Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2263/25
Номер провадження: 1-кс/511/810/25
09.07.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Велика Сергіївка, Томалінский район, Пензенська область, РФ, громадянина РФ (посвідка на постійне проживання ОД №3479, видана 15.02.2008 року, за номером НОМЕР_1 , діє безстроково), з середньою освітою, працюючого водієм, одруженого, має на у триманні чотирьох неповнолітніх дітей 2011, 2015, 2016, 2020 року народження. який зареєстрований та фактичною проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України
Учасники розгляду клопотання:
прокурор ОСОБА_4
слідчий ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
підозрюваний ОСОБА_5
Стислий виклад обґрунтування клопотання сторони обвинувачення.
8 липня 2025 року о 05:09 по вулиці Європейській в селищі Захарівка Роздільнянського району Одеської області працівниками СРПП ВП №2 Роздільяннського РВП ГУНП в Одеській області спільно з офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. Велика Михайлівка) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону було зупинено автомобіль ЗАЗ 110307, д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який намагався перевезти осіб, які мали намір перетнути кордон, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
У ході досудового розслідування було встановлено, що в невстановлену дату та час, але не пізніше 7 липня 2025 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа за допомогою месенджеру «telegram» підшукала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Далі, невстановлена досудовим розслідуванням особа запропонувала ОСОБА_5 в телефоному режимі незаконно переправити вказаних осіб через державний кордон України поза межами пункту пропуску до Республіки Молдова (ПМР), шляхом перевезення осіб від автомобільної дороги сполученням Київ-Одеса до державного кордону України, на що останній погодився.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення кількох осіб через державний кордон України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, діючи за вказівками невстановленої досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, реалізуючи свій злочинний намір, 7 липня 2025 року близько 23:00 ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будучи громадянами України призовного віку, за обставин які від них не залежали, не мають можливості у законному порядку перетнути державний кордон України через встановлені пункти пропуску, але мали намір потрапити на територію Республіки Молдова, в обхід встановлених пунктів пропуску та блокпостів дорогою до кордону, в повній мірі усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, рухаючись з міста Одеса по автомобільній дорозі Київ-Одеса на своєму автомобілі марки «Volvo FH 12», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , біля села Нерубайське забрав ОСОБА_8 , а далі прямуючи дорогою через село Алтестове підібрав і ОСОБА_9 .
В подальшому прибувши до села Старі Маяки, на АЗС «Аіст» ОСОБА_5 висадив останніх та залишив їх чекати на нього там.
Через деякий час ОСОБА_5 прибув на автомобілі марки «ЗАЗ 110307», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував в його користуванні та вирушили від АЗС «Аіст», до села Нові Маяки Березівського району Одеської області, де ОСОБА_5 залишивши вдома особисті речі та попрямував разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в напрямку села Майорське Захарівської ОТГ Роздільнянського району Одеської області в сторону державного кордону України для подальшого переправлення вказаних осіб поза пунктами пропуску до Республіки Молдова (ПМР).
Надалі, 8 липня 2025 року близько 05:00 ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі марки «ЗАЗ 110307», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , було викрито та зупинено працівниками СРПП ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській областів с-щі Захарівка на вулиці Європейська Роздільнянського району Одеської області.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України.
З метою запобігання встановлених у ході досудового розслідування ризикам та виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисник підозрюваного та підозрюваний просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділенням № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000495 від 8 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
1. Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи статті 8, 9 КПК України, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 наразі підтверджується фактичними даними, які містяться у долучених до клопотання документах, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 08.07.2025; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 ; протоколами допитів в якості свідків участників події; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами огляду мобільних телефонів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
2. Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо заявленого ризику про можливе переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя зазначає, що існування зазначеного ризику обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для нього наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 332 КК України є тяжким, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частина 1, 2 статті 23, статті 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
У зв'язку з чим, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність ризиків щодо перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, а тому на даній стадії досудового розслідування зазначені ризики існують.
Водночас слідчий суддя відхиляє позицію сторони обвинувачення щодо наявності ризику можливого знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин, оскільки не зазначено які саме речі та документи підозрюваний може знищити, а також враховуючи те, що мобільний телефон, транспортний засіб у нього було вилучено під час огляду місця події.
3. Вирішення питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, слідчий суддя враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зокрема міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність чотирьох дітей, офіційного місця роботи, дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буте завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого. Зокрема, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ підкреслив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистості підсудного, його майнового стану та стосунків з поручителями. Мета застави полягає в забезпеченні явки обвинуваченого до суду, тому вона не повинна бути надмірною та має відповідати фінансовим можливостям особи.
У справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ встановив, що національні суди не врахували фінансовий стан заявниці при визначенні розміру застави, що призвело до її надмірності. Суд зазначив, що тяжкість обвинувачень не може бути єдиним фактором для обґрунтування розміру застави; необхідно також оцінювати фінансові можливості обвинуваченого.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. начальника відділення № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, з моменту затримання, тобто з 8 липня 2025 року по 5 вересня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 60 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з села Нові Маяки Березівського району Одеської областіа без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
-заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 9 вересня 2025 року (включно).
В іншій частині - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1