Справа № 522/13429/24-Е
Провадження № 2/522/3183/25
17 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.
при секретарі Морозової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд.14, офіс 17, ЄДРПОУ 44006572) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної шкоди, -
12 серпня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 34515,50 гривень та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.08.2021 року відповідач, керуючи транспортним засобом «Alfa Romeo 147», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Одесі допустив зіткнення з автомобілем «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні ушкодження. Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року у справі №522/16528/21 відповідач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В подальшому, за заявою про страхове відшкодування до ПрАТ СК «Теком» звернувся страхувальник, страховиком було розраховане страхове відшкодування у розмірі 34515 грн. 50 коп., яке було виплачено за відновлювальний ремонт транспортного засобу на СТО відповідно до платіжного доручення.
Окрім наведеного, цивільна-правова відповідальність відповідача станом на дату ДТП застрахована не була, з огляду на що, позивач вважає, що на підставі ст. 993 ЦК України і ст.108 Закону України «Про страхування» у відповідача виникло зобов'язання перед ПрАТ СК «Теком» відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику у повному обсязі.
Також, позивачем вказано про те, що 04.04.2023 року між ПрАТ СК «Теком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» укладено договір відступлення прав вимоги №101, відповідно до умов якого, ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по страховому акту №4962 від 20.08.2021 року, тобто має право зворотної вимиги в межах фактичних затрат до відповідача.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2024 року, провадження по справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження.
05 лютого 2025 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просив провести суд розглядати справу без їх участі, позовні вимоги просив задовольнити повністю та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання 17 червня 2025 року відповідач та інші учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином.
Відповідач належним чином сповіщений про причини неявки до судового засідання не повідомив. Відзив по справі не подавав. Судова повістка направлена за місцем реєстрації повернулася до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права відповідача на доступ до правосуддя, суд оцінює таку поведінку відповідача як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі N 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
07.12.2020 року між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «Гама-Інвест» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 408-20 Д/Т/АТ, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 . Також, вказаним договором сторони погодили, що позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
10.08.2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Alfa Romeo 147», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Одесі по вулиці Черняховського, біля будинку №1«Б» не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем марки «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортного засобу. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року у справі №522/16528/21, відповідач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у ПрАТ СК «Теком» транспортному засобу «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до рахунку ТОВ «Віннер-Одеса» №0000001517 від 19.08.2021 року становить 34515,50 грн., що також відображено в страховому акті № 4962 від 20.08.2021 року.
Перед цим, 12.08.2021 року Страхувальник звернувся до ПрАТ СК «Теком» із заявою на виплату страхового відшкодування.
Зі страхового акту №4962 від 20.08.2021 р. вбачається, що сума страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 10.08.2021 року складає 34515,50 грн.
Відповідно до платіжного доручення №3368 від 25.08.2021 року ПрАТ СК «Теком» на рахунок ТОВ «Віннер-Одеса» було перераховано 34515,50 грн. згідно страхового акту №4962 від 20.08.2021 р., на підставі рахунку №0000001517 від 19.08.2021 року.
Також судом встановлено, що відповідно до бази МТСБУ, чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений на автомобіль «Alfa Romeo 147», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виявлено.
Таким чином, відповідно до ст. 993 ЦК України і ст.108 Закону України «Про страхування», і з підстав того, що цивільна-правова відповідальність станом на дату ДТП застрахована не була. ПрАТ СК «Теком» після виплати грошових коштів має право зворотної вимоги в межах фактичних затрат до відповідача.
У зв'язку з чим, ПрАТ СК «Теком» звернулося до відповідача з претензією № 412/21 від 23.11.2021 щодо відшкодування ПрАТ СК «Теком» суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації. Претензію не було отримано відповідачем, у зв'язку з чим 14.12.2021 року претензію було повторно направлено відповідачу. У відповідь на яку, адвокат Кононенкова Т.В. повідомила про те, що відповідач має договір страхування №ЕР 205388569 від 11.08.2021 року, діє з 12.08.2021 р., на підставі чого претензію ПрАТ СК «Теком» було направлено до ПрАТ «ПЗУ Україна» для врегулювання спору.
Позивач вказує на те, що договір страхування №ЕР.205388569 від 11.08.2021 року, на який посилається у відповіді на претензію представник відповідача, діє з 12.08.2021 р., а ДТП сталося 10.08.2021 року. Тому, позивач звертає увагу на те, що на дату ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.
Станом на 04.04.2023 року, ПрАТ СК «Теком» від відповідача не отримало виплати страхового відшкодування.
04.04.2023 року між ПрАТ СК «Теком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» укладено Договір відступлення прав вимоги №101, відповідно до умов якого, ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по страховому акту № 4962 від 20.08.2021 року, тобто позивач має право зворотної вимоги в межах фактичних затрат до ОСОБА_1 .
Згідно з п. 4.2. Договору всі права кредитора у відношенні до «боржників», що належали до цього «первісному кредитору», а саме «право вимоги страхового відшкодування» виникає у «нового кредитора» з моменту підписання Акту прийому-передачі, який представниками сторін підписано 06.04.2023 року.
30.05.2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією №035/24 про сплату матеріальної шкоди на праві зворотної вимоги у розмірі 34515 грн. 50 коп., яке залишилося з боку останнього несплаченим, у зв'язку із чим ТОВ «ЮК «Скайлекс» звернулося до суду з відповідним позовом.
Також у матеріалах справи наявний Висновок судового експерта ОСОБА_3 №7137 експертного, автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 , складеного 19.08.2021 року з ремонтною калькуляцією, фотографіями пошкодженого ТЗ, актом огляду.
Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, наявних між сторонами, зокрема доказів сплати відповідачем матеріального збитку, матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 34 515грн. 50 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Статтями 10,81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Судом у даній справі встановлено, що 07.12.2020 року між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «Гама-Інвест» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 408-20 Д/Т/АТ, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 . Також, вказаним договором сторони погодили, що позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
10.08.2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Alfa Romeo 147», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Одесі по вулиці Черняховського, біля будинку №1«Б» не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем марки «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортного засобу. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2021 року у справі №522/16528/21, відповідач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124.
Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у ПрАТ СК «Теком» транспортному засобу «Land Rover Range Rover Sport», державний номер НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до рахунку ТОВ «Віннер-Одеса» №0000001517 від 19.08.2021 року становить 34515,50 грн., що також відображено в страховому акті № 4962 від 20.08.2021 року.
Зі страхового акту №4962 від 20.08.2021 р. вбачається, що сума страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 10.08.2021 року складає 34515,50 грн. Відповідно до платіжного доручення №3368 від 25.08.2021 року ПрАТ СК «Теком» на рахунок ТОВ «Віннер-Одеса» було перераховано 34515,50 грн. згідно страхового акту №4962 від 20.08.2021 р., на підставі рахунку №0000001517 від 19.08.2021 року.
Також, як встановлено судом, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 застрахована не була відповідно до бази МТСБУ.
Крім того, 04.04.2023 року між ПрАТ СК «Теком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» укладено Договір відступлення прав вимоги №101, відповідно до умов якого, ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по страховому акту №4962 від 20.08.2021 року, тобто позивач має право зворотної вимоги в межах фактичних затрат до ОСОБА_1 .
Відтак, у даному разі, позивач звернувся до відповідача з позовними вимогами про стягнення з останнього матеріальної шкоди, завданої, внаслідок ДТП
Суд зазначає, що відносини у сфері страхування регулюються Цивільним Кодексом України, Законом, який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону України «Про страхування»).
Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст. 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Відповідно заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Суброгація (походить від латинського «subrogare» - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 910/2603/17 та від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2019 року у справі № 755/9320/15-ц.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст.1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За вимогами ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень ст. 108 Закону, ст. 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком" після виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 - особи, відповідальної за шкоду, в розмірі 34515 грн. 50 коп.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем у даній справі, до якого у порядку відступлення права вимоги відповідно до вимог ст. 512 ЦК України, перейшло право на отримання від відповідача матеріальної шкоди у розмірі 34515 грн. 50 коп., завданої внаслідок зазначеної вище ДТП, належними та допустимими доказами доведено підставність та обґрунтованість позовних вимог у даній справі, у зв'язку із чим вони потребують задоволення у повному обсязі.
Водночас, відповідачем зворотного суду не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно до ч.1 ст.141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір належить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс»
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (65082, м.Одеса, вул. Гоголя, буд.14, офіс 17; код ЄДРПОУ: 44006572) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 14, офіс 17; код ЄДРПОУ: 44006572) матеріальну шкоду у розмірі 34515 гривень 50 копійок, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя