Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1652/25
Номер провадження: 2/511/808/25
09 липня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
22.05.2025 року представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Гудименко О.М., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1387500 від 18.05.2025 року звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований 19 липня 2016 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №111. Від шлюбу мають неповнолітню доньку- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося , через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство, та проживають окремо.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.05.2025 року позовну заяву залишено без руху на позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.06.2025 року у справі відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гудименко О.М., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1387500 від 18.05.2025 року не з'явилися. Від представника позивача надійщла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, та не заперечували щодо ухвалення заочного рішення по справі. (а.с.28)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с.27)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 ч.2 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 18.05.2025 року звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований 19 липня 2016 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №111, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 и ( а.с.4).
Від шлюбу мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 10.05.2017 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №173. ( а.с.8)
Причиною розпаду сім'ї є те, Спільне життя не склалося , через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство.
Сторони припинили подружні відносини та проживають окремо.
Позивач на розірвання шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини не має наміру, у наданні строку для примирення з метою збереження родини не має потреби, оскільки вважає, що їхня сім'я розпалася остаточно.
При таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим, тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін та їх неповнолітньої доньки.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з'ясувати прізвище подружжя після розірвання шлюбу. Позивач просить залишити їй прізвище яке вона отримала після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст. 113 СК України, позивачці залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу, що розривається « ОСОБА_4 ».
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи те, що сторони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати в сумі 1211,20грн. покладаються на позивача.
На підставі ст.ст.24,ч.3ст.105,ч.3ст.109,110,112,113,115 СК України, керуючись ст.ст.4,18,19,76-81,95,206,211,247,258-259,263-265,280-284,288,289ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 19 липня 2016 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №111, розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , жінки - ОСОБА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Суддя С. І. Гринчак