09 липня 2025 рокуСправа №160/18450/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення та розпорядження, -
25.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2025 №0203690903 (форма «С»), прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області у формі розпорядження від 29.11.2024 №442-рл про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04670308202402945 терміном дії з 28.05.2024 по 28.05.2025 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04670311202403169 терміном дії з 28.05.2024 по 28.05.2025.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині вимог щодо оскарження розпорядження відповідача від 29.11.2024 №442-рл.
На виконання зазначеної ухвали представником позивача надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що 29.11.2024 відповідачем винесено розпорядження №442-рл, яким анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04670308202402945 та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04670311202403169 у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензії. Наслідком вищезазначеного рішення стала фактична перевірка позивача, якою встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.04.2025 №0203690903 про застосування штрафних санкцій у сумі 48 000,00 грн. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення позивач отримала засобами поштового зв'язку 27.04.2025. Тобто, фактичні правові наслідки анулювання ліцензії стали відомі позивачу лише після отримання податкового повідомлення-рішення форми «С» від 18.04.2025 №0203690903, що надійшло 27.04.2025. Розпорядження від 29.11.2024 №442-рл було попереднім актом, який не створив юридичних наслідків і не містив фактичного обмеження прав позивача, а фактичні юридичні наслідки, що стали підставою для оскарження, настали після отримання податкового повідомлення-рішення форми «С» від 18.04.2025 №0203690903, яке є похідним від вищезазначеного розпорядження в розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. В свою чергу, в день коли було отримано спірне податкове повідомлення-рішення, позивачу стало зрозуміло, що анулювання ліцензії було підставою для застосування штрафних санкцій, що і є предметом оскарження, та саме з цього моменту у позивача виникла можливість сформулювати позовні вимоги, оскільки це рішення винесене на розпорядження від 29.11.2024 №442-рл, яке стало підставою для винесення ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення форми «С» від 18.04.2025 №0203690903. З огляду на вищевикладені обставини, саме винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення створило для позивача реальні фінансово-правові наслідки, які й стали підставою для звернення до суду. До моменту отримання податкового повідомлення-рішення, розпорядження про анулювання ліцензій мало лише декларативний адміністративний характер і не призвело до матеріальних зобов'язань.
З приводу цього суд зазначає таке.
Розпорядження та податкове повідомлення-рішення є різними рішеннями суб'єкта владних повноважень, які породжують різні правові наслідки. Позовні вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення та розпорядження не є в розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України основною та похідною вимогою.
Розпорядження створило правові наслідки у вигляді відсутності у позивача права роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Право на оскарження розпорядження у позивача виникло з дня його отримання, тобто з дня, коли позивач дізнався про порушення його права.
Таким чином, у позивача з дня отримання оскаржуваного розпорядження була повна інформація про обмеження його прав та юридична визначеність щодо формування позовних вимог.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині вимог щодо оскарження розпорядження відповідача від 29.11.2024 №442-рл.
За вказаних обставин, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З метою забезпечення доступу позивача до суду, суд вважає за можливе продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині вимог щодо оскарження розпорядження відповідача від 29.11.2024 №442-рл.
Копію ухвали невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар