Справа №601/2035/25
Провадження № 3/601/959/2025
08 липня 2025 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 733224 від 24.06.2025 ОСОБА_1 19.06.2025 о 20 годині 30 хвилин за місцем проживання умисно вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме виганяла його із житла, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілого, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що у неї з чоловіком виникають сварки з приводу виховання чотирьох дітей. На даний час вони помирилися. Просить провадження по справі закрити.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він не є насильником в сім'ї. 19.06.2025 в них з дружиною виникла чергова сварка через виховання дітей. На даний час вони помирилися.
Розглянувши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Частиною першою статті 173-2 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до пунктів 3, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року (далі Закон) домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Отже, домашнє насильство є правопорушенням із матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків у виді шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого або реальної можливості заподіяння такої шкоди, тобто такої, що об'єктивно могла настати, але не настала через незалежні від волі кривдника обставини.
У справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № № 733224 від 24.06.2025 ОСОБА_1 19.06.2025 о 20 годині 30 хвилин за місцем проживання умисно вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме виганяла його із житла, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілого, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД 733224 від 24.06.2025; рапорт працівника поліції; письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.06.2025; заява та письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 19.06.2025.
За наслідком аналізу матеріалів справи та встановлених обставин вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Так, у протоколі працівник поліції зазначив, що внаслідок дій ОСОБА_2 могла бути заподіяна шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої. Проте, дії визначені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону (психологічне насильство), становлять склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, лише за умови, що внаслідок їх вчинення така шкода настала (що може підтверджуватись відповідними медичними документами, висновком експерта). В іншому ж випадку (за відсутності таких даних) доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та кривдника, але вони обов'язково мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (які саме дії, бездіяльність, висловлювання кривдника призвели до яких конкретно наслідків для постраждалої особи) і, відповідно відображені у постанові судді.
За відсутності таких даних доведеною вину особи у вчинені домашнього насильства вважати не можна.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 19.06.2025 близько 20 год. 30 хв. між ним та дружиною виникла сварка в ході якої ОСОБА_1 виганяла його з будинку та ображала.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 19.06.2025 близько 20 год. 30 хв. між нею та чоловіком ОСОБА_2 виникла сварка під час якої чоловік виражався нецензурною лайкою, образливими словами, а вона виганяла його з будинку. Після чого чоловік подзвонив на «102».
Сварка, не може кваліфікуватись як домашнє насильство.
Отже, на підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 173-2, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу відповідного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.
Суддя