Справа№ 583/2972/25
2-а/583/58/25
09 липня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Короткий зміст позовних вимог.
04.07.2025 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.06.2025 року поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Мулюкіним В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5068873 стосовно ОСОБА_1 , з якої вбачається, що на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 476 км водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування від 13.08.2024 року Жовтневим районним судом м.Харкова, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її незаконною, оскільки вона винесена без дотримання процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення із грубими порушеннями права особи на захист. Зазначив, що факт керування саме ОСОБА_1 відповідачем не встановлений, тобто відсутня об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. На підставі вищевикладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5068873 від 25.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.
04.07.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по даній справі. Відповідачу направлено копії ухвали, позовної заяви та доданих документів та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень. Зазначені документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст. 286 КАС України вручені відповідачу в установленому законом порядку.
09.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів за допомогою інформаційного порталу Національної поліції та Єдиного державного реєстру судових рішень, було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 липня 2024 року, строком на 10 (десять) років, справа № 639/4107/24, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про забезпечення його права на захист шляхом запрошення адвоката. Доказів протилежного позивач не надав. Натомість, зазначені позивачем обставини є надуманими та такими, що не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки вони побудовані на суб'єктивному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства та ґрунтуються виключно на особистому ставленні позивача до загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також його пояснень, скарг та позовів з метою беззаперечного їх задоволення. Поліцейський управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України позивачем, поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, твердження ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не дотримання законності поліцейського управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. На підставі вищевикладеного просить в задоволенні позову відмовити.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Оскільки суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,надав відзив, а тому у відповідності до положень ст.ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст. 4, ст. 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст. 262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.
Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи та мотиви суду.
Установлено, що 25.06.2025 року поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Мулюкіним В.В. винесено постанову серії ЕНА №5068873 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту вказаної постанови на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 476 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування від 13.08.2024 року Жовтневим районним судом м.Харкова, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо факту адміністративного порушення, суд зазначає наступне.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 317 та 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Диспозицією ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 31.07.2024 року по справі № 639/4107/24, визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, із врахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 13.08.2024.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що позивач був присутній у судовому засіданні. Зокрема, в постанові зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Таким чином, позивачу було відомо про прийняту за результатом розгляду справи № 639/4107/24 постанову, якою його, зокрема, було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 10 років.
При цьому, суд звертає увагу на те, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 31.07.2024 у справі № 639/4107/24 було оприлюднено (забезпечено надання загального доступу) 05.08.2024. Але позивач в продовжував керувати транспортним засобом при прямій забороні суду це робити.
Враховуючи зазначене, суд констатує, що на час винесення постанови 25.06.2025 року, яка є предметом спірних правовідносин, позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем, тому в силу приписів ч. 4 ст. 126 КУпАП останнього правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за цією статтею.
Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Поліцейський при винесені оскаржуваної постанови обґрунтував своє рішення доказами, за змістом ст.251 КУпАП. Вказані дії поліцейського узгоджуються із позицією Верховного Суду від 23.10.2019 року справа №357/10134/17 щодо надання доказів правомірності свого рішення.
Доводи позивача щодо не вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, не спростовують фактичних обставин справи, оскільки під час зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу ОСОБА_1 , за допомогою інформаційного порталу Національної поліції, а за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, поліцейським встановлено, що позивач був позбавлений права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП поліцейським було з'ясовано, що позивачем було скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні; адміністративне стягнення поліцейським було накладено у межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, від отримання копії постанови позивач відмовився.
Судом встановлено, що висновки поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, відповідають вимогам закону, його дії щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідають Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, ст. ст. 33, 258, 268, 280, 283, 285 КУпАП, а доводи, викладені в позові не обґрунтовано мотивами, які заслуговують на увагу суду.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Крім того, твердження представника позивача про те, що протокол складено не уповноваженою особою у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд вважає необґрунтованими з огляду на такі обставини.
Так, на переконання суду, розглядаючи питання відповідальності військовослужбовця, варто розуміти, що адміністративна відповідальність військовослужбовців настає за порушення, які не стосуються службової діяльності, а дисциплінарна відповідальність - за порушення, пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Стаття 26 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» закріплює, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Тобто, очевидно, що згідно закону вид правопорушення, яке вчинив військовослужбовець, впливає на вид відповідальності, що застосовується до нього.
Дійсно, ст.15 КУпАП встановлено особливості відповідальності військовослужбовців.
Але, передбачена в ст. 15 КУпАП заміна адміністративної відповідальності для військовослужбовців, пояснюється особливістю служби в Збройних силах України, інших військових формуваннях, а отже і специфікою юридичної відповідальності за порушення правових норм.
При цьому, у питанні про дисциплінарну відповідальність військовослужбовців має місце військовий дисциплінарний проступок. Тобто, на відміну від адміністративної відповідальності, дисциплінарна пов'язана із порушенням військової дисципліни. Її визначення дається у ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: військова дисципліна - це «бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України».
Враховуючи такі положення чинного законодавства, суд вважає, що важливим при визначенні виду правопорушення та виду відповідальності є те, в чому проявились протиправні дії військовослужбовця, оскільки, порушення норм, що регулюють суспільні відносини, які не відносяться до військово-службових, не є підставою для застосування до винного дисциплінарного стягнення.
Тобто, єдиною підставою притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності є вчиненням ними адміністративного правопорушення, а підставою дисциплінарної відповідальності - є дисциплінарний проступок або адміністративне правопорушення у передбачених випадках. Можливі випадки скоєння військовослужбовцями спочатку адміністративного, потім дисциплінарного правопорушення, за що відповідальність передбачена військовими статутами. Тому, вид правопорушення має суттєве значення для його юридичної кваліфікації та визначення виду і міри відповідальності.
В даному випадку, поліцейськими цілком правомірно та вірно було встановлено вид правопорушення та відповідальності ОСОБА_1 , оскільки не було встановлено того, що він вчинив військовий дисциплінарний проступок.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, доказів на які позивач посилається як на підставу своїх вимог позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний серед іншого має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Висновок суду.
Аналізуючи докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачем не надано достатніх, належних доказів у підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9, 72-77, 90,139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 09.07.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Т.О. Ярошенко