08 липня 2025 року Справа 160/19097/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», в якому просить:
визнати протиправними дії Державної установи Криворізька виправна колонія (№80)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 27.05.2020 року по 31.03.2023 року (включно) з врахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022року та на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року;
зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 27.05.2020 року по 31.03.2023 року (включно) з врахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцєнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 по 07.07.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць;
зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 07.07.2022 року, із розрахунку 30000 грн. на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
В період з 04.07.2025 по 07.07.2025 суддя знаходилась на лікарняному, що підтверджується довідкою №309 від 08.07.2025 Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Питання щодо відповідності позовної заяви вимогам КАС України вирішується в перший день виходу судді з лікарняного.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст.160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
За приписами частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення ст. 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 якого у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто , у разі невиплати складових грошового забезпечення або індексації у зв'язку з порушенням строків її виплати строк звернення до адміністративного суду не застосовується.
Разом з тим 19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
Отже, після 30.06.2023 року підлягають застосуванню строки визначені статтею 233 КЗпП України.
В цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 01.07.2023.
Спірні правовідносини охоплюють часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст. 233 КЗпП України.
Позивач проходив службу у Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)» з 27.05.2020 до 31.03.2023 .
Предметом спору є нарахування і виплата грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 27.05.2020 року по 31.03.2023 року, перерахунок та виплата додаткової винагороди в відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 07.07.2022 року.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 27.05.2020 року по 31.03.2023 року, лише 26.06.2025, що вбачається з поштового конверту.
Отже, позивачем порушено тримісячний строк, визначений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому, до позовної заяви позивачем не надано обгрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За вимогами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом продовжений судом за заявою учасника справи.
За вказаних обставин, позивач повинен надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, вказавши підстави для такого поновлення і надавши відповідні докази.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст.169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом надання до суду :
-обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона