд» тендерна пропозиція в повній мірі відповідала вимогам тендерної документації та, як наслідок, у позивача були відсутні правові підстави щодо відхилення його тендерної пропозиції та відміни процедури закупівлі.
Суд вважає наведені доводи наслідком безпідставного та довільного трактування Відповідачем вимог Закону №922-VIII, а тому, вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що відповідач зобов'язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів
Як вже зазначено судом вище, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форми висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №552).
Системний аналіз приписів Закону №922-VIII та розділу III Порядку №552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру, зокрема недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Суд зазначає, що визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов'язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов'язковий спосіб його усунення.
Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Визначене контролюючим органом у спірному висновку зобов'язання не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, у пункті 3 частини висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку конкретних дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які конкретні заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
З огляду на досліджені судом докази та враховуючи висновки суду вказані вище, суд дійшов висновку, що складаючи оскаржуваний висновок, Держаудитслужба не проаналізувала наслідки стверджуваних нею порушень у зв'язку із результатами закупівлі. За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-04-26-005567-а, містить необґрунтовані та передчасні висновки про порушення позивачем, як замовником, вимог Закону України «Про публічні закупівлі»,
Таким чином, оскаржуваний висновок відповідача не спрямований на досягнення легітимної мети та не є співмірним з нею, оскільки суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси, у зв'язку з чим, цей висновок не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправним, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій та з огляду на з"ясовані обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу приписів ч. 1ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов Управління освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради (пл.Соборна, буд.6А, м.Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл.,11601, код ЄДРПОУ 33071141) до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-04-26-005567-а від 18 червня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Управління освіти, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Виконавчого комітету Малинської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 09 липня 2025 р.
09.07.25