про відмову у заміні стягувача у виконавчому провадженні
02.07.2025
Справа № 522/15988/13-ц
Провадження № 6/522/272/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Ярема Х.С., сторони - не з'явились, розглянув заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: стягувачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп», ОСОБА_1 ; боржники - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
09.04.2025 приватний виконавець Колечко Д.М. звернувся до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчих провадженнях № 59459678 та № 59459141 з примусового виконання виконавчих листів № 522/15988/13-ц, виданих Приморським районним судом м. Одеси 14.07.2014 на підставі рішення від 25.06.2014.
24.04.2025 заява прийнята до розгляду. Учасники справи повідомлені, не з'явилися.
Судом встановлено такі обставини.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.06.2014 у справі № 522/15988/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна» загальну суму боргу у розмірі 684 602,13 грн. за Кредитним договором № МL-501/063/2006 від 27.03.2006, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (поручитель ОСОБА_3 ), а також стягнуто судові витрати.
14.07.2014 Приморським районним судом м. Одеси видані виконавчі листи по вказаному рішенню суду, на підставі яких 03.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. відкрито виконавчі провадження № 59459678 та 59459141 щодо боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2
14.06.2023 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Стандард Фінанс Групп» було укладено договір факторингу, за умовами якого до ТОВ «Стандард Фінанс Групп» перейшло право вимоги за кредитним договором № МL-501/063/2006 від 27.03.2006.
В подальшому, між ТОВ «Стандард Фінанс Групп» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги від 14.06.2023, за умовами якого ТОВ «Стандард Фінанс Групп» відступило, а ОСОБА_1 прийняла право вимоги за кредитним договором № МL-501/063/2006 від 27.03.2006.
07.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Колечко Д.М. з заявою, в якій просить звернутися до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчих провадженнях № 59459678 та № 59459141 від 03.07.2019, з примусового виконання виконавчих листів по справі № 522/15988/13-ц, виданих Приморським районним судом міста Одеси 14.07.2014.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Аналіз норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (постанова ВС від 01.04.2020 у справі № 344/14408/15-ц).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України).
Отже, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє лише наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності (постанова ВС від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011).
Заявник просить суд замінити сторону стягувача у виконавчих провадженнях про стягнення з боржників заборгованості, яка виникла через невиконання ними зобов'язань за кредитним договором № МL-501/063/2006 від 27.03.2006, укладеним боржниками з ЗАТ «ОТП Банк». Особою, на яку приватний виконавець просить замінити сторону стягувача, є фізична особа ОСОБА_1 , яка отримала право вимоги до боржників на підставі Договору відступлення права вимоги від 14.06.2023.
Верховний Суду у постанові від 08.11.2023 року у справі № 206/4841/20 наголосив на сформульованій правовій позиції, що фізична особа в будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі послуги надають лише спеціалізовані установи, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
Отже, передача прав вимоги ОСОБА_1 на підставі Договору відступлення права вимоги від 14.06.2023 за кредитним договором № МL-501/063/2006 від 27.03.2006, укладеним боржниками з ЗАТ «ОТП Банк», суперечить ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа, а тому підстави для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні на ОСОБА_1 відсутні у зв'язку з нікчемністю цього договору правонаступництва. Керуючись ст. 442 ЦПК України,
В задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у п'ятнадцяти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ярема Х.С.