08 липня 2025 р.Справа №164зп-25/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви, -
Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, шляхом:
- вжиття заходів забезпечення позову, шляхом: зупинення стягнення за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2025р. №Ф-21052501-0436У видана ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 27872,02 грн, по якій відкрито виконавче провадження № 78486230 Заводським відділом ДВС міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером з 30.04.2010, та по теперішній час отримує довічну пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. 19.03.2012 року на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12 березня 2012 року він отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2469, і зареєстрував адвокатську діяльність в органах державної податкової служби. 02.07.2025 року підсистемою «Електронний суд» надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження , підставою відкриття є вимога №Ф-21052501-0436У від 21.05.2025 року. Відповідно до вимоги №Ф-21052501-0436У від 21.05.2025 року є заборгованість за ЄСВ, яка, на думку заявника, є явно противоправною. Як зазначив позивач, предметом позову по даній справі є визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 43145015, щодо виставлення ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2025р. №Ф-21052501 та скасувати дану вимогу як незаконну. Оскаржувана вимога є виконавчим документом і на час подання позову вона знаходиться на примусовому виконанні у Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і державним виконавцем вчиняються дії примусового характеру, зокрема, накладено арешти на рухоме та нерухоме майно, арешти на кошти на рахунках у банках, звернено стягнення на пенсію позивача. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено також звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вкрай негативних наслідків фінансового та майнового характеру для позивача; в той час як вжиття таких заходів забезпечить ефективний захист особистих майнових та немайнових прав позивача. Вказані обставини дають підстави просити суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, законність якого оскаржується позивачем.
Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України.
Суд зазначає, що згідно ч. 1, 2 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено підстав для необхідності виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд встановив, що у разі подання позовної заяви, предметом розгляду у даній справі буде правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21052501-0436У від 21.05.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до якої ОСОБА_1 виставлено до сплати борг у сумі 27 872,02 грн.
Водночас Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області пред'явлено до примусового виконання вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки).
02 липня 2025 року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановою С.О. було відкрито виконавче провадження №78486230 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заборгованості у розмірі 27872,02 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суди зазначає про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову. Обраний спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та враховуючи відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаної вимоги до ухвалення судового рішення по суті, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову та відповідно до пункту 1 частини другої статті 150, частини першої статті 151 КАС України та задоволення її шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги.
На переконання суду, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 440/4294/20, від 25 листопада 2022 року у справі № 240/24146/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 240/37865/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 440/4901/21, від 14 грудня 2023 року у справі № 240/15022/23.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 153 КАС України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №78486230, відкритому Заводським відділом ДВС міста Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з примусового виконання виконавчого документа - вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області №Ф-21052501-0436У від 21 травня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 27872,02 гривень - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Вказана ухвала є виконавчим документом.
Роз'яснити заявнику про необхідність подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Ухвалу направити ОСОБА_1 , Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, а також Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.Є. Калугіна