Справа № 589/254/25
Провадження № 1-кп/589/523/25
09 липня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12024200490001167 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді офіцера відділення планування, старшого лейтенанта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
20.09.2024 близько 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Jeep» моделі «Compass», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався зі сторони с. Миронівка у напрямку с. Паліївка, Шосткинського району, Сумської області.
Перебуваючи в районі с. Миронівка, Шосткинського району, Сумської області, ОСОБА_4 знехтував безпекою дорожнього руху, а саме в порушення вимог пунктів 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків та не виконавши покладені на нього обов'язки як на водія, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, не дотримуючись безпечного інтервалу допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась у попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 022-215-2317-2024 від 11.12.2024 смерть потерпілої ОСОБА_7 настала від поєднаної травми голови, грудної клітки та лівої нижньої кінцівки, а саме: забійна рана травматичний субарахноїдальний крововилив у потиличних частках головного мозку з ознаками забою останніх; забій легень; закритий уламковий переломо-вивих обох кісток лівої гомілки з частковою руйнацією гомілково-стопового суглобу.
Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні доказів та висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/119-24/18125-ІТ від 27.11.2024 у даній дорожній ситуації ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Jeep» моделі «Compass», реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив порушення вимог пунктів Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Допущені ОСОБА_4 порушення вимог пунктів 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчинені інкримінованого злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. ОСОБА_4 суду пояснив, що 20.09.2024р. рухався на автомобілі в сторону м. Ямполя, в попутному напрямку їхала велосипедистка. Вона рухалася справа. В якісь момент, вона об'їжджаючи кущ, змінила траєкторію. А обвинувачений не встиг зреагувати. Оскільки рухався зі швидкістю 150 км/год, він не міг швидко загальмувати, а по зустрічній смузі в той час рухався інший транспортний засіб. В результаті він збив потерпілу. Після ДТП він викликав швидку, ходив в лікарню, намагався допомогти потерпілій ОСОБА_7 . Перестав відвідувати потерпілу в лікарні лише через службу. Але він намагався спокутувати свою провину, відшкодував потерпілій ОСОБА_6 400000 грн. Обвинувачений не оспорює вірність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства. Також зазначив, що шкодує про вчинене, просив вибачення у потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні.
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_6 (донька ОСОБА_7 ) в судовому засіданні зазначила, що не має матеріальних і моральних претензій до обвинуваченого.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого, захисника і потерпілої, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується наступним.
Покарання призначається в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, а також відповідно положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ст. 50 і 65 КК України).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а у рішенні від 17.09.2009 у справі «Скополла проти Італії» ЄСПЛ зазначив, що «складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».
Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який кримінальне правопорушення вчинив вперше. Обвинувачений проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді офіцера відділення планування. За місцем служби як своїм безпосереднім командиром, так і командуванням військової частини характеризується виключно позитивно, неодноразово отримував подяки і грамоти, нагороджений хрестом «Військова честь», до адміністративної відповідальності не притягувався. Обвинувачений на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Він одружений, має на утриманні дитину.
В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненому злочині, висловив жаль з приводу вчиненого, просив вибачення у потерпілої ОСОБА_6 . Крім того, після того, як збив потерпілу, викликав швидку, намагаючись запобігти фатальним наслідкам, цікавився станом здоров'я ОСОБА_7 в лікарні. До винесення цього вироку він вживав заходів щодо відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_6 , добровільно сплативши останній 400000 грн., про що свідчить надана суду розписка, а також позиція самої потерпілої, яка в судовому засіданні зазначила, що жодних претензій до обвинуваченого не має. Також ОСОБА_4 сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують його покарання, суд не встановив.
Враховуючи викладене, наведені вище дані про особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих та наявність трьох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину (незважаючи на його непоправні наслідки), позицію прокурора і потерпілої, суд дійшов висновку про можливість на підставі ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши ОСОБА_4 основне покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Саме таке покарання буде належною карою за скоєне, упередить вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, сприятиме досягненню мети його виправлення та перевиховання.
Питання щодо процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України, стягнувши їх з обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слід скасувати відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн., який стягнути на користь держави, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати - вартість проведених експертиз в розмірі 12734 /дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири / грн. 40 коп.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25.10.2024р. у справі № 589/4375/24 (провадження № 1-кс/589/1334/24) на автомобіль «JЕЕР COMPASS», тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , та дорожний велосипед «Україна».
Речові докази:
- автомобіль «JЕЕР COMPASS», тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання обвинуваченому, - залишити у ОСОБА_4 ;
- дорожний велосипед «Україна», який перебуває на зберіганні в Шосткинському РУП ГУ НП в Сумській області, - повернути ОСОБА_6 ;
- медичну карту стаціонарно хворої № 19410, що перебуває у матеріалах кримінального провадження в Шосткинському РУП ГУ НП в Сумській області - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12024200490001167 Шосткинського РУП ГУ НП в Сумській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1