Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 498/774/25
Номер провадження: 1-кп/511/260/25
08.07.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 (дистанційно),
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників -адвокатів- ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , (дистанційно),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025163520000073 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.02.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степове, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст. .332 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № №12025163520000073 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.05.2025 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2025 року ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.05.2025 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, строк якого спливає 18.07.2025 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання в якому зазначила про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені судом при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали та не зменшилися.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 заперечував проти клопотання прокурора, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вважає, що прокурором в повній мірі недоведені ризики на які він посилається, про що подав письмові заперечення, в яких, крім іншого зазначив.
Так, сторона захисту вважає, що станом на сьогоднішній день відсутні будь-які ризики, адже ОСОБА_6 фізично не має можливості будь-яким чином вплинути на слідство, оскільки: по-перше, він не має будь якого наміру переховуватися так як має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,; по-друге, він не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та навпаки, зобов'язується виконувати всі обов'язки, що покладаються на нього; по-третє ОСОБА_6 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки не має на це ані причин, ані можливості, окрім того, перебування під цілодобовим домашнім арештом виключатиме таку можливість. Отже, доводи щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню - є безпідставними та необгрунтованими, та навпаки суперечать реальним обставинам та фактам. Крім того, захист вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є досить суворим і не співмірним з ризиками викладеними у клопотанні прокурора. Також вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_6 має матір-пенсіонерку, яка є інвалідом другої групи, та яка перебуває на обліку у лікаря психіатра, та батька, який є військовослужбовцем, тому ОСОБА_6 - є єдиною особою яка може на даний час здійснювати догляд за хворою матір'ю. Саме тому, просить суд, розглянути можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання.
Крім того захисник звернув увагу суду на те, що розмір визначеної застави для ОСОБА_6 є непомірним і з врахуванням зазначених обставин, сплатити такій розмір останній не має можливості, а тому якщо суд дійде висновку про задоволення клопотання прокурора, просив зменшити розмір застави з 80 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити. Висновок суду обґрунтовується наступним.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, суд має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Наразі стороною обвинувачення доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за яким за законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, офіційно не працевлаштований, джерел доходів для існування його не відомі, міцні соціальні зв'язки відсутні, утриманців не має.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ризики, встановленні слідчим суддею та судом при обранні запобіжного заходу не відпали та захисником не надано доказів про їх зменшення, або про те що вони перестали існувати.
При цьому суд наголошує, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави у зменшеному розмірі, домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання обвинуваченим обов'язків.
Суд приймає до уваги посилання захисника відносно наявності у ОСОБА_6 матері - пенсіонерки, яка має безстрокову інвалідність другої групи, та яка перебуває у лікаря психіатра на обліку, однак суд наголошує на тому, що така обставина не зменшує існування вищенаведених ризиків та не може слугувати безумовною підставою для застосування стосовно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, з огляду на інші, встановлені судом обставини.
На момент розгляду клопотання термін тримання обвинуваченого під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання.
Оскільки питання щодо подовження строків тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, вважаю за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів - до 05.09.2025 року включно.
Розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240,00 гривень та обв'язки, визначені ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.05.2025 року - залишити незмінними.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 09 липня 2025 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1