Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 липня 2025 року Справа №200/5213/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради про виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зобов'язання виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат за період з 01 листопада 2014 року по травень 2019 року.
В першу чергу, суд звертає увагу, що 02.11.2021 назву відповідача було змінено з Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2020, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року касаційну скаргу позивача задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі № 200/5213/20-а - скасовано. Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат за період з 01 листопада 2014 року по травень 2019 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
12 грудня 2022 року судом видано виконавчий лист по даній справі, який було пред'явлено до примусового виконання та відкрито 12.01.2023 виконавче провадження (ВП № 70740081).
Представник позивача звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю, відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 04.06.2025 суд заяву представника позивача про встановлення судового по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив. Встановив судовий контроль за виконанням постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а. Зобов'язав Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради у 30-ти денний строк з дня отримання ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а.
03 липня 2025 року на адресу суду від Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради надійшов звіт про виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а.
У вказаному звіті відповідач зазначає, що на виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі 200/5213/20-а позивачу, як отримувачу державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, як особі з інвалідністю з дитинства 2 групи, з урахуванням норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050 (зі змінами) (далі - Закон № 2050), призначена компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат в сумі 17 660, 15 грн. Проте невиплата заборгованості зумовлена відсутністю бюджетних асигнувань на виконання судового рішення. На переконання відповідача, з урахуванням неодноразово спрямованої у 2022 - 2025 роках інформації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях щодо виділення коштів на забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов'язанням на користь ОСОБА_1 , ним вживаються усі необхідні заходи для виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі 200/5213/20-а в рамках чинного законодавства і причини неможливості вчасного його виконання є повноважними.
16 червня 2025 року від представника позивача до суду надійшло заперечення щодо прийняття звіту та клопотання про зміну способу виконання рішення суду. Представник позивача зазначає, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України). Водночас, відсутність відповідного фінансування Управління з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, а тільки підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб відповідача. Постанова Верховного Суду від 08.06.2022 по справі 200/5213/20-а в частині виплати заборгованості до теперішнього часу не виконана. У своєму звіті відповідач вказує, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат становить 17 660, 15 грн. Вказаний розрахунок стягувачем не оспорюється. Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд додатково може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Зважаючи на тривале невиконання постанови Верховного Суду в частині виплати заборгованості, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, з метою ефективного захисту конституційного права позивача на соціальний захист та належного виконання рішення суду, представник позивача на підставі ч. 3 ст. 383-3 КАС України просить суд змінити спосіб виконання цього рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам на стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованості по компенсації втрати частини доходів (щомісячної страхової виплати) за період з 01.11.2014 по травень 2019 у розмірі 17 660 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 15 коп.».
Суд зазначає, що за частиною 1 статті 382-2 КАС України розгляд звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення відбувається протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши звіт Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради та надані сторонами клопотання та заперечення, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат за період з 01 листопада 2014 року по травень 2019 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Судом встановлено, що на виконання вказаної постанови відповідачем нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати щомісячних страхових виплат за рішенням суду за період з 01 листопада 2014 року по травень 2019 року, нарахована стягувачу у сумі 17 660, 15 грн.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена заборгованість позивачу не виплачена.
Управлінням спрямовувались запити до Департаменту соціального захист населення Донецької облдержадміністрації щодо виділення коштів на виконання постанови Верховного Суду від 08 червня 2022 року.
Як вбачається зі звіту, суб'єкт владних повноважень вчинив певні залежні від нього дії для виконання судового рішення, проте таке рішення не виконано у повному обсязі.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП «Фея» та інші проти України" (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а в частині виплати заборгованості, не виконана.
Отже, за наслідками розгляду поданого Управлінням соціального захисту населення Бахмутської міської ради звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
Частиною 5 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд зазначає, що згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Як вбачається зі звіту та доданих до нього документів, Управлінням соціального захисту населення Бахмутської міської ради з метою виконання постанови Верховного Суду від 08 червня 2022 року здійснювалися запити щодо виділення коштів на виплату заборгованості позивачу, проте такі кошти виділені не були.
Наведене свідчить про відсутність коштів в Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради на виплату позивачу заборгованості. Водночас, матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості (запити коштів у розпорядника вищого рівня на виконання рішення), і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб'єкта владних, відповідального за виконання рішення суду у справі, від накладення штрафу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про звільнення керівника Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради від накладання штрафу.
Щодо клопотання позивача про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, процесуальний закон не надає суду розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, невиконання суб'єктом владних повноважень такого рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Суд зазначає, що постанова Верховного Суду стосується виплати заборгованості та 3 роки з дня набрання нею законної сили не виконується.
Нарахована на виконання постанови Верховного Суду компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат становить 17 660, 15 грн. та не є спірною.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача щодо зміни способу виконання цього рішення в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат за період з 01 листопада 2014 року по травень 2019 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат у розмірі 17 660, 15 грн.
Отже, за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення постанови Верховного Суду від 08 червня 2022 року суд дійшов висновку про відмову у його прийнятті із звільненням керівника Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради від сплати штрафу, а також задоволення клопотання представника позивача про зміну способу виконання судового рішення в частині виплати заборгованості.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 382, 382-3 КАС України, суд, -
Відмовити Управлінню соціального захисту населення Бахмутської міської ради у прийнятті звіту про виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а.
Звільнити керівника Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради від сплати штрафу.
Задовольнити клопотання представника позивача про зміну способу виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а.
Змінити спосіб виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 200/5213/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат:
“Стягнути з Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків страхових виплат у розмірі 17 660, 15 грн. (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень п'ятнадцять копійок)».
Повний текст ухвали складений та підписаний 08 липня 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.А. Голуб