Вирок від 09.07.2025 по справі 511/360/25

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/360/25

Номер провадження: 1-кп/511/175/25

09 липня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_4

представника потерпілого та цивільного позивача - адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)

обвинуваченої та цивільного відповідача - ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - ОСОБА_8 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162390000324 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 квітня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Роздільна Одеської області, українки, громадянки України, з середньою технічною освітою, вдова, ФОП « ОСОБА_9 », раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст обвинувачення та фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог законодавства, вчинила кримінальне правопорушення, направлене проти безпеки руху, що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами та 01.10.2022 вперше отримала посвідчення водія НОМЕР_1 з категорією «В», 28.04.2024 приблизно о 10.40 годині (точний час органами досудового розслідування не встановлений), керуючи власним технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювала рух у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці 40-к Років Перемоги в місті Роздільна Одеської області, по прямій, рівній ділянці горизонтального профілю, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху у протилежних напрямках, що позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.5 (розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, де дозволено виїжджати на смугу зустрічного руху), зі сторони вулиці Європейська у напрямку залізничного переїзду, у смузі свого напрямку руху, зі швидкістю, що перевищувала 80 км/год (фактичну швидкість руху встановити не надалось можливим).

У той самий час, попереду цього автомобіля, у попутному з ним напрямку, у цій же смузі, прямолінійно, зі швидкістю близько 40 км/год, рухався мотоцикл «ИЖ-7108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , без бічного причепу, під керуванням водія ОСОБА_4 , який перевозив пасажира ОСОБА_10 .

Здійснюючи рух із суттєвим перевищенням допустимої в населеному пункті швидкості, водій ОСОБА_6 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, своїми діями свідомо наражала на небезпеку інших учасників руху, при цьому, не маючи тривалого водійського стажу і досвіду керування габаритним транспортом, вкрай уважною не була, за дорожньою обстановкою постійно не стежила, належним чином не відреагувала на її зміну, не обрала безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух власного автомобіля і безпечно керувати ним, чим проявила кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров'я цієї особи, хоча повинна була і могла передбачити ці наслідки, якщо б діяла більш обачливо.

Наближаючись до нерегульованого Т-образного перехрестя нерівнозначних доріг з провулком Сергія Марченка, водій ОСОБА_4 , з увімкненим на мотоциклі покажчиком лівого повороту, почав зміщуватись ближче до середини проїзної частини, для виконання маневру повороту ліворуч на цьому перехресті.

Водій ОСОБА_6 , у свою чергу, рухаючись зі швидкістю, що значно перевищувала швидкість руху мотоциклу, наближалась до нього ззаду, і вирішила об'їхати цей транспортний засіб зліва, без виїзду на зустрічну смугу руху, проте, невірно оцінила дорожню обстановку, що склалася, не переконалась, що її маневр буде безпечним для інших учасників руху, чим створила передумови для виникнення і розвитку аварійної ситуації.

Наблизившись до мотоциклу «ИЖ-7108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій якого на перехресті почав виконувати маневр лівого повороту, водій ОСОБА_6 , при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, своєчасно не зменшила швидкість руху керованого транспортного засобу і не дотрималась безпечної дистанції до цього мотоциклу.

Як наслідок, через неуважність, перевищення дозволеної у населеному пункті швидкості руху, застосування невірних прийомів керування і грубе нехтування вимогами Правил дорожнього руху в цілому, водій ОСОБА_6 позбавила себе можливості своєчасно зреагувати на небезпечну зміну дорожньої обстановки щоб уникнути дорожньо-транспортної пригоди, а з моменту маневрування мотоцикліста ліворуч, виїхала на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення без гальмування, передньою правою кутовою частиною керованого автомобіля з середньою частиною лівого борту мотоциклу, під кутом близько 20-40 градусів, по напрямку обертання годинникової стрілки від поздовжньої осі мотоциклу до поздовжньої осі автомобіля.

Під час контакту транспортних засобів-учасників пригоди виступаючими частинами, відбулось затискання між ними лівої ноги ОСОБА_4 , з подальшим перекиданням мотоциклу, падінням його водія і пасажира на дорожнє покриття.

Таким чином, своїми необережними діями водій ОСОБА_6 грубо порушила вимоги пунктів: 1.5.; 2.3 б); 12.1.; 12.4.; 12.9. б); 13.1. «Правил дорожнього руху», введені в дію з 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правила), які зобов'язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості ватажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»;

п. 12.9. «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «і» пункту 30.3 цих Правил»;

п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, можливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження, а саме: відкритий перелом верхньої та нижньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків і ранами лівої гомілки, закрита травма хребта, що поєднує підвивих атланта (1-го шийного хребця), компресійні переломи тіл 10-11 грудних хребців і крайовий (верхнього краю) перелом тіла 4-го поперекового хребця, що складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень і за критерієм тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день, відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

Отже, водій ОСОБА_6 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 15.; 2.3 б); 12.1.; 12.4.; 12.9. б); 13.1. Правил, гарантовано мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і її фактичні дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди, а також з настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, кваліфікованого як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Позиція обвинуваченої в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_6 , будучі допитаною в судовому засіданні свою вину визнала частково, зазначивши, що визнає за собою порушення правил дорожнього руху, які полягали у перевищенні допустимої швидкості руху, інших правил дорожнього руху вона не порушувала. Вважає, що була уважною за кермом і з метою попередження ДТП, вона різко надавила на педаль гальма, автомобіль різко загальмував, внаслідок чого лопнуло (розірвало) колесо і вона із-за цього втратила керування. Таким чином якщо б колесо не лопнуло, вона встигла би нормально загальмувати і ДТП не сталося би.

Свої пояснення обвинувачена ОСОБА_6 виклала наступним змістом:

28.04.2024 в ранковий час вона вирушила на своєму власному автомобілі «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою поїхати на кладовище до чоловіка. Рухаючись по вул. 40-к Років Перемоги в місті Роздільна Одеської області, вона побачила попереду мотоцикл або мопед з двома пасажирами, якій рухався в напрямку до залізничного переїзду по правій частині дороги, вона в свою чергу враховувала, що водій мотоциклу не буде змінювати напрямок свого руху, оскільки він ніяких рухів щодо здійснення повороту, або сигнального показчика повороту ліворуч не показував і не включав. Транспортних засобів, які б рухалися у зустрічному напрямку не було. Вона вирішила його обігнати, однак мотоцикл різко змінив напрямок свого руху, перемістився до середини дороги та почав здійснювати поворот ліворуч, вона різко загальмувала, почула якійсь хлопок та далі нічого не пам'ятає, бо втратила свідомість, та прийшла до тями коли вже на місці пригоди були поліцейські та швидка допомога.

При цьому ОСОБА_6 зазначила, що якщо б водій мотоциклу вчасно включив показжик лівого повороту, або витягнув ліву руку, то вона б мабуть зорієнтувалася та знизила швидкість руху свого автомобілю та прийняла б рішення щодо здійснення обгону мотоциклу з правої сторони, але вважає, що має невеликий стаж водія, посвідчення на право керування транспортними засобами вона отримала тільки у 2022 році, мабуть тому і невірно зорієнтувалася на місці події.

Позиція потерпілого в судовому засіданні.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 28.04.2024 приблизно о 10.40 годині він рухався на своєму мотоциклі «ИЖ-7108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , без бічного причепу, зі швидкістю близько 40 км/год, по вул. 40-к Років Перемоги в місті Роздільна Одеської області і йому необхідно було здійснити поворот ліворуч на провулок ОСОБА_11 . Позаду нього сидів пасажир, його молодший брат ОСОБА_10 . При цьому і він, як водій, і його пасажир, були повністю екіпіровані в захисні приналежності, а саме мотошоломи, мото рукавиці та світловідбивні куртки. Наближаючись до нерегульованого Т-образного перехрестя нерівнозначних доріг з провулком Сергія Марченка, він, увімкнув на мотоциклі покажчик лівого повороту та почав зміщуватись ближче до середини проїзної частини, для виконання маневру повороту ліворуч на цьому перехресті. Крім того, його брат витягнув в сторону ліву руку, що, в свою чергу вважається показником повороту. Проте при здійснені маневру, їх збив автомобіль, мотоцикл відкинуло в сторону, а він взагалі нічого не пам'ятає, бо втратив тяму і прийшов до тями вже коли лікарі надавали медичну допомогу. Він отримав дуже тяжкі травми і майже два місяці з 28 квітня по 26 червня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні. Наразі продовжує реабілітацію та отримав інвалідність 3 групи безстроково. Обвинувачена ОСОБА_6 жодного разу не поцікавилася станом його здоров'я та матеріальної допомоги не пропонувала. У зв'язку із цим він заявив до обвинуваченої цивільний позов про відшкодування як матеріальної майнової так і моральної шкоди.

Враховуючи позицію обвинуваченої, яка свою вину визнала частково, суд, відповідно до ст.94 КПК України, всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставин кримінального провадження, та прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами.

Так, у судовому засіданні безпосередньо були допитані свідки обвинувачення, які показали наступне.

Свідок ОСОБА_10 , суду показав, що він є молодшим братом потерпілого ОСОБА_4 , з яким вони разом 28.04.2024 року в ранковий час рухалися по АДРЕСА_2 на мотоциклі брата та були повністю екіпіровані в захисні приналежності, а саме мотошоломи, мото рукавиці та світло відбивні куртки. Їм необхідно було здійснити поворот на провулок Сергія Марченка, брат включив покажчик лівого повороту, а йому він сказав, щоб витягнув ліву руку, тобто подав механічний сигнал того що зараз мотоцикл буде здійснювати поворот ліворуч. Але після того як вони почали наближатися до розділової смуги, в них в'їхав автомобіль, сталася ДТП, його відкинуло на узбіччя дороги. Він коли прийшов до тями, побачив брата, якій був на дорозі та кричав від болю, а неподалік від нього лежав мотоцикл, а біля дерева був білий мініавтобус, потім приїхала швидка, далі він втратив свідомість і отямився вже в лікарні.

Крім того, свідок пояснив, що його брат ОСОБА_4 тривалий час лежав у лікарні, лікувався приблизно півроку, і наразі має проблеми зі здоров'ям, кульгає та постійно скаржиться на болі в нозі. Винуватиця ДТП - ОСОБА_6 жодного разу ані до нього, ані до брата у лікарню не приходила, з їхніми родичами не зв'язувалась та ніякої матеріальної допомоги не пропонувала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що ДТП сталося майже у нього на очах.

Так, 28.04.2024 року в ранковий час, приблизно 10 год.40 хв. він на своєму власному автомобілі Ніссан білого кольору рухався у зустрічному напрямку по вул.40-к Років Перемоги в місті Роздільна, тобто від залізничного переїзду в сторону вул.Європейської, та приблизно за метрів 100-150, до повороту на провулок Сергія Марченко, побачив, як в зустрічному напрямку рухається мотоцикл та міні автобус білого кольору. Наближаючись до цього повороту, він побачив, що мотоцикл почав змінювати свій рух, а саме зміщатися до центру дороги для здійснення повороту ліворуч, оскільки у нього мигав світовий показчик лівого повороту. В той час коли мотоцикліст почав здійснювати свій маневр, він побачив що на мотоциклі крім водія, є ще одна особа, а міні автобус білого кольору в цей час наближався до мотоцикла. Все це відбувалася швидко, і він по ситуації зрозумів, що автомобіль наразі здійснить зіткнення. В момент коли сталося ДТП, від удару автомобіль відкинуло на узбіччя біля дерева, мотоцикл впав з водієм, а пасажира мотоцикла відкинуло на узбіччя. Він свій автомобіль припаркував праворуч та в першу чергу підійшов до водія автомобіля, побачив, що за кермом сидить жінка, яка перебувала в шоковому стані, в автомобілі від удару спрацювала подушка безпеки, він допоміг жінки вийти з автомобіля. Потім побачив що біля мотоцикліста багато людей і вже приїхала швидка, яка надавала допомогу, тому він не став підходити до мотоцикліста, і оскільки поспішав по своїм справам, сів в свій автомобіль та поїхав. В подальшому він надавав свої свідчення як очевидець ДТП та приймав участь у слідчому експерименті.

У суду немає підстав ставити під сумнів покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 оскільки їм роз'яснені права та обов'язки, та будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України, приведені судом до присяги, вони заперечували наявність у них неприязних стосунків з обвинуваченою та свої покази виклали правдиво та логічно.

Крім того, вина обвинуваченої підтверджується дослідженими та оголошеними в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024162390000324 від 28.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з викладенням таких обставин: 28.04.2024 близько 10.40 годині водій автомобілю «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 рухаючись по проїзній частині вулиці 40 Років Перемоги в м. Роздільна Одеської області, під час якого здійснила зіткнення з рухаючимось у попутному напрямку та здійснюючим поворот ліворуч у напрямку пров. С.Марченка мотоциклом «ИЖ-7108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , В результаті ДТП водій мотоциклу ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді СГМ, відкритий перелом малогомілкової кості лівої ноги та пасажир мотоциклу ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді СГМ, забою м'яких тканей правого плеча та лівого стегна, реєстрація в ЄО Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області за №2416 від 28.04.2024 року (т.1, а.к.п. 146, 147).

Протоколом від 28.04.2024 огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проводився за адресою: АДРЕСА_3 . Схемою до зазначеного протоколу ОМП, та фототаблицями, (т.1, а.к.п.148-156,157,158-163) .

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, мотоцикла «ИЖ-7108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_13 та полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №АТ/ 4671451, дата укладення договору 25.10.2023 (т.1, а.к.п. 164,165).

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобілю «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 та полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №АТ/ 4362551, дата укладення договору 22.08.2023, посвідчення воді на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_4 (т.1, а.к.п. 166,167,168).

Висновком № 16 від 28.04.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 28.04.2024 року 13 год. 35 хв. у стані алкогольного сп'яніння НЕ перебуває. (т. 1 а.к.п. 169).

Постановою ст.слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 28.04.2024 про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження №12024162390000324 речових доказів, а саме:

- автомобіль «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_6 , у відповідності до свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 27.09.2022 року,

- мотоцикл ИЖ-7108 реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_13 , у відповідності до свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 13.03.1990 року. (т. 1 а.к.п. 170-171).

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду від 29.04.2024, якою накладено арешт у вигляді заборони розпорядження, користування та відчуження на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль « NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_6 , у відповідності до свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 27.09.2022 року; мотоцикл ИЖ-7108 реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_13 , у відповідності до свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 13.03.1990 року (т. 1 а.к.п. 172-173). В подальшому ухвалами слідчих суддів Роздільнянського районного суду від 22.10.2024 року та 05.12.2024 року арешт майна був скасований та транспортні засоби отримані власниками під зберігальні розписки (т.2, а.к.п.38-40,41-43)

Висновком експерта № 24-3256 від 10.07.2024 судової автотехнічної експертизи технічного стану легкового автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 , відповідно до якого встановлено наступне:

1. Рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система світлової сигналізації легкового автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою не мали несправностей, які могли б раптово порушити керування та стійкість руху автомобіля.

2. Оскільки рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система світлової сигналізації легкового автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою не мали несправностей, які могли б раптово порушити керування та стійкість руху автомобіля, то питання «Якщо ні, то які причини та час відмови в роботі систем автомобіля і коли виникли ці несправності: до, чи після ДТП?» не має технічного сенсу та не вирішувалося.

3. Оскільки рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система світлової сигналізації легкового автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою не мали несправностей, які могли б раптово порушити керування та стійкість руху автомобіля, то питання «Чи мав змогу водій своєчасно виявити відмови в роботі зазначених систем автомобіля до настання ДТП ?» не має технічного сенсу та не вирішувалося.

4. В зв'язку із відсутністю характерної слідової інформації встановити експертним шляхом чи був увімкнений будь-який показчик повороту в момент зіткнення легкового автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 , не представляється можливим. (т.1 а.к.п. 177-184).

Висновком експерта № 24-3254 від 08.07.2024 судової автотехнічної експертизи технічного стану дорожнього мотоциклу ИЖ Планета 5 моделі 7.108 р/н 9646 ОДИ. відповідно до якого встановлено наступне:

1. Рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система світлової сигналізації дорожнього мотоциклу ИЖ Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_3 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою не мали несправностей, які могли б раптово порушити керування та стійкість руху мотоцикла.

2. Оскільки рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система світлової сигналізації дорожнього мотоциклу ИЖ Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_3 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою не мали несправностей, які могли б раптово порушити керування та стійкість руху мотоцикла, то питання «Якщо ні, то які причини та час відмови в роботі систем мотоцикла «ИЖ- 7.108» р/н НОМЕР_3 , і коли виникли ці несправності: до, чи після ДТП?» не має технічного сенсу та не вирішувалося.

3. Оскільки рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система світлової сигналізації дорожнього мотоциклу ИЖ Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_3 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою не мали несправностей, які могли б раптово порушити керування та стійкість руху мотоцикла, то питання «Чи мав змогу водій своєчасно виявити відмови в роботі зазначених систем мотоцикла «ИЖ- 7.108» р/н НОМЕР_3 , до настання ДТП ?» не має технічного сенсу та не вирішувалося.

4. В зв'язку із відсутністю характерної слідової інформації встановити експертним шляхом чи був увімкнений будь-який показчик повороту в момент зіткнення дорожнього мотоциклу ИЖ Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_3 , не представляється можливим. (т. 1 а.к.п. 188-193).

Висновком експерта № 24-3255 від 15.07.2024 судової транспортно-трасологічної експертизи механізму зіткнення дорожнього мотоциклу ИЖ Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_3 з легковим автомобілем NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 . відповідно до якого встановлено наступне:

1. При даній дорожньо-транспортній пригоді в початковий момент зіткнення сталося контактування правого краю передньої сторони легкового автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 з середньою частиною лівої бокової сторони дорожнього мотоцикла ІЖ-Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_7 . При цьому повздовжні осі автомобіля та мотоцикла в початковий момент зіткнення знаходилися під кутом приблизно 20-40° по напрямку обертання годинкової стрілки від осі мотоцикла до осі автомобіля.

2. Виходячи із зафіксованих слідів на місці ДТП, зазначених на схемі до протоколу та на фотознімках огляду місця ДТП від 28.04.2024, розташування місця зіткнення вище вказаних транспортних засобів визначається приблизно в 1-1,5 м вліво від осьової переривчастої лінії горизонтальної дорожньої розмітки вулиці 40 Років Перемоги по напряму руху від вулиці Європейська в бік залізничного переїзду.

3. В момент зіткнення з легковим автомобілем NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 дорожній мотоцикл ІЖ-Планета 5 моделі 7.108 р/н НОМЕР_7 знаходився в динамічному стані, здійснюючи поворот наліво. (т.1 а.к.п. 197-204).

Висновком експерта № 47 від 10.08.2024 судово-медичної експертизи, відповідно до якого встановлено наступне:

1. У ОСОБА_4 були виявлені наступні ушкодження: відкритий перелом верхньої та нижньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків і ранами лівої гомілки, закрита травма хребта: що поєднує: підвивих атланта (1-го шийного хребця), компресійні переломи тіл 10-11 грудних хребців ; крайовий (верхнього краю) перелом тіла 4-го поперекового хребця.

2. Перелічені вище ушкодження спричинені, не виключено, у час та за обставин, вказаних у фабулі постанови. В результаті дії тупим предметом(-ами). Не виключається, що в якості таких предметів могли бути поверхні автомобіля і мотоцикла (що рухались), а також поверхня дороги при падінні на неї постраждалого.

3. Виявлені у ОСОБА_4 ушкодження не відносяться до небезпечних для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я /строком більш як 21 день/ і за вказаною кваліфікаційною ознакою відповідають категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ (п.2.2.2., п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.). (т.1 а.к.п. 205-206).

Висновком експерта № 46 від 07.08.2024 судово-медичної експертизи, відповідно до якого встановлено наступне:

1. У ОСОБА_10 були виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, забій правого коліна, садна стегон з підшкірною гематомою з боку зовнішньої поверхні правого стегна.

2. Перелічені вище ушкодження спричинені, не виключено, у час та за обставин, вказаних у фабулі постанови, в результаті дії тупим предметом(-ами). В якості таких предметів могли бути поверхні автомобіля і мотоцикла, а також поверхня дороги при падінні на неї постраждалого.

3. Виявлені у ОСОБА_10 ушкодження не відносяться до небезпечних для життя; спричиняють короткочасний розлад здоров'я /тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні/ і за вказаним критерієм відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (п.2.3.1., п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.). (т.1 а.к.п. 207-208).

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду від 03.07.2024, якою задоволено клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до медичної картки стаціонарного хворого, рентгенівських та КТ-знімків на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з можливістю тимчасового вилучення оригіналів всіх медичних документів, з яких складається зазначена медична картка стаціонарного хворого, рентгензнімків та КТ-знімків, що знаходяться у володінні посадових осіб КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Роздільнянської міської ради, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2024, відповідно до якого слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області вилучено медичну документацію ОСОБА_4 з КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». (т.1 а.к.п. 212-213, 214-216).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024, який проведено за адресою: Одеська область, Роздільнянського району, м. Роздільна, на нерегульованому перехресті вул. 40-к Років Перемоги і пров. С. Марченка, за участю потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_6 , понятих та слідчого, якими відтворено скоєння ДТП, що відбулась 28.04.2024, а саме встановлено на місці події:

- траєкторію руху автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», н/з НОМЕР_8 , перед застосуванням заходів по уникненню ДТП;

- траєкторію руху мотоциклу «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , перед гальмуванням і дистанцією між мотоциклом і автомобілем в момент початку гальмування;

- місце зіткнення автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», н/з НОМЕР_8 , і мотоцикла «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 .

Встановлені обставини відображені в схемі до протоколу слідчого експерименту та у фототаблицях до нього. (т.1 а.к.п. 217-222, 223, 224-231).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024, який проведено за адресою: Одеська область, Роздільнянського району, м. Роздільна, на нерегульованому перехресті вул. 40-к Років Перемоги і пров. С. Марченка, за участю потерпілого ОСОБА_4 , понятих та слідчого, якими відтворено скоєння ДТП, що відбулась 28.04.2024, а саме встановлено:

- траєкторію руху мотоциклу «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , перед початком маневрування ліворуч;

- траєкторію і час виконання маневру повороту ліворуч мотоциклом «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , (з моменту зміни напрямку руху і до місця зіткнення з автомобілем).

Встановлені обставини відображені в схемі до протоколу слідчого експерименту та у фототаблицях до нього (т.1 а.к.п. 232-237, 238, 239-243).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024, який проведено за адресою: Одеська область, Роздільнянського району, м. Роздільна, на нерегульованому перехресті вул. 40-к Років Перемоги і пров. С. Марченка, за участю потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_12 , понятих та слідчого, якими відтворено скоєння ДТП, що відбулась 28.04.2024, а саме встановлено:

- траєкторію руху мотоциклу «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , перед початком маневрування ліворуч;

- траєкторію руху автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», н/з НОМЕР_8 , перед початком маневрування мотоциклом ліворуч;

Встановлені обставини відображені в схемі до протоколу слідчого експерименту та у фототаблицях до нього (т.1 а.к.п. 244-249, 250, т.2 а.к.п. 1-7).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024, який проведено за адресою: Одеська область, Роздільнянського району, м. Роздільна, на нерегульованому перехресті вул. 40-к Років Перемоги і пров. С. Марченка, за участю потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_10 , понятих та слідчого, якими відтворено скоєння ДТП, що відбулась 28.04.2024, а саме встановлено:

- траєкторію руху мотоциклу «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , перед початком маневрування ліворуч;

Встановлені обставини відображені в схемі до протоколу слідчого експерименту та у фототаблицях до нього. (т.2 а.к.п. 8-13, 14, 15-16).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024, який проведено за адресою: Одеська область, Роздільнянського району, м. Роздільна, на нерегульованому перехресті вул. 40-к Років Перемоги і пров. С. Марченка, за участю потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_14 , понятих та слідчого, якими відтворено скоєння ДТП, що відбулась 28.04.2024, а саме встановлено:

- траєкторію руху мотоциклу «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , перед початком маневрування ліворуч;

- траєкторію руху автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», н/з НОМЕР_8 , перед початком маневрування мотоциклом ліворуч;;

Встановлені обставини відображені в схемі до протоколу слідчого експерименту та у фототаблицях до нього. (т.2 а.к.п. 17-22, 23, 24-26).

Довідкою з КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № 3523 від 22.08.2024, відповідно до якої громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебуває на обліку у психіатра та нарколога. (т.2 а.к.п. 27).

Копією результату токсилогічного дослідження КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № 338 від 02.05.2024 відповідно до якого у крові ОСОБА_4 етанол не виявлено. (т.2 а.к.п. 29).

Копією результату токсилогічного дослідження КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № 340 від 02.05.2024 відповідно до якого у крові ОСОБА_6 етанол не виявлено. (т.2 а.к.п. 31).

Протоколом огляду предмету від 07.11.2024, відповідно до якого об'єктом огляду є компакт диск DVD-R стандартного розміру, з логотипом «MEDIA», з серійним номером «MAP626CF09235654», на якому міститься відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, який прибуває на місце ДТП в районі вул. 40-к Років Перемоги і пров. С. Марченка у м. Роздільна, Одеської області. Відеозапис містить інформацію про погодні умови, кінцеве положення автомобілів-учасників ДТП, первинні пояснення водіїв про обставини скоєння злочину, дані про очевидців. (т.2 а.к.п. 32,33-36).

Постановою т.в.о. ст. слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області від 07.11.2024 про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження №12024162390000324 речових доказів, а саме: компакт диск DVD-R стандартного розміру, з логотипом «MEDIA», з серійним номером «MAP626CF09235654», на якому містяться відеофайли з інформацією про обставини, які відбулись 28.04.2024 на місці ДТП за участю водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (т.2 а.к.п. 37).

Висновком експерта № 24-6526 від 11.12.2024 автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобіля NISSAN Primastar dCi 100 L1H1 р/н НОМЕР_2 з мотоциклом «ИЖ-7108», н/з НОМЕР_3 , відповідно до якого встановлено, що наявність технічної можливості у водія автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», запобігти даної події, дозволяє прийти до висновку про те, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди його дії не відповідали вимогам п.2.3(б), п.12.1, п.12.4, п. 12.9«б», п. 13.1 Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для настання дорожньо-транспортної пригоди і перебували в причинному зв'язку з її настанням. (т.2 а.к.п. 46-49).

Висновком експерта № 409 від 17.01.2025 комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якого встановлено наступне:

1.У ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма хребта, що поєднує: підвивих атланта (1-го шийного хребця)., компресійні переломи тіл 10-11-го грудних хребців, перелом тіла 4-го поперекового хребця; відкритий перелом верхньої та нижньої третини малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням уламків, забіно-рваними ранами лівої гомілки (який у своєму перебігу ускладнився некрозом, що потребував аутодермопластики рани лівої гомілки повношаровим шкіряним лоскутом (31.05.24), посткомпресійним невритом малогомілково та великогомілкового нервів ліворуч, виразним в'ялим парезом стопи, стійким больовим синдромом, трофічними порушеннями та порушення функції опори та ходи 2 ступеня). У зв'язку із отриманими ушкодженнями та їх наслідками постраждалому встановлена 3-я група інвалідності.

2.Всі тілесні ушкодження, що мались у ОСОБА_4 виникли незадовго до моменту звертання за медичною допомогою, 28.04.24р., як вказано у фабулі постанови та що не протирічить даним медичних документів, в результаті дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини мотоциклу та автомобілю при їх зіткненні, та дорожнє покриття.

3.Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження не відносяться до небезпечних для життя.

Дані ушкодження викликали розлад здоров'я строком більш ніж 3 тижні (більше 21 дня). Наслідками даної травми стало різко виражене обмеження рухів у лівому гомілково-стопному суглобі, що, у відповідності до ст. 156-в Таблиць відсотків втрати загальної працездатності до Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи, тягне за собою постійну втрату загальної працездатності у розмірі 25%. Тому отримані ушкодження, згідно із п. 2.2.2. та 2.2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, за критеріями тривалого розладу здоров'я строком більше ніж 3 тижні та розладу здоров'я, пов'язаною і стійкою втратою загальної працездатності менше ніж на третину (від 10 до 33%). (т.2 а.к.п. 53-74).

Вищенаведені докази в сукупності доводять порушення обвинуваченою ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходилися в прямому причинно наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо транспортної пригоди та настанням суспільно - небезпечних тяжких наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У суду немає підстав для визнання недопустимими вищезазначених доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки їх збір та фіксація відповідають нормам КПК України, всі наявні докази узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи та є такими, що повністю доводять вину обвинуваченої в скоєнні вказаного злочину.

Таким чином суд, оцінивши кожний із доказів, наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 у інкримінований період вище зазначеного злочину, а її дії правильно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України, оскільки остання дійсно вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з п. 20 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання та особу винного.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_6 у відповідності зі ст.65-67 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії нетяжкого злочину та особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (т.2, а.с 74,75). Крім того, судом враховується що обвинувачена є вдовою, має захворювання на цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості, займається підприємницькою діяльністю, має на утриманні батьків хворих пенсіонерів(т.2 а.с.76,77,123,124)

Так обставини, які пом'якшують покарання для ОСОБА_6 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання для обвинуваченої відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Також в матеріалах кримінального провадження наявна досудова доповідь органу пробації від 09.04.2025 року, відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої ОСОБА_6 , її спосіб життя історію правопорушень (рівень впливу історії правопорушення на протиправну поведінку оцінюється як низький), а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо та не становить небезпеки для суспільства (т.1, а.с.129-132)

При призначені покарання, судом також враховується що обвинувачена будучи раніше не судимою, вчинила злочин який за формою вини є необережним та будучи тверезою.

Наведена сукупність пом'якшувальних обставин та відсутність у справі обтяжуючих обставин, вчинення злочину не умисно, з необережності, навіть за умови заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та приймаючи до уваги думку всіх учасників процесу, а також те, що обвинувачена ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала частково, суд приходить до висновку що обвинуваченій ОСОБА_6 належить призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, яке в санкції ч.1 ст.286 КК України є обов'язковим, із звільненням її від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України та покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

Дане покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Підстав для не призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, яке в санкції ч.1 ст.286 КК України є обов'язковим, судом не встановлено.

Щодо заявленого цивільного позову.

Так, 05.02.2025 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в якому просив визнати обвинувачувану ОСОБА_6 та Публічне акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_7 » цивільними відповідачами в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.04.2024р. за №12024162390000324 та:

- Стягнути з Публічне акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_7 » майнову та моральну шкоду, заподіяну в наслідок кримінального правопорушення, на користь ОСОБА_4 у розмірі 35 768 (тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень;

- Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 завдану йому майнову шкоду у розмірі 94 376 грн (дев'яноста чотири тисячі триста сімдесят шість) гривень;

- Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 завдану йому моральну шкоду у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) гривень;

Крім того, просив стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 процесуальні витрати на правничу допомогу у розмірі 145 000 (сто сорок п'ять тисяч) гривень.

Позовна заява мотивована наступним.

1. Щодо позовних вимог до Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » вказує, що на момент дорожньо-транспортної пригоди (28.04.2024р.) у ОСОБА_6 наявний діючий поліс ОСЦПВ №АТ4362551 страхової компанії ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із страховими лімітами: за шкоду завдану життю і здоров'ю - 320 000 грн. та за шкоду завдану майну - 160 000 грн.

Розмір завданої ОСОБА_4 матеріальної шкоди (витрати на лікування) складає 34 065 гривень, що підтверджуються чеками та квитанціями, долученими до позовної заяви.

Відповідно до статті 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

При визначені розміру морального відшкодування, що підлягає стягненню на користь потерпілого із Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » слід виходити із витрат на лікування, розмір яких документально підтверджений на суму 34 065 грн. і на підставі цього розмір морального відшкодування становить 1 703 25 коп. (34065*5%=1703,25грн), що відповідає 5-ти відсоткам страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Тобто, загальна сума, яка підлягає стягненню з цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на користь цивільного позивача становить 35 768 грн 25 коп. (34065+1703,25=35768,25).

2. Щодо вимог заявлених до обвинуваченої ОСОБА_6 зазначає наступне.

ОСОБА_4 працює з 12 квітня 2023 року у виробничому підрозділі служби вагонного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_8 » і займає посаду токаря колісно- ролікової дільниці виробничого підрозділу служби вагонного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_8 » регіональної філії « ІНФОРМАЦІЯ_9 » Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».

З28 квітня 2024 по 10 грудня 2024 року цивільний позивач (потерпілий ОСОБА_4 ) перебував на лікарняному у зв'язку із втратою працездатністю (фізично неможливість виконувати свої функціональні обов'язки працівника виробничого підрозділу) через дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 28.04.2024 року, за виною обвинуваченої ОСОБА_6 .

Згідно довідки №3 від 27 січня 2025 року про доходи ОСОБА_4 , отримана ним загальна сума доходу за період з січня 2024р. по березень 2024р. становить 55 569 грн. 14 коп.

Таким чином, середньомісячний доход ОСОБА_4 за останні три місяці, що передували місяцю в якому він втратив працездатність, становить 18 523 грн на місяць (55569 / 3 місяці = 18 523 грн.). Як було зазначено вище, 28.04.2024р. по 10.12.2024р. ОСОБА_4 перебував на лікарняному, тобто повних 7 (сім) календарних місяців та 10 календарних днів його тимчасової непрацездатності впродовж яких він перебував в умовах стаціонарного та амбулаторного лікування в закладі охорони здоров'я та був позбавлений можливості здійснювати свою діяльність.

Тому, сума упущеної вигоди ОСОБА_4 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 135 631 грн. (18523грн * 7 місяців = 129661грн; 597грн * 10 днів = 5970грн; 129661грн + 5970грн = 135631грн).

При цьому, цивільному позивачу (потерпілий ОСОБА_4 ) в період з 15.05.2024р. по 10.12.2024р. нараховані виплати за лікарняний в загальній сумі розміром 41 254 грн. 47 коп., що підтверджується довідками/виписками.

Таким чином, загальна сума упущеної ОСОБА_4 вигоди, що підлягає стягненню з цивільного відповідача (обвинуваченої ОСОБА_6 ), становить 94 376 грн 53 коп. (135631-41254,4 7=94376,53).

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_6 .

Окрім фізичної та майнової шкоди, протиправними діями цивільного відповідача ОСОБА_6 також завдано цивільному позивачу потерпілому ОСОБА_4 немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті:

-щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події;

- страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в уникненні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні;

- важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації;

- переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту;

- тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності;

- побоювання щодо майбутнього стану здоров'я тощо.

З момент отримання тілесних ушкоджень, цивільний позивач (потерпілий ОСОБА_4 ) переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, тривоги, страху за своє здоров'я та життя.

В подальшому, цивільний позивач (потерпілий ОСОБА_4 ) вимушений проходити стаціонарне лікування, витерплювати лікувальні та діагностичні процедури, отримувати медикаментозне лікування тощо.

Впродовж всього періоду лікування ОСОБА_4 почувався незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування (ліжковий режим, гігієнічні проблеми). В період стаціонарного лікування потребував зовнішньої допомоги з боку близьких, з приводу чого почувався як джерело клопоту та обмежень для родичів. Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, відчуття власної трудової неповноцінності, тривога з приводу майбутнього. Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив і трудових планів, нової продуктивної самореалізації.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. Дотепер продовжуються проблеми зі здоров'ям у вигляді втомлюваності, періодичних болів в місцях травм, необхідність дотримуватися дієти, обмеження фізичної активності.

А тому цивільний позивач ОСОБА_4 оцінює моральну шкоду у сумі 600 000 гривень.

Ухвалою суду від 27.03.2025 року судом прийнято цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 та визнано цивільними відповідачами - обвинувачену ОСОБА_6 та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т.1, а.с.112)

В судовому засіданні потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 діючий на підставі Договору про надання адвокатських послуг від 24.05.2024 року та Ордеру серії ВН №1447151 від 30.01.2025 року, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні в ході розгляду заявленого цивільного позову, обвинувачена (цивільний відповідач) ОСОБА_6 зазначила, що повністю визнає і готова понести заявлену майнову шкоду у розмірі 94 376 гривень; моральну шкоду у розмірі 600 000 гривень вважає завищеною та необґрунтованою, та посилаючись на вимоги ст.26-1 ЗУ Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згодна частково відшкодувати моральну шкоду у розмірі 0,5% від майнової шкоди, що складає 1700 грн.; з заявленою вимогою на відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 145 000 гривень, взагалі не згодна.

Захисник- адвокат ОСОБА_7 підтримав думку обвинуваченої ОСОБА_6 .

В судовому засіданні представник цивільного відповідача ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_8 , яка діла на підставі довіреності №08-03-05/143 від 04.04.2025 року, перебуваючи в режимі відеоконференції заперечувала щодо заявлених вимог, посилаючись на статтю 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", про що надала письмові пояснення.

Прокурор просив вирішити цивільний позов ОСОБА_4 відповідно до чинного законодавства.

Вирішуючи питання щодо заявлених потерпілим ОСОБА_4 позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно з ч. 2ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Згідно до ч. 1ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.ст.22,1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стосовно заявленої вимоги потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майнової та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку.

Відповідно до роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Верховний Суд України 03.12.2014 року при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц вказала, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

В Постанові Верховного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 184/1461/20-ц (провадження № 61-14226св21, зазначено про те, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до постанови Верховного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №208/4598/21, наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що вина водія ОСОБА_6 у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування та відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.

Згідно вимог п.п. 24.1, 24.2, 24.3 ст.24 Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

У зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я потерпілі особи мають право на відшкодування їм заробітку (доходу), втрачених внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також на відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (частина перша статті 1195 ЦК України).

Так, судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди (28.04.2024р.) у ОСОБА_6 наявний діючий поліс ОСЦПВ №АТ4362551 страхової компанії ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із страховими лімітами: за шкоду завдану життю і здоров'ю - 320 000 грн. та за шкоду завдану майну - 160 000 грн. (т.1, а.с.82)

З позовної заяви встановлено, що розмір завданої ОСОБА_4 матеріальної шкоди, а саме витрати на лікування складає 34 065 гривень, що підтверджується чеками та квитанціями, долученими до позовної заяви (т.1, а.с.78,79,86-91).

Отже при визначені розміру морального відшкодування, що підлягає стягненню на користь потерпілого із Публічне акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_7 » слід виходити із витрат на лікування, розмір яких документально підтверджений на суму 34 065 грн. і на підставі цього розмір морального відшкодування становить 1 703 25 коп. (34065*5%=1703,25грн), що відповідає 5-ти відсоткам страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Тобто, загальна сума, яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь цивільного позивача ОСОБА_4 становить 35 768 грн 25 коп. (34065+1703,25=35768,25).

Суд вважає, що заявлені вимоги до відповідача ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є повністю обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Стосовно вимоги потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 майнових витрат, пов'язанх з упущеною вигодою.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 з 12 квітня 2023 року працює у виробничому підрозділі служби вагонного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на посаді токаря колісно-ролікової дільниці виробничого підрозділу служби вагонного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_8 » регіональної філії « ІНФОРМАЦІЯ_9 » Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_10 », що підтверджується довідкою №26 від 26.01.2025 року (т.1, а.с.66).

Згідно довідки №25 від від 26.01.2025 року цивільний позивач (потерпілий ОСОБА_4 ) 28 квітня 2024 по 10 грудня 2024 року перебував на лікарняному у зв'язку із втратою працездатністю (фізично неможливість виконувати свої функціональні обов'язки працівника виробничого підрозділу) через дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 28.04.2024 року, за виною обвинуваченої ОСОБА_6 (т.1, а.с.65)

Згідно частини першої та другої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В Постанові Верховного суду від 26.04.2022р. у справі №184/1461/20-ц, зазначено про те що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і не винні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно положень частини першої статті 1166 та частини першої статті 1167 кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до норм статті 22 ЦК України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також речі які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Так судом встановлено, що згідно довідки №3 від 27 січня 2025 року про доходи ОСОБА_4 , отримана ним загальна сума доходу за період з січня 2024р. по березень 2024р. становить 55 569 грн. 14 коп.(т.1, а.с.67)

Отже заявлена позивачем вимога на відшкодування майнової шкоди на суму 94376,53 гривень є повністю обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги потерпілого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченої ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, визначаючи розмір грошового відшкодування з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , суд враховує глибину та характер пережитих ним душевних страждань, пов'язаних з протиправними діями обвинуваченої, істотністю вимушених змін у його житті, які фактично вимушіли змінити усталений ритм життя, наслідки, що наступили, та їх невідворотність (вимушене порушення життєвого ритму, необхідність витрачати свій час на явку до слідчого, у зв'язку з проведенням досудового розслідування, до суду під час розгляду кримінального провадження, значне погіршення здоров'я тощо), враховуючи характер, обсяг та тривалість душевних страждань, яких зазнав потерпілий та зміни устоїв його життя.

Також, судом враховано, що в добровільному порядку обвинувачена ОСОБА_6 після настання події, в наслідок якої потерпілий перебував на лікуванні, матеріальної допомоги не надавала.

Суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про те, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 , в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченої ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

На думку суду справедливою компенсацією понесених потерпілим фізичних та душевних страждань з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження буде відшкодування в розмірі 300 000 гривень.

Щодо витрат на правову допомогу у сумі 145000 гривень, суд зазначає наступне.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні врегульовано главою 8 КПК України. Перелік видів таких витрат міститься у статті 118 цього Кодексу, а їх розподіл регламентовано статтею 120 КПК України.

До таких належать, зокрема, витрати на правову допомогу. За правилами частини другої статті 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий, а згідно частини першої статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Тотожного роду позицію з даного питання щодо алгоритму відшкодування потерпілому витрат на професійну правничу допомогу висловив і Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 25.04.2018 в справі № 740/3447/17.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», які знайшли своє відображення, як слушні, у постанові ІНФОРМАЦІЯ_11 у складі колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23.01.2019 у справі № 569/10915/17, судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» «Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надані послуги повністю стосуються цього кримінального провадження, їх розмір є розумним, обґрунтованим та попередньо погоджений сторонами договору, узгоджується зі складністю справи, кваліфікацією адвоката адвокатського об'єднання та обсягом наданих послуг та тривалістю розгляду справи, більш того, були відразу визначені у позовній заяві.

Так, судом встановлено, що між адвокатським об'єднанням « ІНФОРМАЦІЯ_13 », в якому здійснює свою адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_5 , та цивільним позивачем (потерпілий ОСОБА_4 ) в межах кримінального провадження №12024162390000324, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2024р., укладено договір про надання адвокатських послуг б/н від 24.05.2024 р. (т.1, а.с.41-42).

Відповідно до Договору Замовник ( ОСОБА_4 ) сплачує Виконавцю (АО « ІНФОРМАЦІЯ_13 » вартість послуг у фіксованому розмірі, який становить 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень за один місяць (30 днів) роботи Виконавця на дату виставлення рахунку без ПДВ (який не нараховується). При укладенні даного Договору Замовник оплачує вартість першого місяця роботи, що становить еквівалент 40 000 (сорок тисяч) гривень на дату виставлення рахунку без ПДВ (якій не нараховується).

На виконання договору АО « ІНФОРМАЦІЯ_13 » було виставлено рахунки:

1. Рахунок №113/05 від 24.05.2024р. на оплату авансу в сумі 40000грн. та акт №НП-138 здачі приймання робіт (надання послуг) від 21.06.2024р. (т.1, а.с. 46-47);

2. Рахунок №137/06 від 24.06.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.06.2024 по 24.07.2024 в сумі 15000грн. та акт №НП-168 здачі приймання робіт (надання послуг) від 24.07.2024р. (т.1, а.с. 48-49);

3. Рахунок №153/07 від 22.07.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.07.2024 по 24.08.2024 в сумі 15000грн. та акт №НП-196 здачі приймання робіт (надання послуг) від 23.08.2024р. (т.1, а.с. 50-51);

4. Рахунок №182/08 від 20.08.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.08.2024 по 24.09.2024 в сумі 15000грн. та акт №НП-218 здачі приймання робіт (надання послуг) від 24.09.2024р. (т.1, а.с. 52-53);

5. Рахунок №199/09 від 20.09.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.09.2024 по 24.10.2024 в сумі 15000грн. та акт №НП-238 здачі приймання робіт (надання послуг) від 24.10.2024р. (т.1, а.с. 54-55);

6. Рахунок №221/10 від 25.10.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.10.2024 по 24.11.2024 в сумі 15000грн. та акт №НП-257 здачі приймання робіт (надання послуг) від 22.11.2024р. (т.1, а.с. 56-57);

7. Рахунок №257/11 від 22.11.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.11.2024 по 24.12.2024 в сумі 15000грн. та акт №НП-280 здачі приймання робіт (надання послуг) від 24.12.2024р. (т.1, а.с. 58-59);

8. Рахунок №277/12 від 22.12.2024р. на оплату юридичних послуг за період з 25.12.2024 по 24.01.2025 в сумі 15000грн. та акт №НП здачі приймання робіт (надання послуг) від 23.01.2025р. (т.1, а.с. 60-61);

АО « ІНФОРМАЦІЯ_13 » отримало оплату всіх наданих юридичних послуг, що підтверджується випискою з АТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » про надходження оплати за юридичні послуги (т.1, а.с.62-63).

Таким чином, загальна сума документально підтверджених процесуальних витрат потерпілого ОСОБА_4 на правову допомогу, становить 145 000 (сто сорок п'ять тисяч) грн. (40000+15000+15000+15000+15000+15000+15000+15000=145000), яка підлягає стягненню з цивільного відповідача - обвинуваченої ОСОБА_6 .

Інші процесуальні питання, що вирішуються судом.

В ході досудового розслідування проводилися наступні судові експертизи та понесені витрати на залучення експерта:

- автотехнічна експертиза з дослідження технічного стану автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , № 24-3256 від 11.07.2024, витрати становлять 6 815 грн. 52 коп.;

- автотехнічна експертиза з дослідження технічного стану мотоциклу -ИЖ-7108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , № 24-3254 від 08.07.2024, витрати становлять 6 058 грн. 24 коп.;

- транспортно-трасологічна експертиза № 24-3255 від 22.07.2024, витрати становлять 6 436 грн. 88 коп.;

- автотехнічна експертиза з дослідження обставин ДТП № 24-6526 від 11.12.2024, витрати становлять 3 786 грн. 40 коп.

Усього судові витрати складають: 23097 грн. 04 коп. (двадцять три тисячі дев'яносто сім гривень і чотири копійки).

Відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь держави.

Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду від 29.04.2024, було накладено арешт у вигляді заборони розпорядження, користування та відчуження на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_6 , у відповідності до свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 27.09.2022 року; мотоцикл ИЖ-7108 реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_13 , у відповідності до свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 13.03.1990 року (т. 1 а.к.п. 172-173).

Згідно до ч. 4ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, судом встановлено, що в ході досудового слідства ухвалами слідчих суддів Роздільнянського районного суду від 22.10.2024 року та 05.12.2024 року арешт майна був скасований та транспортні засоби отримані власниками під зберігальні розписки (т.2, а.к.п.38-40,41-43)

Речові докази в даному кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Міру запобіжного заходу до обвинуваченої не обирати.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді 2-х (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання законної сили вироку відносно ОСОБА_6 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована і проживає: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_9 виданий 04.03.2020 органом 5141, РНОКПП: НОМЕР_10 , на користь держави процесуальні витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи та автотехнічних експертиз в загальній сумі 23097 грн. 04 коп. (двадцять три тисячі дев'яносто сім гривень і чотири копійки).

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_7 », код ЄДРПОУ: НОМЕР_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_7 », код ЄДРПОУ: НОМЕР_11 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди 35 768 (тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована і проживає: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_9 виданий 04.03.2020 органом 5141, РНОКПП: НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 в рахунок відшкодування майнової шкоди у розмірі 94 376 (дев'яносто чотири тисячі сімдесят шість) гривень та моральної шкоди у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована і проживає: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_9 виданий 04.03.2020 органом 5141, РНОКПП: НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 в рахунок відшкодування процесуальних витрат на правничу допомогу у розмірі 145 000 (сто сорок п'ять тисяч) гривень

В іншій частині позову відмовити.

Речові докази:

- автомобіль «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_6 , у відповідності до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 27.09.2022 року, після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику

- мотоцикл ИЖ-7108 реєстраційний номер НОМЕР_3 , власник ОСОБА_13 , у відповідності до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 від 13.03.1990 року після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ

128728125

Наступний документ

128728127

Інформація про рішення:

№ рішення:	128728126
№ справи:	511/360/25
Дата рішення:	09.07.2025
Дата публікації:	11.07.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Роздільнянський районний суд Одеської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (30.10.2025)
Результат розгляду:	змінено частково
Дата надходження:	03.02.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

27.02.2025 14:00	Роздільнянський районний суд Одеської області
27.03.2025 10:30	Роздільнянський районний суд Одеської області
01.04.2025 16:00	Роздільнянський районний суд Одеської області
23.04.2025 10:30	Роздільнянський районний суд Одеської області
29.04.2025 14:00	Роздільнянський районний суд Одеської області
04.06.2025 09:30	Роздільнянський районний суд Одеської області
18.06.2025 14:00	Роздільнянський районний суд Одеської області
08.07.2025 15:30	Роздільнянський районний суд Одеської області
09.07.2025 15:00	Роздільнянський районний суд Одеської області
30.10.2025 14:30	Одеський апеляційний суд