Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 липня 2025 року Справа№640/14797/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів,
08.09.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції, а також наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.03.2022 його було звільнено з органів поліції, однак в липні 2022 року йому стало відомо про прийняття Головним управлінням Національної поліції у м. Києві наказу від 12.05.2022 про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції. В подальшому 29.06.2022 Головним управлінням Національної поліції у м. Києві прийнято наказ № 1053 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач вважає наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції протиправним, оскільки Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, яким органам Національної поліції та посадовими особами надано право на скасування наказів про звільнення, а отже і наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправним та підлягає скасуванню.
09.09.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
30.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 11.05.2022 до Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла доповідна записка начальника Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про те, що поліцейський ОСОБА_1 у період воєнного стану з 24.02.2022 за місцем проходження служби не прибув.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 531 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за результатами якого 29.06.2022 прийнято наказ № 1053 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З огляду на викладене, відповідач вважає що накази прийнято правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош О.О.
28.03.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/14797/22 прийнято до розгляду суддею Кошкош О.О. Зобов'язано позивача в 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду засобами електронного зв'язку через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» або на електронну пошту суду: актуальну інформацію про місцезнаходження, адресу електронної пошти та номер засобів зв'язку з ним; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
31.03.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 надійшла актуальну інформацію про місцезнаходження, адресу електронної пошти та номер засобів зв'язку з ним; власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
15.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 11.05.2022 до Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла доповідна записка начальника Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про те, що рядовий поліції ОСОБА_1 , самоусунувся від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, та в період з 24.02.2022 відсутній на службі. З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 531 «Про призначення та проведення службового розслідування» за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.
Службовим розслідуванням встановлено, що інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві рядовий поліції ОСОБА_1 був відсутнім на службі без поважних причин з 24.02.2022 по 18.03.2022, що є свідомим самоусуненням від виконання посадових обов'язків, грубим порушенням службової дисципліни та самоусуненням від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 21.06.2022 № 472 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Головного управління» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190, самоусуненні від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, до інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві рядового поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с «Щодо особового складу» інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Також відповідач вказав на пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
15.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду із цим позовом.
18.04.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив та відповідь відзив.
Обґрунтовуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що скасування відповідачем наказу про звільнення позивача є примушенням останнього до служби у поліції. Позивач вказав, що звільнення зі служби 18.03.2022 ним не оскаржувалося, а тому у відповідача були відсутні підстави для скасування наказу про звільнення.
Також позивач вказав, що він ніколи не приступав до служби на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції, а тому не міг бути звільнений з посади, на якій він ніколи не проходив служив.
Також позивач зазначив, що ним не пропущено строку звернення до суду із цим позовом.
28.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду із цим позовом.
27.06.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду витребувано у відповідача засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії: наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції; наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції та документи, що стали підставою для його прийняття; наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції та документи, що стали підставою для його прийняття. Зобов'язано відповідача надати витребувані судом докази у строк до 02.07.2025.
02.07.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2025 відповідачем надано витребувані докази, а саме: витяг з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 760 о/с про скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с; витяг з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.12.2021 № 2067 о/с про прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію; наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 315 про скасування наказів Головного управління Національної поліції у м. Києві про застосування дисциплінарних стягнень.
03.07.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду клопотання відповідача від 15.04.2025 та 28.04.2025 про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено частково. Адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку в частині позовних вимог, які стосуються визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с «Щодо особового складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
08.07.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача на виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025.
09.07.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду заяву представника позивача - адвоката Бардіної О.О. про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с «Щодо особового складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - задоволено.
Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с «Щодо особового складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.12.2021 № 2067 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено з 14.12.2021 у Солом'янське управління поліції інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції з тимчасовим вибуттям на курси первинної професійної підготовки поліцейських до Державної установи «Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських» з 21.12.2021.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підстава наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 15.03.2022 № 222 та довідка управління логістики та матеріально-технічного забезпечення № 213.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 315 «Про скасування наказів Головного управління про застосування дисциплінарних стягнень», скасовано дисциплінарні стягнення застосовані наказами Головного управління Національної поліції у м. Києві, зокрема від 15.03.2022 № 222.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 760 о/с «Щодо особового складу» наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» скасовано.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 531 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом надходження до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві інформації про те, що окремі поліцейські підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів самоусунулись від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Також цим наказом утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування, відсторонено від виконання службових обов'язків поліцейських, відносно яких проводиться службове розслідування, згідно з додатком до цього наказу, на час проведення службового розслідування та з 01.03.2022 припинено їм нарахування грошового забезпечення.
Згідно з додатком до вказаного наказу службове розслідування проводилось, в тому числі відносно позивача (п. 56).
З доповідної записки начальника Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві полковника Івана Жука від 11.05.2022 вбачається, що у період з 14.12.2021 по 24.02.2022 ОСОБА_1 навчався на першопочатковій підготовці. 24.02.2022 ОСОБА_1 повинен був прибути до Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві, однак відділом кадрового забезпечення було виявлено відсутність ОСОБА_1 та складено відповідний акт. Начальником ВКЗ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Арутюновою В.Р. цього ж дня о 10:10 при телефонній розмові було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибуття до постійного місця несення служби, на що ОСОБА_1 , відповів про неможливість прибути до постійного місця несення служби, у зв'язку з відсутністю транспортного засобу та повідомив про своє місцезнаходження в с. Скала Львівської області. У період із 24.02.2022 до 18.03.2022 було складено акти про відсутність ОСОБА_1 на службі.
11.03.2022 о 9:40 ОСОБА_1 було повідомлено у телефонній розмові стосовно необхідності прибуття до постійного місця несення служби, вказаний поліцейський відмовився у зв'язку з відсутністю транспортного засобу. На виконання вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 ОСОБА_1 , не звертався до найближчого відділу поліції для постановки на облік та проходження служби. Вогнепальна зброя ОСОБА_1 не отримувалась.
20.05.2022 Управлінням головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві складено Акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 у зв'язку із неприбуттям останнього для надання пояснень
Також згідно з актами про відсутність на службі від: 03.06.2022 (зареєстровані за № 1917/125/55-22 - № 1938/125/55-22) ОСОБА_1 був відсутній на службі з 24.02.2022 по 17.03.2022 (включно).
За результатами проведеного службового розслідування 09.06.2022 складено висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Головного управління Національної поліції у м. Києві, який затверджено начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві генералом поліції третього рангу Іваном Вигівським.
У вказаному висновку, серед іншого, зазначено: «11.05.2022 до управління головної інспекції ГУНП у м. Києві надійшли доповідні записки керівників підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів про те, що окремі підпорядковані їм поліцейські самоусунулись від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, та в період з 24.02.2022 відсутні на службі.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05.00 24.02.2022, строком на 30 діб, в Україні введено воєнний стан.
На виконання зазначених організаційно-розпорядчих актів наказом Головного управління від 24.02.2022 № 219 особовий склад Головного управління переведено на посилений варіант службової діяльності.
З урахуванням зазначених обставин, 24.02.2022, о 05.00, особовий склад підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) підрозділів було піднято за сигналом «Тривога».
По прибуттю до місць несення служби, особовий склад було озброєно вогнепальною, автоматичною зброєю та залучено до комплексу завдань із виконання посиленого варіанту службової діяльності.
Кожен поліцейський, вступаючи на службу в поліції, склав Присягу на вірність Українському народові, а саме, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнув вірно служити українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Однак, окремі поліцейські підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) підрозділів із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану, до місць дислокації підрозділів за місцем проходження служби не прибули, не озброїлись та від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини та честі держави самоусунулись.
Крім цього, керівниками підрозділів та районних управлінь поліції Головного управління поліцейським, які безпідставно були відсутні на службі, було доведено вимоги наказу Національної поліції України від 10.03.2022 N 190 та наказу Національної поліції від 07.04.2022 № 239, що скасовує попередній. […]
Інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві рядовий поліції ОСОБА_1 24.02.2022 повинен був прибути до управління поліції після закінчення навчання на першопочатковій підготовці поліцейських, однак о 10:00 год. Того ж дня під час телефонної розмови повідомив, що не може прибути до м. Києва, оскільки перебуває у с. Скала Львівської області. До місця несення служби не прибував, постійно перебував у с. Скала Львівської області, пояснюючи відсутністю транспорту та транспортного сполучення з м. Києвом. Листом ГУНІ у м. Києві (від 16.05.2022 вих. № 2190/125/05/67-2022) ОСОБА_1 було запропоновано о 12.00 год. 20.05.2022 прибути до адміністративної будівлі ГУНП у м. Києві для надання пояснень за фактом можливих порушень службової дисципліни, однак останній не прибув. Таким чином, зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 самоусунувся від виконання посадових обов'язків та захисту українського народу. […]
Під час проведення службового розслідування, дослідженням подій і фактів можливого самоусунення окремих поліцейських підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів, від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, установлено, що факти відсутності на службі без поважних причин наступних поліцейських знайшли своє документальне підтвердження, а саме: […]
інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві рядовий поліції ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 18.03.2022; […]
Таким чином, під час проведення службового розслідування та на підставі зібраних матеріалів, установлено, що зазначені поліцейські своїми діями допустили дискредитацію високого звання поліцейського, що полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру громадськості до поліцейських та авторитет Національної поліції України в цілому, та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Скоєний проступок є діянням проти інтересів служби, яке суперечить взятим на себе обов'язкам, присягнувши на вірність українському народові.».
Також згідно з вказаним висновком службового розслідування, службове розслідування за фактом самоусунення окремих поліцейських підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів, від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, закінчено. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердились.
Отже, за результатами проведеного службового розслідування вирішено, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 самоусуненні від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, до інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві рядовий поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (п. 52).
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 21.06.2022 № 472 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Головного управління» до ОСОБА_1 (п. 75) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись із наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 315 «Про скасування наказів Головного управління про застосування дисциплінарних стягнень», про скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с «Щодо особового складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 № 580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч. 3 ст. 11 Закону № 580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону № 580-VIII визначено обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону № 580-VIII передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1-3 ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Згідно ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Згідно з ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби..
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку..
При цьому, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на теперішній час.
Розділом V Дисциплінарного статуту визначено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Частинами 3, 5 та 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Частиною 4 статті 27 Дисциплінарного статуту визначено, що від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 30 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, містить положення аналогічні вищенаведеним нормам Дисциплінарного статуту.
Окрім того, п. 4 Розділу V Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Слід зазначити, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у ст. 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну). Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06.04.2023 у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а.
Надаючи оцінку висновкам службового розслідування, суд зазначає таке.
Окреслюючи загальні риси професії поліцейського варто вказати, що з аналізу положень Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема, відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.
Як вже вказувалось вище, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який діє дотепер.
Відповідно до вимог статті 24 Закону № 580-VIII, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальній цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Беручи до уваги викладене, всі поліцейські з 24.02.2022 зобов'язані були знаходитися за місцем розташування (дислокації) підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки, в тому числі, і завдань щодо захисту, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України.
Суд наголошує, що приписи Закону № 580-VIII не наділяють поліцейського повноваженнями самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Отже, в силу статті 24 Закону № 580-VIII, повноваженнями щодо надання дозволу на зміну місця несення служби, на виїзд за межі території місця розташування (дислокації) підрозділу, в даному випадку, наділений виключно начальник відповідного органу поліції.
Суд зазначає, що матеріалами службового розслідування та матеріалами даної справи в повній мірі підтверджується відсутність позивача за місцем його служби, зокрема з 24.02.2022 по 17.03.2024 (включно).
Позивач у позовній заяві зазначив, що 24.12.2021 розпочав навчання в Житомирському навчальному центрі підготовки поліцейських. 17.02.2022 захворів на COVID-19. На момент розподілу 24.02.2022 перебував в м. Івано-Франківськ.
Разом з тим, суд зазначає, що доказів захворювання 17.02.2022 на COVID-19 позивачем не надано. Крім того, захворювання 17.02.2022 на COVID-19 не доводить поважності причин відсутності позивача на службі за місцем розташування органу поліції, де він проходив службу, в період з 24.02.2022 по 17.03.2022.
Також позивачем не надано жодних доказів повідомлення його безпосереднього керівника про свою хворобу.
Крім того, суд зазначає, що Головою Національної поліції України було видано наказ від 10.03.2022 № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", яким зобов'язано поліцейських, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
Абзацом 2 пункту 1 вказаного наказу зобов'язано поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби та для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення), крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік.
До того ж поліцейських, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов'язано невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби (пункт 3 вказаного наказу).
Отже, наказом Національної поліції від 10.03.2022 № 190 визначено обставини, у зв'язку з якими поліцейський, який перебуває поза місцем несення служби звільняється від обов'язку прибути до органу поліції за місцем несення служби та зобов'язаний прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме у зв'язку з об'єктивними причинами, зокрема, тимчасова окупація регіону місця несення служби або повне зупинення транспортного сполучення.
Водночас, матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовується факт самовільного залишення території розташування органу поліції, де він проходив службу, виїзду до м. Івано-Франківськ, невиходу на службу без поважних причин та неприбуття до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік.
Щодо тверджень позивача про те, що у нього була відсутня можливість повернутись до міста Києва, суд вважає їх непереконливими, з огляду на те, що жодних належних доказів зупинення транспортного сполучення між місцем перебування позивача та місцем розташування органу, де він проходив службу, або прилеглих до них населених пунктів, позивачем не надано та судом таких фактів не встановлено.
Щодо посилань позивача на протиправність прийняття Головним управлінням Національної поліції у м. Києві наказу від 12.05.2022 № 315 «Про скасування наказів Головного управління про застосування дисциплінарних стягнень», яким скасовано дисциплінарні стягнення застосовані наказами Головного управління Національної поліції у м. Києві, зокрема від 15.03.2022 № 222 та прийняття наказу Головним управлінням Національної поліції у м. Києві наказу від 12.05.2022 № 760 о/с «Щодо особового складу» про скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», суд зазначає таке.
Так, частинами 7-8 ст. 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення, застосоване з порушенням вимог цього Статуту, скасовується як незаконне керівником, який його застосував, або прямим керівником.
Протягом двох місяців з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його скасувати, пом'якшити або застосувати суворіше дисциплінарне стягнення, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
Таким чином, законодавцем передбачена можливість скасування наказу про дисциплінарне керівником, який його застосував, або прямим керівником поліцейського, у разі видання такого рішення в порушення вимог законодавства.
Отже, керуючись, статтею 20 Дисциплінарного статуту, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 315 "Про скасування наказів Головного управління про застосування дисциплінарних стягнень" було правомірно скасовано дисциплінарні стягнення застосовані наказами Головного управління Національної поліції у м. Києві, зокрема від 15.03.2022 № 222 та прийнято наказ Головним управлінням Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 760 о/с «Щодо особового складу» про скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Крім того, проведення службового розслідування, призначеного наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 531, переслідувало легітимну мету.
Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, відповідно і під час несення служби, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 600/1542/22-а.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 по справі № 815/4478/16.
Під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно поліції України та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.
З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 21.04.2025 по справі № 640/14050/22,
Інші доводи позивача фактично зводяться виключно до певних недоліків проведення відповідачем процедури службового розслідування.
Водночас суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 наголосив, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.
Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.
Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
За результатами розгляду цієї справи, судом не встановлено суттєвих порушень з боку відповідача при проведенні ним службового розслідування відносно позивача, які вплинули або могли вплинути на правильність прийнятого відповідачем рішення за наслідками такого розслідування.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що службове розслідування було проведено на підставі, у спосіб та в строки, що визначені законодавством, а також з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є співмірним до вчиненого дисциплінарного проступку.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено.
Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими.
Отже, наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 315 «Про скасування наказів Головного управління про застосування дисциплінарних стягнень» яким скасовано дисциплінарні стягнення застосовані наказами Головного управління Національної поліції у м. Києві, зокрема від 15.03.2022 № 222 та наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 № 760 о/с «Щодо особового складу» про скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.03.2022 № 463 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» прийняті правомірно, а тому не підлягають скасуванню.
З урахуванням викладеного також не підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.06.2022 № 1053 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки такий прийнятий на підставі службового розслідування, яке за розглядом цієї справи визнано правомірним.
Твердження позивача про те, що він ніколи не приступав до служби на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Солом'янського управління поліції, а тому не міг бути звільнений з посади, на якій він ніколи не проходив служив суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи наявний витяг з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.12.2021 № 2067 о/с «Щодо особового складу» відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено з 14.12.2021 у Солом'янське управління поліції інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції.
Твердження представника позивача про те, що відповідачем не надано доказів надсилання відзиву на позовну заяву стороні позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи наявна квитанція № 3196550 про доставку 15.04.2025 документів, а саме відзиву на позовну заяву до зареєстрованого Електронного кабінету ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних наказів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108583) про визнання протиправним та скасування наказів - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош