09 липня 2025 року Справа 160/20035/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМШ», керівника юридичної особи: Бріка Олександра Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 09.07.2025 через підсистему «Електронний суд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМШ» - Бріку Олександру Миколайовичу.
За наслідком автоматизованого розподілу, який відбувся 09.07.2025 о 16:35:25, матеріали адміністративної справи №160/20035/25 передані судді Бондар М.В. для розгляду.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1000000,00 грн, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Так, підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Пунктом 87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовуються у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У справі, яка розглядається, підставою для звернення контролюючим органом до суду є наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМШ», керівником якого є Брік Олександр Миколайович податкового боргу, що перевищує 1 000 000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Суд зазначає, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
При цьому норми КАС України не містять застережень щодо пріоритетності вказаних видів судових проваджень.
Отже, за змістом спірних правовідносин строк на звернення до суду визначається статтею 122 КАС України та становить три місяці, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Так, згідно з матеріалами справи, станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «ВМШ» обліковується податковий борг на загальну суму 1 070 298,47 грн.
З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ТОВ «ВМШ» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу №42899-13/66-01 від 07.04.2023, яку направлено на адресу платника податків засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та повернута 03.05.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули - 29.12.2023.
З позовною заявою контролюючий орган звернувся 09.07.2025, тобто поза межами строку, визначеного статтею 122 КАС України. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не подано.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій заяві.
Разом з тим, зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, позивачу необхідно надати час для усунення недоліків поданої позовної заяви до 09:00 год. 10.07.2025.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 248, 256, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМШ», керівника юридичної особи: Бріка Олександра Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 09:00 год. 10.07.2025 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар