712/654/24
2/712/205/25
09 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 25 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 був укладено електронний кредитний договір №1664897-А згідно Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом ТОВ «СС Лоун» № 1406-1 від 14 червня 2021 року, які розміщені на веб-сайті ТОВ «СС Лоун»: www.ccloan.uа в розділі https://www.ccloan.ua/yuridihcna-informatsiyal.
Згідно з пунктом 2.6.1. кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, загальний розмір наданого кредиту складає 20 000 гривень 00 копійок.
Відповідно до пункту 2.6.2 кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, строк кредитування встановлений з 25 жовтня 2021 року по 23 листопада 2021 року включно.
Згідно п.2.6.4 кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,4975% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «СС Лоун» зобов'язання перед позичальником за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року виконані належним чином; надано кредит в сумі 20 000 гривень 00 копійок шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Універсал Банк»
У визначений умовами договору термін - 23 листопада 2021 року відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконані.
Умовами кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору від 25 жовтня 2021 року строк користування кредитом продовжено на 20 днів - до 13 грудня 2021 року включно.
Відповідно до п.5.7.2 кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року та угоди до кредитного договору № 1664897-А від 25 жовтня 2021 року (автопролонгація), в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99% ; загальна вартість кредиту становить 43 900 гривень; сума до повернення становить 43 900 гривень.
Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань, заборгованість останньої перед ТОВ «СС Лоун» становить 20 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 23 900 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими процентами.
29 грудня 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 40071779-135, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року перейшло до ТОВ «Фінфорс».
Згідно наданого позивачем до позовної заяви витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 40071779-135 від 29 грудня 2021 року, ТОВ «Фінфорс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 43 900 гривень 00 копійок, з яких: 20 000 гривень 00 копійок - сума основного боргу; 23 900 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками.
В зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості за кредитним договором від 25 жовтня 2021 року №1664897-А в розмірі 43 900 гривень 00 копійок, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу її реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».
Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з'явилась, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву суду не надала.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. ( ч.2 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
25 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 був укладено електронний кредитний договір №1664897-А згідно Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом ТОВ «СС Лоун» № 1406-1 від 14 червня 2021 року, які розміщені на веб-сайті ТОВ «СС Лоун»: www.ccloan.uа в розділі https://www.ccloan.ua/yuridihcna-informatsiyal.
Згідно з пунктом 2.6.1. кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, загальний розмір наданого кредиту складає 20 000 гривень 00 копійок.
Відповідно до пункту 2.6.2 кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, строк кредитування встановлений з 25 жовтня 2021 року по 23 листопада 2021 року включно.
Згідно п.2.6.4 кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,4975% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «СС Лоун» зобов'язання перед позичальником за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року виконані належним чином; надано кредит в сумі 20 000 гривень 00 копійок шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Універсал Банк»
У визначений умовами договору термін - 23 листопада 2021 року відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконані.
Умовами кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору від 25 жовтня 2021 року строк користування кредитом продовжено на 20 днів - до 13 грудня 2021 року включно.
Відповідно до п.5.7.2 кредитного договору №1664897-А від 25 жовтня 2021 року та угоди до кредитного договору № 1664897-А від 25 жовтня 2021 року (автопролонгація), в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99% ; загальна вартість кредиту становить 43 900 гривень; сума до повернення становить 43 900 гривень.
Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань, заборгованість останньої перед ТОВ «СС Лоун» становить 20 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 23 900 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими процентами.
29 грудня 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 40071779-135, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року перейшло до ТОВ «Фінфорс».
Згідно наданого позивачем до позовної заяви витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 40071779-135 від 29 грудня 2021 року, ТОВ «Фінфорс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 43 900 гривень 00 копійок, з яких: 20 000 гривень 00 копійок - сума основного боргу; 23 900 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками.
Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19, «відповідно зі статтями 626 , 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору встановлюють умови, визначені на сторінках розсуду і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначених умов договору з вимогами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства (стаття 526 ЦК України )».
Згідно ч.4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
В зв'язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань у останнього виникла заборгованість за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року в сумі 43 900 гривень 00 копійок, з яких: 20 000 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основним боргом; 23 900 гривень 00 копійок - нараховані відсотки.
29 грудня 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 40071779-135, відповідно до умов якого ТОВ «СС Лоун» передало ТОВ «Фінфорс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінфорс» прийняв належні ТОВ «СС Лоун» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача - ОСОБА_1 за договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року.
Згідно платіжної інструкції № 1906 від 30 грудня 2021 року, ТОВ «Фінфорс» здійснено на користь ТОВ «СС Лоун» оплату за договором факторингу № 40071779-135 від 29 грудня 2021 року в розмірі 100 000 гривень 00 копійок та відповідно платіжної інструкції № 3482 від 22 серпня 2023 року в сумі 475 109 гривень 76 копійок, за відступлення права вимоги згідно вказаного договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 40071779-135 від 29 грудня 2021 року, ТОВ «Фінфорс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року в сумі 43 900 гривень 00 копійок, з яких: 20 000 гривень 00 копійок - сума основного боргу; 23 900 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками.
Станом на 01 грудня 2023 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінфорс» становить 43 900 гривень 00 копійок, з яких 20 000 гривень 00 копійок - сума основного боргу; 23 900 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками.
На адресу відповідача направлено електронний лист від 29 грудня 2021 року, яким повідомлено останнього про відступлення права вимоги за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року новому кредитору - ТОВ «Фінфорс» та необхідність повернення грошових коштів у сумі 43 900 гривень 00 копійок новому кредитору.
Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року, укладеним між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 , матеріали позовної заяви не містять і відповідачем суду не надано.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу її реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».
Згідно ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 3916 від 30 листопада 2023 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 684 гривні, який, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст. 137ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15.
Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».
Відповідачем клопотання про невідповідність понесених витрат, зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялось.
Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено наступне:
«На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані:
договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);
розрахунок наданих послуг;
документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).
Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.»
На підтвердження розміру фактично понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду наступні документи:
- договір про надання правової допомоги від 20 лютого 2023 року;
- додаток від 10 листопада 2023 року до договору про надання правової допомоги від 20 лютого 2023 року;
- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АН №1321747 від 01 грудня 2023 року;
- платіжну інструкцію від 30 листопада 2023 року № 3829 на суму 7 000 гривень 00 копійок.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 6,15, 16, 509, 512, 514, 516, 517, 518, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 51, 76 - 81, 83, 89, 95, 133, 137, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корп. В, каб. 508-2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717584, заборгованість кредитним договором №1664897-А від 25 жовтня 2021 року в сумі 43 900 (сорок три тисячі дев'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок, в тому числі: 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок - сума основного боргу; 23 900 (двадцять три тисячі дев'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корп. В, каб. 508-2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717584, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 (нуль) копійок та судові витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 9 684 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корп. В, каб. 508-2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717584;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя О.М. Борєйко