09 липня 2025 року Справа №160/19938/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Палбі», відповідача-2: ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника за межі України до погашення податкового боргу,
09.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палбі» (далі - ТОВ «Палбі», відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2), в якій позивач просить: встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «Палбі» (ЄДРПОУ 43651709) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Палбі» (ЄДРПОУ 43651709).
Загальними нормами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з'ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
При цьому, статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон № 1914-IX).
Крім цього, Законом № 1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, п.7 ч.1 ст.283 КАС України передбачає право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 ПК України.
Також вказаним Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Усі наведені норми введено у дію згідно із Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.
Встановлені обставини справи свідчать, що у зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючий орган за місцем обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Палбі» сформував податкову вимогу форми «Ю» № 0021678-1305-0436 від 23.07.2024, яка надіслана платнику податків рекомендованим листом (трекінг 0600949685389).
Поштове відправлення (з трекінгом 0600949685389) 24.08.2024 (згідно поштового штемпеля) повернулось поштовим оператором до податкового органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання» та вручене останньому 29.08.2024.
Відповідно до абз.1,4 п.6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
У довідці про причини повернення/досилання поштової служби на штемпелі зазначена дата 24.08.2024.
Отже, вимога про сплату боргу форми «Ю» № 0021678-1305-0436 від 23.07.2024 вважається врученою 24.08.2024.
Відповідно 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 21.04.2025.
Позивач у позовній заяві покликається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 160/24957/24, яким суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палбі» (ЄДРПОУ 43651709) до бюджету грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків у сумі 22' 289' 646грн. 90коп.
Рішення набрало законної сили 31.12.2024.
При цьому, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 09.07.2025.
Статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, норма частини 2 статті 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі статтею 122 КАС.
Суд звертає увагу на те, що норма ст. 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені частиною 2 статті 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасного звернення до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п.87.13 ст.87 ПК України, та в разі її подання - з дотриманням вимог ч.2 ст.283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Отже, незалежно від формулювання назви такої заяви (позовна заява чи заява) така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч.2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Застосування до даної категорії заяв тримісячного строку звернення до суду, визначеного абз.2 ч.2 ст. 122 КАС України фактично нівелює віднесення законодавцем даної категорії справ до таких, які потребують термінового розгляду.
Оскільки, 240-ий день з дня вручення податкової вимоги форми «Ю» № 0021678-1305-0436 від 23.07.2024 закінчився 21.04.2025, то строк звернення до суду із цим позовом сплив 22.04.2025.
Відповідно до частини 1 ст.270 КАС України на обчислення строків, встановлених зокрема статтею 283 цього Кодексу, не поширюються правила частини другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 270 КАС України, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Поряд із цим, суд бере до уваги, що у позовній заяві у відповідача-1 та відповідача-2 зазначена одна адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, доказів належності зазначеної адреси жодному з відповідачів не надано.
Засобом зв'язку відповідача-1 зазначено номер телефону НОМЕР_2 , а відповідача-2 - НОМЕР_2. При цьому, зі загальнодоступної інформації з мережі інтернет встановлено, що код НОМЕР_3 належить до Луганської області України. Це міський код міста Луганська та деяких інших населених пунктів області. Таким чином, скоріш за все номер з кодом належить абоненту в Луганській області України, але також може бути пов'язаний з територією, що контролюється «ЛНР». З 01.02.2023 абонентам донецького окупаційного мобільного оператора «Фенікс» з кодом НОМЕР_3 відключені вхідні та вихідні дзвінки.
Адресою місцезнаходження відповідача-2 зазначена: АДРЕСА_1. Зазначена адреса вказана і у відповіді на запит суду №1554634 від 09.07.2025.
Відповідно до ч.3 ст.78 КАС України обставини окупації м.Донецьк є загальновідомими.
Іншої адреси відповідача-2 позивачем не зазначено, а у позові та доданих до нього документах відсутня.
Разом з тим, позовна заява з додатками направлена відповідачу-1 до електронного кабінету, тоді як у позові не зазначено про наявність у ТОВ «Палбі» електронного кабінету.
Відповідачу-2 позовна заява з додатками направлена засобами зв'язку за поштовою адресою: 49041, м.Дніпро, вул.Стартова, буд.7, тобто за адресою відповідача-1. За трекінгом з сайту АТ «Укрпошта» 4900500210538. Відправлення станом на 16:54 год 09.07.2025 прибуло до Логістичного центру. Наявність чи відсутність електронного кабінету у відповідача-2 також не зазначено.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.01.2021 у справі №820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі №640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі №826/12038/17.
За таких обставин та оскільки позовна заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, який в силу приписів ст.270 КАС України не може бути поновлений, остання підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.248, 256, 270, 283, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Палбі», відповідача-2: ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника за межі України до погашення податкового боргу - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити до електронного кабінету.
Ухвала суду набирає законної сили у строки, встановлені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена у відповідності до вимог статті 295 КАС України.
Суддя Г. В. Луговська