07.07.2025 Справа №607/6790/14-к Провадження №1-кп/607/846/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 у м. Тернополі в залі суду під час розгляду кримінального провадження № 12014210010000835, стосовно ОСОБА_4 , про обвинувачення за ч.1 та ч.2 ст.185 КК України, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Для забезпечення участі обвинуваченого у розгляді вищевказаного клопотання враховуючи неможливість забезпечення його явки за викликом, прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні прокурора про дозвіл на затримання зазначено наступне: «Тернопільським міськрайонним судом здійснюється розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 185, КК України. Відповідно до ст.42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Однак, ОСОБА_4 на виклики до суду не з'являється, про причини неявки не повідомляє, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, у зв'язку із чим судом виносились ухвали про його привід та розшук. При цьому, працівниками поліції обвинувачений був віднайдений та під розпис повідомлений про наступну дату та час судового засідання, про те, до суду так і не з'явився, про причини неявки не повідомив. Окрім цього, на даний час місце його перебування не відоме, що свідчить про те, що він навмисне ухиляється від явки до суду з метою уникнення можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення. Наразі, до Тернопільського міськрайонного суду скеровано клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проте, вжитими заходами встановити місцезнаходження останнього та забезпечити його явку до суду не вдалось, оскільки останній від органів прокуратури та Національної поліції переховується. Таким чином, беручи до уваги те, що обвинувачений, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та не прибуває до суду за викликом для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою». У зв'язку з наведеним просить надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що наявні підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховуючи те, що на даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані та наявні підстави вважати, що він переховується від суду, з метою забезпечення його безпосередньої участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно отримати дозвіл на його затримання з метою приводу.
Суд ознайомившись зі змістом клопотань сторони обвинувачення, оглянувши наявні матеріали судового провадження приходить до переконання про доцільність надання дозволу на затримання обвинувачуваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи із наступних підстав.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст.188 КПК України, прокурор, має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
В свою чергу на підставі ст. 28, 318 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки; проведення судового розгляду у розумні строки забезпечує суд; судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
З журналів судових засідань вбачається, що ОСОБА_4 тривалий час систематично не з'являвся до суду. Крім того, не повідомляв про причини неявки. За таких обстави суд вважає, що ОСОБА_4 умисно не прибуває до суду та заздалегідь не повідомляє про причини, тобто порушує свої обов'язки передбачені ст.42 КПК України, і в такий спосіб перешкоджає здійсненню правосуддя.
Також суд враховує, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2020 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 . Згідно повідомлення начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 03 лютого 2025 року, в ході оперативно-розшукових заходів було встановлено місцезнаходження ОСОБА_4 та від нього відібрано розписку. Відповідно до розписки обвинуваченого ОСОБА_4 від 31 січня 2025 року, останній зобов'язався прибути в судове засідання до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 15 лютого 2025 року. У зв'язку з неявкою ОСОБА_4 в судове засідання, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року до обвинуваченого застосовано привід та накладено грошове стягнення, однак ОСОБА_4 до суду не доставлено. На даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані, при цьому наявні підстави вважати, що перебуваючи на волі він переховувався від суду, перешкоджав кримінальному провадженню.
Згідно ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України, що узгоджується із вимогами п.3 ч.2 ст. 183 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, що слідує із реєстру матеріалів досудового розслідування.
Також доведено обставини котрі свідчать про існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України зокрема: ризику переховування від суду, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Останній неодноразово не з'являвся до суду, будучи належним чином повідомленим про час і дати проведення судових засідань, у зв'язку з чим оголошувався в розшук.
Пунктом 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови) передбачено, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де поміж іншого зазначено, що необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для тримання особи під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Європейський Суд також визнає, що, враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Однак слід врахувати, що метою надання дозволу на затримання обвинуваченого є саме забезпечення його явки для участі у вирішенні поданого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що безумовно не свідчить про вирішення вказаного клопотання на даному етапі а є рішенням суду, який створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухиляється від явки до суду, тим самим перешкоджає здійсненню судового розгляду, існує реальна загроза, що обвинувачений буде і надалі переховуватися від суду, що приведе до затягування судового розгляду кримінального провадження та порушить права учасників кримінального провадження, відтак наявні достатні підстави для надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою, тому суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовільнити.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 22, 28, 187, 189, 190, 318 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовільнити. Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Строк дії ухвали закінчується 07 січня 2026 року в 23 год. 59 хв.
Контактні дані прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , адреса: вулиця Листопадова, 4, Тернопіль, Тернопільська область, 46002, номери телефону (0352) 521 053, НОМЕР_1 .
Копію ухвали надіслати прокурору ОСОБА_3 для відома і контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1