Справа № 947/17031/25
Провадження № 1-кс/947/10180/25
09.07.2025 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000120 від 30.01.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця, м. Одеси, з середньою освітою, одруженого, виховуючого неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000120 від 30.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 311 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 , будучи обізнаним з технологією виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, обрав місцем для незаконного виготовлення психотропної речовини буд. № 139 по вул. Отамана Головатого в м. Одеса, який облаштував з метою подальшого його використання у своїй протиправній діяльності.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, кінцевий результат якого спрямований на незаконне виготовлення, придбання зберігання, з метою збуту та збут психотропної речовини амфетаміну, обіг якої обмежено, ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням дати, час, місця, обставинах, у невстановлених осіб придбав спеціальне хімічне обладнання (лабораторний посуд, прилади, необхідні для проведення хімічної реакції синтезу, тощо), компоненти та прекурсори, необхідні для виготовлення психотропної речовини, які переніс та почав зберігати у будинку за вищевказаною адресою.
Так, реалізовуючи свій злочинний намір на виготовлення, зберігання з метою збуту психотропної речовини, ОСОБА_4 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 14.04.2025, знаходячись у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, за допомогою попередньо придбаного ним хімічного обладнання (лабораторного посуду, приладів, тощо) та заздалегідь придбаних компонентів шляхом здійснення хімічної реакції синтезу незаконно виготовив у невстановленій кількості психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою подальшого збуту.
Після чого, ОСОБА_4 14.04.2025 у невстановлений у ході досудового розслідування час, взяв заздалегідь підготовлену картонну коробку ТОВ «Нова Пошта», в якій вже містилася запакована психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою приховування своїх анкетних даних відразу сформував товарно-транспортну накладну (далі ТТН), вказавши дані відправника та отримувача, які не відповідають дійсності та попрямував до поштомату № 36378 ТОВ «Нова Пошта», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. № 123.
У подальшому, ОСОБА_4 знаходячись біля вищевказаного поштомату 14.04.2025 о 23.12 год. здійснив збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну шляхом відправлення посилки на ім'я ОСОБА_7 до поштомату № 49530 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Байрона, 156 (ТТН № 20451144331317).
Далі, 15.04.2025 у період часу з 09.20 год. до 09.35 год., у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді огляду та виїмки кореспонденції в приміщенні інноваційного терміналу ТОВ "Нова Пошта" за адресою: м. Одеса, Нерубайська територіальна громада, масив № 21, буд. № 73, проведено огляд посилки за ТТН № 20451144331317 під час якого виявлено картонна коробка «Tiraplastic», обгорнута у пакувальний папір, де знаходився полімерний пакет типу «zip-lock» з порошкоподібною речовиною білого кольору, з якого здійснено відбір зразку.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/116-25/10468-НЗПРАП від 05.05.2024 надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,243 г (сейф-пакет НПУ № KIV4109247) містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, кількісний вміст якої становить 0,106 г.
Крім, того ОСОБА_4 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, будучи обізнаним з технологією виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну у невстановлені досудовим розслідуванням дати, час, місця, обставини, у невстановлених осіб придбав прилади, необхідні для проведення хімічної реакції синтезу, компоненти та прекурсори, необхідні для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну.
З метою забезпечення своєї протиправної діяльності а також конспірації, ОСОБА_4 у період часу приблизно з квітня 2025 року до 14.05.2025 у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 незаконно продовжив зберігати раніше придбане спеціальне хімічне обладнання (лабораторний посуд, тощо), призначене для виготовлення психотропної речовини, за допомогою яких, використовуючи придбані заздалегідь компоненти, шляхом здійснення хімічної реакції синтезу повторно незаконно виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
Далі, 14.05.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. № 139, працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, приблизною вагою 38 г, з якого відібрано зразок для проведення експрес-тесту «IDT 9000 T General Screening Drugs» за результатами якого в порошкоподібній речовині білого кольору виявлено наявність основної алкалоїдної речовини (наркотичного засобу або психотропної речовини), яку ОСОБА_4 , діючи повторно, зберігав за вищевказаною адресою, з метою подальшого збуту.
За викладених обставин, 14 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
- ч. 1 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне виготовлення, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини;
- ч. 2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчинене повторно.
16.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно останнього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.07.2025 із визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу розміром 395 (триста дев'яносто п'ять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 1 196 060 ( один мільйон сто дев'яносто шість тисяч шістдесят) гривень.
09.07.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було продовжено строк досудового розслідування означеного кримінального провадження до чотирьох місяців, а саме до 13.09.2025.
Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування не видається за можливе з об'єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги поданого клопотання у повному обсязі, просив врахувати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися просив клопотання задовольнити, продовжити запобіжний захід тримання під вартою.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання просив врахувати письмові заперечення з додатками, стійкі соціальні зв'язки та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку захисника, зазначив,що підозра необґрунтована, він не має жодного відношення до кримінального провадження.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Висновки слідчого судді.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
14.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:
-протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії від 16.04.2025, передбаченої ст. 262 КПК України - огляд та виїмка кореспонденції, з посилки яку відправляв ОСОБА_4 , в якій містилась порошкоподібна речовина білого кольору;
- висновком експерта № СЕ-19/116-25/10468-НЗПРАП від 05.05.2024 за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, відповідно до якого надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,243 г (сейф-пакет НПУ № KIV4109247) містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, кількісний вміст якої становить 0,106 г.
- протоколом обшуку від 14.05.2025 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено обладнання для виготовлення психотропної речовини, а також речовини з ознаками психотропних речовин;
- протоколами огляду від 15.05.2025 року мобільного телефону.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Кім того, слідчий суддя зауважує, що питання обґрунтованості підозри вирішувалося слідчим суддею при застосуванні відповідного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.07.2025 з визначенням застави, що складає 395 (триста дев'яносто п'ять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 1 196 060 (один мільйон сто дев'яносто шість тисяч шістдесят) гривень.
Вирішуючи питання продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого та корисливого злочину, за яке передбачене покарання до 10 років із конфіскацією майна.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, а тому слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.
Також, слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речові докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з огляду на те, що останній може знищити інформацію на телефонах, документах,ноутбуках, тощо, де може міститися інформація про імовірних співучасників злочинів, особи яких наразі не встановлені органом досудового розслідування і тому підозрюваний зможе знищити такі дані.
При встановленні даного ризику слідчий суддя враховує характер та спосіб вчинення злочинів, який вказує на те, що до вчинення злочинів імовірно причетні інші особи, що залучали до схеми інших осіб, яких використовували в послідуючому з метою збуту наркотичних засобів.
Крім того, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 13.09.2025, що зумовлено необхідністю проведення стороною обвинувачення ряду слідчих (розшукових) заходів).
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що актуальним є і ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, адже потерпілий та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
До того ж, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведенні додаткових допитів вже встановлених свідків.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання сторона обвинувачення зазначає, що у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування до строку, який визначений в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеса до якого відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід не видається можливим.
Крім того, 09.07.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було продовжено строк досудового розслідування означеного кримінального провадження до чотирьох місяців, а саме до 13.09.2025.
4.4. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 16.05.2025 розміру застави, слідчий суддя зазначає, що продовження існування встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, обставини їх ймовірного вчинення, слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05.09.2025, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".
Визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 395 (триста дев'яносто п'ять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 1 196 060 ( один мільйон сто дев'яносто шість тисяч шістдесят) гривень - залишити без змін.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 05.09.2025 процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1