08 липня 2025 рокуСправа №160/1812/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та компенсацій за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 05 січня 2017 року по 01 березня 2024 року;
- зобов?язати Виконавчий комітет Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років виходячи з розміру 30% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та компенсації за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 05 січня 2017 ро по 01 березня 2024 року;
- зобов?язати Виконавчий комітет Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на суму незаконно невиплаченої надбавки за вислугу років та невиплаченої компенсації за невикористані відпустки за період роботи з 05 січня 2017 по 01 березня 2024 року;
- зобов?язати Виконавчий комітет Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» на суму незаконно невиплаченої надбавки за вислугу років та невиплаченої компенсації за невикористані відпустки за період роботи з 05 січня 2017 по 01 березня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з 05.01.2017 по він працює у Виконавчому комітеті Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Однак, відповідач протиправно за період роботи з 05.01.2017 по 01.03.2024 не виплачував позивачу в повному обсязі 30% надбавки до посадового окладу за стаж держслужби більше 20 років. Через невірне обрахування надбавки за стаж держслужби, відповідачем було невірно нараховано доплату за ранг та компенсацію за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 05.01.2017 по 01.03.2024. Крім того, було неправильно обраховано індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У зв'язку з проведенням відповідачем виплат у неналежному розмірі відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» підлягає виплаті і компенсація.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження у справі № 160/1812/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 28.01.2025, відзив на позов суду не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження було отримано останнім 30.01.2025.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 05.01.2017 по він працює у Виконавчому комітеті Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.06.1987.
Розпорядженням Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №77-К від 14.03.2024 ОСОБА_1 - начальнику відділу НС, ЦЗ та ВОС, мобілізаційної роботи виконавчого комітету, з 01.03.2024 встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування. Стаж роботи в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 складає 23 роки 02 місяці 01 день.
02.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою (вх. БП-274/0/10-24 від 03.12.2024), в якій просив зробити йому перерахунок та виплатити компенсацію за неотриману доплату за вислугу років та ненадану додаткову відпуску починаючи з 01.01.2017 року
Однак, відповідачем не було надано жодної відповіді на заяву ОСОБА_1 .
Однак, відповідач протиправно за період роботи з 05.01.2017 по 01.03.2024 не виплачував позивачу в повному обсязі 30% надбавки до посадового окладу за стаж держслужби більше 20 років.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету міністрів України № 229 від 25.03.2016 року «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби» стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу». До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Аналогічне міститься в частині 2 ст. 46 закону України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну службу» стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Відповідно до п.п. 4 п. 3 Постанови Кабінет Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» працівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови виплачувати надбавку за вислугу років: державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг (спеціальне звання) і залежно від стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років- 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Позивач, перебуваючи на посадах в органах місцевого самоврядування станом на 01.01.2021 (оскільки станом на 01.03.2024 стаж служби складав 23 роки 02 місяці 01 день), та обіймаючи посаду державного службовця 05.01.2017 у Виконавчому комітеті Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, набув право на отримання надбавки за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг (спеціальне звання) державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, оскільки має більше 20 років стажу державної служби, що підтверджується розпорядженням Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №77-К від 14.03.2024.
При цьому, суд звертає увагу на те, що твердження позивача про необхідність встановлення йому з 05.01.2017 надбавки за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу є хибними, оскільки станом на 05.01.2017 та по 31.12.2020 вислуга років у ОСОБА_1 була меньше 20 років.
Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та компенсацій за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 01.01.2021 по 01.03.2024 та зобов'язання Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років виходячи з розміру 30% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та компенсації за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 01.01.2021 по 01.03.2024 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем неправомірно невраховані періоди роботи позивача на інших посадах, які прирівнюються до державної служби.
Що стосується позовних вимог щодо нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на суму незаконно невиплаченої надбавки за вислугу років та невиплаченої компенсації за невикористані відпустки за період роботи з 01.01.2021 по 01.03.2024, то такі на переконання суду є передчасними, оскільки нарахування та виплата невиплаченої надбавки за вислугу років та невиплаченої компенсації за невикористані відпустки наразі не проведена, а відтак відсутні підстави вважати, що відповідачем при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 відповідних сум надбавки за вислугу років та компенсації за невикористані відпустки не буде виплачена індексація.
Щодо компенсації втрати частини доходу (заробітної плати) у зв'язку з порушенням термінів її виплати слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Суд зауважує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, заробітна плата, грошове забезпечення тощо).
Верховний Суд у постановах від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а, дійшов наступного висновку: "основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу."
З огляду на те, що у цій справі відповідач ще не здійснив нарахування та виплату невиплаченої надбавки за вислугу років та невиплаченої компенсації за невикористані відпустки за період з 01.01.2021 по 01.03.2024, тому позовна вимога у цій частині є передчасною. Відтак, задоволенню не підлягає.
Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 11.08.2023 по справі № 380/103/22.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 15.01.2025.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн підлягає стягненню з Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та компенсацій за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 01.01.2021 по 01.03.2024.
Зобов'язання Виконавчий комітет Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років виходячи з розміру 30% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та компенсації за невикористані відпустки державному службовцю за період роботи з 01.01.2021 по 01.03.2024.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко