Справа № 581/379/25
Провадження № 2/581/261/25
09 липня 2025 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення невиплаченої орендної плати,
14 травня 2025 року представник позивача адвокат Маківський В.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 орендну плату (з урахуванням штрафних санкцій та індексації) за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5923285600:02:002:0104 згідно договору оренди від 5 березня 2012 року за 2021-2023 роки у розмірі 24024,40 грн.
Також просив стягнути судовий збір.
Мотивує вимоги тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,00 га, яка на підставі договору оренди була передана відповідачу у строкове платне користування. 20 квітня 2015 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода, згідно із умовами якої були внесені зміни, зокрема, щодо строку дії договору, розміру орендної плати. Відповідач не виконав свого зобов'язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021, 2022, 2023 роки.
У зв'язку з невиплатою орендної плати вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення внесення орендної плати.
Ухвалою суду від 15 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У поданому відзиві відповідачем позовні вимоги не визнаються та вказано, що загальний розмір орендної плати, що вказаний позивачем, та розрахунок пені не відповідають дійсності. Докази виплати орендної плати не надано.
Відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2,00 га з кадастровим номером 5923285600:02:002:0104 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 6-8).
5 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «СК-АГРО» був укладений договір оренди земельної ділянки № 00228, згідно із яким позивач передала, а ТОВ «СК-АГРО» прийняло у строкове платне користування належну їй земельну ділянку загальною площею 2,00 га, в тому числі рілля 2,00 га. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис за № 592320004001324 від 12 червня 2012 року (а.с. 9-11).
20 квітня 2015 року між позивачем та ТОВ «СК-АГРО» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 5 березня 2012 року, відповідно до якої уточнено, що договір укладено на 10 років, орендна плата складає 4061,70 грн., що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою (а.с. 12).
Право оренди ТОВ «СК-АГРО» земельної ділянки з кадастровим номером 5923285600:02:002:0104 на підставі договору оренди землі № 00228 від 5 березня 2012 року, додаткової угоди від 20 квітня 2015 року, зареєстровано державним реєстратором Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області 15 червня 2017 року. 26 червня 2023 року зареєстровано припинення права оренди (а.с. 52 зворот, 53).
Відповідно до основних положень укладеного договору оренди землі № 00228 від 5 березня 2012 року з урахуванням додаткової угоди до нього:
Пункт 2.: В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 2,00 га, в тому числі рілля 2,00 га, кадастровий номер: 5923285600:02:002:0104;
Пункт 8.: Договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.
Пункт 9: Орендна плата складає 4061,70 грн., що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою.
У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункової відомості за виключенням податку з доходів фізичних осіб. Орендна плата також може справлятися у натуральній формі, за згодою сторін по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги;
Пункт 10.: Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;
Пункт 11.: Орендна плата у випадку внесення у грошовій формі вноситься у строк до 1 листопада поточного року;
Пункт 12.: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами;
Пункт 13. : Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом;
Пункт 14.: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу;
Пункт 37: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;
Пункт 44.: Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.
Докази виплати орендної плати на підставі договору оренди землі від 5 березня 2012 року за 2021-2023 роки суду не надані.
При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до положень абзаців 1 та 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Відповідно до пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Воєнний стан на території України був запроваджений 24 лютого 2022 року, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19 листопада 2022 року.
Висновки суду по суті спору.
Термін дії укладеного між сторонами договору оренди від 5 березня 2012 року - 10 років з моменту його державної реєстрації, тобто до 12 червня 2022 року, однак відповідно до положень пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19 листопада 2022 року, договір оренди землі поновлено на 1 рік, тобто до 12 червня 2023 року.
Спір між сторонами у справі виник з приводу виплати орендної плати за 2021-2023 роки за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі № 00228 від 5 березня 2012 року.
У пункті 10 договору оренди землі сторони обумовили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Аналіз змісту положень договору оренди вказує на відсутність у ньому порядку чи механізму обрахунку індексації орендної плати, тому суд вважає, що укладаючи договір оренди землі на десятирічний строк із фіксованим розміром орендної плати орендодавець цілком правомірно очікував здійснення виплат орендної плати з урахуванням індексації з метою часткової компенсації втрат від знецінення національної валюти та проходження інфляційних процесів в економіці.
Таким чином, договірні сторони не зазначили у договорі інший, ніж вказаний у Законі України «Про оренду землі» порядок обчислення розміру орендної плати за землю - із урахуванням індексації (інфляції), яка дасть можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тому, з урахуванням принципів цивільного права, зокрема добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди на користь його дійсності, чинності та виконуваності, суд дійшов висновку, що така індексація повинна обчислюватися для орендної плати по вказаному договору оренди землі.
Із договору оренди землі вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4061,70 грн. Із позовної заяви вбачається, що для обрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції позивач застосував методику, відповідно до якої коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за відповідний рік, як добуток індексів інфляції з січня по грудень для кожного року окремо.
Проте Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 5 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 (провадження № 12-33гс24) вказала, що для обрахунку індексації орендної плати застосовується порядок у відповідності із загальним правилом шляхом корегування суми орендної плати на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий період часу, навівши відповідні розрахунки.
Отже базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася орендна плата, це - квітень 2015 року, а індексації підлягали всі подальші орендні платежі за період із травня 2015 року до 26 червня 2023 року виходячи з розміру орендної плати, встановленої у додатковій угоді до договору оренди.
Із огляду на визначений базовий місяць і встановлені Державною службою статистики України індекси інфляції товариство повинно було сплатити такі орендні платежі (орендну плату з урахуванням індексації):
за 2021 рік - 7054 грн. (індексація з 1 травня 2015 року по 1 листопада 2021 року),
за 2022 рік - 8930 грн. (індексація з 1 травня 2015 року по 1 листопада 2022 року),
за 2023 рік - 9471 грн. (індексація з 1 травня 2015 року по 26 червня 2023 року).
Однак, враховуючи, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, передбачений статтею 13 ЦПК України, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і не повинен виходити за межі цих вимог.
Враховуючи принцип диспозитивності, оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення, зокрема, орендної плати за 2021 рік у розмірі 4540 грн., за 2022 рік - 5178 грн., за 2023 рік - 4298 грн., у суду відсутні правові підстави для стягнення орендної плати у більшому розмірі.
У зв'язку з невиплатою орендної плати за 2021 рік на підставі пункту 14 договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року на користь позивача із відповідача підлягає нарахуванню пеня в сумі 4544 грн., розрахунок якої є таким:
за період з 2 листопада 2021 року по 9 грудня 2021 року розмір пені становить 125 грн. = 7054 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 17 (подвійна облікова ставка НБУ)/100/ 365*38 днів прострочки
за період з 10 грудня 2021 року по 20 січня 2022 року розмір пені становить 146 грн. = 7054 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 18 (подвійна облікова ставка НБУ)/100/ 365*42 днів прострочки;
за період з 21 січня 2022 року по 2 червня 2022 року розмір пені становить 514 грн. = 7054 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 20 (подвійна облікова ставка НБУ)/100/ 365*133 днів прострочки;
за період з 3 червня 2022 року по 26 червня 2023 року розмір пені становить 3759 грн. = 7054 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 50 (подвійна облікова ставка НБУ)/100/ 365*389 днів прострочки.
За невиплату орендної плати за 2022 рік на підставі пункту14 договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року на користь позивача із відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 2899 грн., розрахунок якої є таким:
за період з 2 листопада 2022 року по 26 червня 2023 року розмір пені становить 2899 грн. = 8930 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2022 рік) х 50 (подвійна облікова ставка НБУ)/100/ 365* 237 дні прострочки.
Враховуючи принцип диспозитивності, оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення, зокрема, пені за невиплату орендної плати за 2021 рік у сумі 2837 грн., за 2022 рік у сумі 1581 грн. у суду відсутні правові підстави для стягнення пені у більшому розмірі.
Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року підлягають нарахуванню у сумі 4056 грн., розрахунок є таким: 7054 (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 157,513% (сукупний індекс інфляції за період з 2 листопада 2021 року по 6 травня 2025 року) : 100%. - 7054 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2021 рік).
Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року підлягають нарахуванню у сумі 2180 грн., розрахунок є таким: 8930 (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2022 рік) х 124,415% (сукупний індекс інфляції за період з 2 листопада 2022 року по 6 травня 2025 року) : 100%. - 8930 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2022 рік).
Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року підлягають нарахуванню у сумі 1720 грн., розрахунок є таким: 9471 (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2023 рік) х 118,161% (сукупний індекс інфляції за період з 31 грудня 2023 року по 6 травня 2025 року) : 100%. - 9471 грн. (сума розрахованої заборгованості по орендній платі за 2023 рік).
Враховуючи принцип диспозитивності, оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення, зокрема, інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у розмірі 2561 грн., за 2022 рік у розмірі 1219 грн. та за 2023 рік у розмірі 745 грн., у суду відсутні правові підстави для стягнення інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати у більшому розмірі.
3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року підлягають нарахуванню у сумі 743 грн., виходячи з розрахунку: 7054 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 1282 (кількість днів прострочення).
3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року підлягають стягненню у сумі 673 грн., виходячи з розрахунку: 8930 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 917 (кількість днів прострочення).
3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року підлягають стягненню у сумі 430 грн., виходячи з розрахунку: 9471 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 552 (кількість днів прострочення).
Однак, враховуючи принцип диспозитивності, оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення, зокрема, 3% річних за прострочення внесення орендної плати у загальному розмірі 1063 грн., у суду відсутні правові підстави для стягнення 3% річних за прострочення внесення орендної плати у більшому розмірі.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 24022 грн., з яких: орендна плата по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року за 2021 рік у сумі 4540 грн., орендна плата за 2022 рік у сумі 5178 грн., орендна плата за 2023 рік у сумі 4298 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік у сумі 2837 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 1581 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 2561 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 1219 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік у сумі 745 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021-2023 роки у сумі 1063 грн.
Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 24022 грн., з яких: орендна плата по договору оренди землі № 00257 від 5 березня 2012 року за 2021 рік у сумі 4540 грн., орендна плата за 2022 рік у сумі 5178 грн., орендна плата за 2023 рік у сумі 4298 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік у сумі 2837 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 1581 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 2561 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 1219 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік у сумі 745 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021-2023 роки у сумі 1063 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. в рахунок повернення судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» (с. Суха Грунь Роменського району Сумської області, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 33976979).
Суддя О. В. Кузьмінський