09.07.2025
Справа № 522/15710/20
Провадження № 1-кп/522/157/25
Іменем України
9 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі об'єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами, внесеними до ЄРДР за №12020165500000238 від 19.07.2020 року, №12023162510000798 від 08.06.2023 року та №12023162510000044 від 11.01.2023 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нова Долина, Овідіопольського району, Одеської області, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
-за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває об'єднане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вдатися спроб переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які судом ще не допитані, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник заперечив проти продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити його на домашній арешт.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 травня 2025 року Приморським районним судом м. Одеси стосовно ОСОБА_3 встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 липня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без визначенням розміру застави.
Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тис, суд вважає необхідним зазначити, що ризики щодо обвинуваченого, які були обґрунтовані в минулих ухвалах суду, продовжують існувати й надалі.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, тож розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Суд бере до уваги й той факт, що ОСОБА_3 вже змінювався запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який він порушував та ухилявся від явки до суду, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стосовно обвинуваченого продовжує існувати ризик спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить ризик, передбачений статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.
На наявність ризику, передбаченого ст.177 ч.1 п.3 КПК України, а саме, щоОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вказує те, що вказаних осіб не було допитано у судовому засіданні, а тому усвідомлюючи зазначений факт, обвинувачений може мати намір впливати на них з метою зміни показів чи відмови від їх надання.
Разом з тим, слід зазначити, що суд бере до уваги, що під час перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під цілодобовим домашнім арештом до Приморського районного суду м. Одеси було скеровано два обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, що доводить заявлений прокурором ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей та інші.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 зареєстрований у Вінницькій області, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Крім того, суд звертає увагу та те, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає переконливими доводи сторони обвинувачення про продовження існування стосовно обвинуваченого ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань чи вчинити інший злочин. Вказані ризики наразі не зменшилися і продовжують існувати з високою ймовірністю та обумовлюють продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у виді тримання під вартою.
Суд не вважає таким, що підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м'який, оскільки з урахуванням існуючого обвинувачення, продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження. Разом з тим, ОСОБА_3 раніше порушував обов'язки, покладені на нього судом, продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 судом не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також, слід зазначити, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти встановленим ризикам, зокрема ризику можливого переховування від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження та не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У силу вимог ст. 183 ч.1 п.1 КПК України, суд вважає можливим не визначити розмір застави обвинуваченому у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 177, 182, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 7 вересня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі Апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1