Справа № 446/964/25
№2/680/312/25
09 липня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участі секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 51637,50 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 квітня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 10061, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 5100 грн, строком на 365 днів (до 10 квітня 2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку емітовану АТ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 801022 направлявся відповідачу 10.04.2024 о 09:07:28 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір був підписаний 10.04.2024 о 09:07:39 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет.
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 10 квітня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «Приватбанк».
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та відсотків, а тому станом на 24 квітня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 51637,50 грн, з яких: 5100 грн - заборгованість за кредитом; 46537,50 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 10 квітня 2024 року по 10 квітня 2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів.
Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року дану справу надіслано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області, так як зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.
Представник позивача зазначив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, відзиву на позовну заяву чи будь якого клопотання до суду не направив.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, 10 квітня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір № 10061, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5100 грн, строком на 365 днів (до 10 квітня 2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку емітовану АТ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних) (а.с.22-34).
Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 емітовану АТ КБ «Приватбанк», що належить позичальникові (а.с.51-59).
Розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в Додатку №1 до цього договору.
Даний договір укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті https://procent.com.uа відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з п.п. 2.4.1. Договору, позичальник зобов'язується у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1. Нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника) до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункті 1.1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений в пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.4.1-4.2 договору).
Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у разі прострочення з оплати чергового платежу нарахування процентів за кредитом, позичальник зобов'язаний протягом 17 календарних днів сплатити заборгованість по простроченим нарахованим процентам, строк платежу яких настав, а також фактично нараховані проценти за користування кредитом станом на дату оплати.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 801022 направлявся відповідачу 10.04.2024 о 09:07:28 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір був підписаний 10.04.2024 о 09:07:39 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет (а.с.48-50)
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 10 квітня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується довідкою з платіжного сервісу «FONDY» (а.с.35, 36).
З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 03 липня 2025 року видно, що на ім'я відповідача банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . З наданої виписки по рахунку відповідача видно, що 10 квітня 2025 року на його рахунок надійшов переказ на суму 5100 грн від FONDY A02.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 24 квітня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 51637,50 грн, з яких: 5100 грн - заборгованість за кредитом; 46537,50 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 10 квітня 2024 року по 10 квітня 2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кошти, відсотки та комісія за його користування не повертаються.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно зі ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, згідно із ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорах строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На час розгляду справи в суді відповідач простроченої кредитної заборгованості не сплатив.
В свою чергу відповідач не надав в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим.
Отже, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача, на користь позивача суму боргу за кредитними договорами у розмірі 51637,50 грн, тобто в межах заявлених позовних вимог.
Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.
При розподілі судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422 гривень 40 копійок пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 100 %).
Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, суд дійшов наступного висновку.
На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року укладеного між позивачем та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі надання послу №18 від 18 лютого 2025 року, витяг з реєстру №1 до акт приймання-передачі надання послу №18 від 18 лютого 2025 року, платіжну інструкцію.
Згідно із положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Отже, згідно зі ст. 137 ЦПК України, ураховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які на думку суду є завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Окрім того, згідно із вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ - 41466388, заборгованість за кредитним договором №10061 від 10 квітня 2024 року станом на 24 квітня 2025 року у розмірі 51637 (п'ятдесят одна тисяча шістсот тридцять сім) гривень 50 копійок, з яких: 5100 грн - заборгованість за кредитом; 46537,50 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 10 квітня 2024 року по 10 квітня 2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», адреса місцезнаходження м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ - 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації:АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Суддя О. І. Яцина