Справа № 585/1484/25
Номер провадження 2/585/680/25
08 липня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
справа № 585/1484/25, провадження № 2/585/680/25,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Міністерство юстиції України,
відповідач: Скадовська районна державна нотаріальна контора Херсонської області,
третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко Анжеліка Миколаївна,
розглянув в порядку загального позовного провадження,у відкритому судовому засіданні справу про усунення порушення права власності.
Представник позивача Менько Дмитро Дмитрович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1064058 від 25.03.2025.
Представник відповідача Міністерства юстиції України Панасенко Богдан Анатолійович, який діє в порядку самопредставництва.
Стислий виклад позицій учасників справи.
23.04.2025 адвокат Менько Д.Д. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, Скадовської районної державної нотаріальної контори Херсонської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко А.М., про усунення порушення права власності
В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 04.05.2023 приватним нотаріусом Роменського районного нотаріальною округу Сумської області Білашенко Л.В., заявнику ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належать на праві власності: земельна ділянка площею 4,0667 гектарів (вид угідь: рілля), кадастровий номер 5924189800:01:001:0092; цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; місце розташування якої: Сумська область, Роменський район, колишня Ярошівська сільська рада; земельна ділянка площею 0,2442 гектарів (вид угідь: пасовища), кадастровий номер 5924189800:01:003:0075; цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; місце розташування якої: Сумська область, Роменський район, колишня Ярошівськя сільська рада; земельна ділянка площею 0,6492 гектарів (вид угідь: сіножаті) кадастровий номер 5924189800:01:004:0087; цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; місце розташування якої: Сумська область, Роменський район, колишня Ярошівська сільська рада.
У березні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріальною округу Сумської області Юрченко А.М. по питанню посвідчення договору купівлі-продажу належних йому на праві власності земельних ділянок та отримав письмову відмову у такому посвідченні. Із довідки приватного нотаріуса Роменського районного нотаріальною округу Сумської області Юрченко А.М. від 19.03.2025 № 447/01-16 вбачається, що відповідно до отриманої інформації та згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, крім вчинення нотаріальних дій нотаріуси також мають право дати роз'яснення та консультації правового характеру, які не пов'язані із вчиненням нотаріальних дій. Для посвідчення договору купівлі-продажу було надано всі необхідні документи, в тому числі і правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку. При перевірці відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта, а саме ОСОБА_1 , виявлено заборону (реєстраційний номер обтяження 2493017, зареєстроване 13.10.2005 року на підставі ухвали, б/н, виданої Скадовським районним судом, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата 19.05.2000, дата виникнення 26.03.1999, № реєстру 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031). З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можливо встановити саме кому та на яке майно було накладено заборону відчуження. Для ідентифікації заборони та належність її чи не належність саме громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріус надсилає запит до Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області, але у зв'язку з тим, що на території міста Скадовськ йдуть бойові дії нотаріальна контора та нотаріальний архів не працюють, тому отримати відповіді не вбачається можливим. Отже неможливо підтвердити, що саме заборона від 13.10.2005 року накладена на підставі ухвали, б/н. виданої Скадовським районним судом Скадовською державною нотаріальною конторою Херсонської області не відноситься до громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки не має можливості до зняття заборони, отже заявнику рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття заборони чи встановлення факту не належності заборони громадянину України ОСОБА_1 . З огляду на зазначене, позивач змушений звернутись до суду з цією заявою.
У відзиві на позов представник Міністерства юстиції України Панасенко Б.А просив відмовити в задоволенні позову до Міністерства юстиції України, вказуючи на те, що державна нотаріальна контора є самостійною юридичною особо, яка самостійно здійснює повноваження, встановлені чинним законодавством. Створення чи ліквідація нотаріальних контор не є правовою підставою для залучення Міністерства юстиції України до участі у справі в якості відповідача. Міністерство юстиції України , згідно з чинним законодавством не є тим органом, що накладає або знімає обтяження та не уповноважене на підтвердження або спростування правомірності реєстраційних дій, в тому числі нотаріуса. Між позивачем та Міністерством юстиції України відсутні спірні правові відносини у визначені положень ЦПК України і жодних дій чи рішень, спрямованих на обмеження прав позивача Міністерство юстиції України не вчиняло.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
24.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання (а.с.39).
15.05.2025 постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Скадовську районну державну нотаріальну контору Херсонської області (а.с.81).
12.06.2025 підготовче засідання закрито. Справа призначена до розгляду по суті (а.с.93).
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та без участі його довірителя, позов підтримав (а.с.102).
Представник відповідача Міністерства юстиції України просив про розгляд справи у його відсутності (а.с.53-54).
Відповідач - Скадовська районна державна нотаріальна контора про час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом публікації оголошення на офіційному сайті Судова влада України (а.с.94) та через електронну пошту (а.с.97)ю
Третя особа подала заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.100).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
На підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 04.05.2023 приватним нотаріусом Роменського районного нотаріальною округу Сумської області Білашенко Л.В., заявнику ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належать на праві власності:
земельна ділянка площею 0,2442 гектарів (вид угідь: пасовища), кадастровий номер 5924189800:01:003:0075, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; місце розташування якої: Сумська область, Роменський район, колишня Ярошівськя сільська рада (а.с.9);
земельна ділянка площею 4,0667 гектарів (вид угідь: рілля), кадастровий номер 5924189800:01:001:0092, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; місце розташування якої: Сумська область, Роменський район, колишня Ярошівська сільська рада (а.с.10);
земельна ділянка площею 0,6492 гектарів (вид угідь: сіножаті) кадастровий номер 5924189800:01:004:0087, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; місце розташування якої: Сумська область, Роменський район, колишня Ярошівська сільська рада (а.с.11).
У довідці приватного нотаріуса Роменського районного нотаріальною округу Сумської області Юрченко А.М. від 19.03.2025 № 447/01-16 вказано, що відповідно до отриманої інформації та згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, крім вчинення нотаріальних дій нотаріуси також мають право дати роз'яснення та консультації правового характеру, які не пов'язані із вчиненням нотаріальних дій. Для посвідчення договору купівлі-продажу було надано всі необхідні документи, в тому числі і правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку. Згідно ст. 46 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси мають право витребовувати від фізичних та юридичних осіб документи необхідні для вчинення нотаріальної дії, а неподання таких відомостей та документів на вимогу нотаріуса, є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року при посвідченні правочинів про відчуження нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При перевірці відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта, а саме ОСОБА_1 , виявлено заборону (реєстраційний номер обтяження 2493017, зареєстроване 13.10.2005 року на підставі ухвали, б/н, виданої Скадовським районним судом, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата 19.05.2000, дата виникнення 26.03.1999, № реестра 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031). З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можливо встановити саме кому та на яке майно було накладено заборону відчуження. Для ідентифікації заборони та належність її чи не належність саме громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріус надсилає запит до Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області, але у зв'язку з тим, що на території міста Скадовськ йдуть бойові дії нотаріальна контора та нотаріальний архів не працюють, тому отримати відповіді не вбачається можливим. Отже неможливо підтвердити, що саме заборона від 13.10.2005 року накладена на підставі ухвали, б/н. виданої Скадовським районним судом Скадовською державною нотаріальною конторою Херсонської області не відноситься до громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).
Указане вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.20).
Інформація щодо фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 в Єдиному реєстрі боржників - відсутня (а.с.29).
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.32 зворот, 33).
З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо усунення порушення права власності, які регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України від 01.07.2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон України №1952-ІV), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011 року відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України №1952-ІV (далі Порядок № 1141), а також Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №1127).
Норми права, застосовані судом:
Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.1 Закону України №1952-ІV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Статтею 2 Закону також визначені таки поняття як заявник, обтяження, територіальні органи Міністерства юстиції України, реєстраційна справа, реєстраційна дія.
Зокрема, обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору; реєстраційна справа сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Заявник: - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; - орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав.
Загальними засадами державної реєстрації прав відповідно до ст.3 Закону є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Частинами 2-4 ст. 3 визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Таким чином, реєстрація обтяження, що виникла до 01.01.2013 року визнається дійсною лише за умови проведення її відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення Станом на 13.10.2005 року процедура реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5).
Згідно з п. 1.1 Положення, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна це електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони, арешти. Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Положення (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5), станом на 13.10.2005 року підставою для внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна було накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом-реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з вимогами підпункту 2.1 пункту 2 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при посвідченні правочинів про відчуження нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до підпункту 2.6.2 пункту 2.6 Положення (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5), до Реєстру заборон уносяться, зокрема, дані про особу, щодо майна якої встановлено обтяження: для власників (співвласників) фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та, за наявності, дата та місце народження, адреса постійного місця проживання, дані документа, що посвідчує особу. Відповідно до пункту 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
Мотиви суду
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61 5252сво23)).
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Згідно з ч. 10 ст. 10 ЦПК України («Верховенство права») забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Зазначені положення ЦПК України гарантують особі, яка звернулась до суду, розгляд її справи, що включає прийняття судом рішення та ефективний захист порушених прав. Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав на дотримання принципу «належного урядування».
Так у рішенні суду «Рисовський проти України» Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велів Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Як вбачається з матеріалів справи, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта ОСОБА_1 , виявлено заборону (реєстраційний номер обтяження 2493017, зареєстроване 13.10.2005 року на підставі ухвали, б/н, виданої Скадовським районним судом, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата 19.05.2000, дата виникнення 26.03.1999, № реєстра 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031) без зазначення його дати народження, РНОКПП, адреси реєстрації, адреси нерухомого майна, що призвело до автоматичного пов'язування інших записів про арешти та заборони до особи ОСОБА_1 .
Наявність обтяження, про встановлення неналежності якого заявнику заявляється вимога, підтверджується записом на сторінці 9 роздрукування Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11.03.2025. Позивач стверджує, що ніколи не перебував у Скадовському районі Херсонської області, не був учасником жодної справи, яка перебувала на розгляді у Скадовському районному суді Херсонської області та не є боржником у будь-якому провадженні та вважає, що обтяження у вигляді заборони (архівний запис) на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження 2493017 його не стосується і не накладене на його майно чи на його особу.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що той факт, що арешт, накладений на все майно фізичної особи ОСОБА_1 не стосується заявника та його майна, підтверджується наступним.
Так, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Ярошівка Роменського району Сумської області, у якому постійно проживав та проживає з дня народження, що підтверджується Відомостями про реєстрацію місця проживання особи від 26.12.2022 № 10-03/04, витягом з Реєстру територіальної громади від 13.03.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_3 з 15.10.1997 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на час винесення ухвали Скадовським районним судом Херсонської області від 26.03.1999 на території Скадовського району Херсонської області не проживав та не працював.
Крім цього, як указано вище, у Єдиному реєстрі боржників за параметрами запиту в Єдиному реєстрі боржників: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація відсутня.
З моменту вчинення запису в Державному реєстрі заборони на нерухоме майно № 2493017 і до даного часу ніяких звернень від органів влади, юридичних установ та фізичних осіб до заявника ОСОБА_1 не було.
Вищенаведені обставини є підставою для висновку, що вищевказана заборона на нерухоме майно стосується іншої особи, а не позивача.
З довідки приватного нотаріуса Роменського районного нотаріальною округу Сумської області Юрченко А.М. від 19.03.2025 № 447/01-16 вбачається, що посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки не має можливості до зняття заборони, отже позивачу рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття заборони чи встановлення факту не належності заборони громадянину України ОСОБА_1 .
В даному випадку позивач ОСОБА_1 не може звернутися до суду з вимогою зняти заборону на невизначене майно, все майно, адже зазначена заборона стосується зовсім іншої особи.
У той же час, наявність заборони у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки створює перешкоди у реалізації його права власності, внаслідок чого він позбавлений можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном на власний розсуд, а нотаріус, як реєстратор, не має визначених законодавством підстав для зняття заборони обтяження нерухомого майна, окрім як за рішенням суду.
При цьому, наявність заборони на невизначене майно, все майно заявника за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій до нього з будь-чийого боку, за відсутності в Єдиному реєстрі боржників інформації про заявника як боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Нормативними актами не визначена процедура поновлення порушених прав позивача при обставинах, коли до Реєстру заборон внесені неповні дані про особу, щодо майна якої встановлено обтяження, не внесений ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та, за наявності, дати та місця народження, адреси постійного місця проживання, дані документа, що посвідчує особу, у зв'язку з чим вони повинні бути поновлені у відповідності до принципу юридичної визначеності, як невід'ємної, органічної складової принципу верховенства права, а також іншої її складової - принципу правової безпеки, який передбачає захист довіри особи до надійності свого правового становища та його захисту. Сутність вимог юридичної визначеності полягають у визначеності законодавства, визначеності повноважень, визначеності судового рішення. Норма закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю. Чіткість, зрозумілість, однозначність та відносна конкретність норми є запорукою її належного тлумачення і, відповідно, реалізації.
Позивач звертався до Роменського міськрайонного суду Сумської області в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити факт, що заборона (архівний запис) на все майно фізичної особи, реєстраційний номер обтяження: 2493017, зареєстровано 13.10.2005 року реєстратором: Скадовська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, Скадовський районний суд, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата: 19.05.2000, дата виникнення: 26.03.1999, № реєстра: 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031, не належить йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Ярошівка Роменського району Сумської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2025 року у справі № 585/1093/25 у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.
Ухвала суду у справі № 585/1093/25 про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтована тим, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, зазначаючи при цьому, що запис про обтяження стосується іншої особи. А саме, що заборона на все майно фізичної особи реєстраційний номер обтяження 2493017, зареєстровано 13.10.2005 року на все майно ОСОБА_1 № реєстру: 83141-972, внутр.№2901СС3426F12D2F8031 не належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є окремим предметом доказування, оскільки такий факт не є безспірним. Тому з метою захисту своїх порушених прав та інтересів заявник має право звернутись до відповідного суду в порядку позовного провадження (а.с.31).
Таким чином, на даний час порушенням права власності позивача на належне йому нерухоме майно є наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборони (архівний запис) на все майно фізичної особи, реєстраційний номер обтяження: 2493017, зареєстровано 13.10.2005 року реєстратором: Скадовська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, Скадовський районний суд, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата: 19.05.2000, дата виникнення: 26.03.1999, № реестра: 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031.
З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи відсутність у позивача можливості захистити своє право мирного володіння належним йому на праві власності нерухомим майно у будь-який інший спосіб, належним способом повного та ефективного захисту прав позивача є усунення порушень права власності шляхом встановлення факту, що заборона (архівний запис) на все майно фізичної особи, реєстраційний номер обтяження: 2493017, зареєстровано 13.10.2005 року реєстратором: Скадовська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, Скадовський районний суд, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата: 19.05.2000, дата виникнення: 26.03.1999, № реестра: 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031, не належить позивачу ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, а також те, що вирішити дане питання в позасудовому порядку не можливо, суд приходить до висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог до Скадовської районної державної нотаріальної контори Херсонської області.
Щодо позовних вимог до Міністерства юстиції України, то позивач обґрунтовує пред'явлення позову до Міністерства юстиції України тим, що нотаріальна контора перебуває в стані припинення, а також знаходиться на окупованій території, крім того, посилається на факт реєстрації заборони на нерухоме майно без належної ідентифікації особи, в результаті чого порушено його право власності.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 02.07.2014 Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який серед іншого, забезпечує нормативне, методичне та організаційне регулювання у сфері державної реєстрації, проводить перевірку організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
Згідно зі статтею 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Статтею 17 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України. Штати державних нотаріальних контор затверджуються територіальними органами Міністерства юстиції України в межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати. Державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Відтак, державна нотаріальна контора є самостійною юридичною особою, яка самостійно здійснює повноваження, встановлені чинним законодавством. Створення чи ліквідація нотаріальних контор не є правовою підставою для залучення Міністерства юстиції України в до участі у справі в якості відповідача. вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Державні нотаріальні контори є складовою системи нотаріату та здійснюють свою діяльність відповідно до Закону № 3425-XII. Нотаріус наділений повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону.
Відповідно до законодавства діючого на момент внесення заборони, зокрема, Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін'юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мали повний доступ до реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.
У відповідності до ст. 34 Закону № 3425-XII накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Відповідно до п.п.2.1.1п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
Отже, Міністерство юстиції України, згідно з чинним законодавством не є тим органом, що накладає або знімає обтяження та не уповноважене на підтвердження або спростування правомірності реєстраційних дій, в тому числі нотаріуса.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між позивачем та Міністерством юстиції України відсутні спірні правові відносини у визначені положень ЦПК України.
Крім того, жодних дій чи рішень, спрямованих на обмеження прав позивача, Міністерство юстиції України не вчиняло.
Таким чином, Міністерство юстиції України не є органом, який порушив права, свободи або інтереси позивача та не є суб'єктом вирішення питання поновлення прав, свобод та інтересів позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що визначення Міністерства юстиції України відповідачем у даній справі, предметом якої є усунення порушення права власності ОСОБА_1 , є необґрунтованим та безпідставним, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України.
Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування він не ставить.
Також судом застосовані норми процесуального права, передбачені ст. ст. 17,18, 76, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко Анжеліка Миколаївна, про усунення порушення права власності.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Скадовської районної державної нотаріальної контори Херсонської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко Анжеліка Миколаївна, про усунення порушення права власності, задовольнити.
Усунути порушення права власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на належне йому нерухоме майно шляхом встановлення факту, що заборона (архівний запис) на все майно фізичної особи, реєстраційний номер обтяження: 2493017, зареєстровано 13.10.2005 року реєстратором: Скадовська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, Скадовський районний суд, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 1947415HERSON1601, архівна дата: 19.05.2000, дата виникнення: 26.03.1999, № реестра: 83141-972, внутр. № 2901СС3426F12D2F8031, не належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Ярошівка Роменського району Сумської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 Представник позивача: Менько Дмитро Дмитрович , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Міністерство юстиції України, ел. пошта themis@ca.minjust.gov.ua, тел. 380443642393, адреса: вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622.
Відповідач: Скадовська районна державна нотаріальна контора Херсонської області, ел.пошта skadovskdnk37@ukr.net, адреса : вул. Олександрівська, м. Скадовськ, Херсонської області, 75700.
Третя особа: Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко Анжеліка Миколаївна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 , тел. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова