Справа №587/853/25
Провадження №3/592/1226/25
07 липня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьоров Андрій Миколайович, за участю прокурора Окружної прокуратури м. Суми Чухна А.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Молібог Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої лісничим - помічником лісничого Філії «Сумське лісове господарство» державного лісового господарства ДП «Ліси України», ідентифікаційний номер НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
Згідно протоколу № 57/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 18.02.2025 р. в.о. лісничого Філії «Сумське лісове господарство» державного лісового господарства ДП «Ліси України» ОСОБА_1 своєю бездіяльністю відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто своїми діями вчинила правопорушення пов'язане з корупцією, а саме використовуючи свої повноваження з приватним інтересом, реалізувала свої рішення у письмовій формі, підписала:
Акт № 27 приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024, яким згідно Договору у липні 2024 року здійснено надання робіт та послуг на ділянці обх. № 10 кварталі 136 виділі 6/2, вид рубки РГК в результаті чого заготовлена деревина згідно переліку;
Акт №28 приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024, яким згідно Договору у липні 2024 року здійснено надання робіт та послуг на ділянці обх. № 10 кварталі НОМЕР_2 виділі 3/1, вид рубки РГК в результаті чого заготовлена деревина згідно переліку;
Акт № 29 приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024, яким згідно Договору у липні 2024 року здійснено надання робіт та послуг на ділянці обх. № 2 кварталі НОМЕР_3 виділі 13/1, вид рубки РГК в результаті чого заготовлена деревина згідно переліку;
Акт № 31 приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024, яким згідно Договору у липні 2024 року здійснено надання робіт та послуг на ділянці обх. № НОМЕР_4 кварталі НОМЕР_5 виділі 1, вид рубки РФтОЛ(ВСР) в результаті чого заготовлена деревина згідно переліку.
В результаті складених актів № 27-29, 31 від 31.07.2024, згідно платіжній інструкції № 3275 від 07.08.2024, ФОП ОСОБА_2 отримав кошти у сумі 146087,32 грн. за заготівлю деревини зг. рах. № НОМЕР_6 від 31.07.2024.
Тобто ОСОБА_1 особисто не вжила заходів щодо не вчинення дій та не прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто дії ОСОБА_1 мають ознаки вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за які встановлена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор Чухно А.В. у судовому засіданні підтримав складений протокол, у порядку частини 1 статті 250 КУпАП надав висновок.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала, пояснила, що 01.08.2024 р. дотримуючись вимог Закону «Про запобігання корупції» вона повідомила безпосереднього керівника про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів та вказала, що нею не вчинялось дій та не приймалось рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 02.08.2024 р. ухвалено Наказ філії «Сумське лісове господарство» № 151/23.4 «Про врегулювання конфлікту інтересів», відповідно до якого застосовано заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів лісничого Піщанського лісництва філії Сумське лісове господарство ОСОБА_1 під час виконання обов'язків лісничого у вигляді зовнішнього контролю за виконанням нею завдань, вчиненням певних дій чи прийняття рішень стосовно близької особи, а саме свекра ОСОБА_2 .
Захисник Молібог Ю.М. у судовому засіданні просила провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що 01.04.2024 р. між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі директора Філії з однієї сторони та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № ЛЗ 1-02-24 С про надання лісозаготівельних послуг, за умовами якого виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) зобов'язується на свій ризик власними силами, засобами та матеріалами надати лісозаготівельні послуги за завданням Замовника (Технічне завдання), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором. Ціна договору визначена в п. 2.1., 2.2. та вказано, що ціна цього договору визначається сукупною вартістю усіх наданих послуг протягом дії цього договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. Загальна ціна договору орієнтовно складає 1 100 000000 грн. Вартість наданих послуг за цим договором визначається в протоколі погодження договірної ціни, що складається з розрахунку вартості за одиницю надаваних послуг. Оплата здійснюється за диференційованими розцінками, залежно від складності виконуваних робіт (породного складу деревини, яка заготовлюється). Розцінки за надані послуги відображаються в додатку № 1 до Договору, який є невід'ємною його частиною. Відповідно до п. 3.1. договору Замовник сплачує вартість наданих виконавцем послуг на підставі рахунку-фактури, що надається Виконавцем після підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг. Отже, Акт виконаних робіт є невід'ємною частиною договору на послуги з лісозаготівлі. Договір з лісозаготівлі був підписаний Директором Філії «Сумське ЛГ» ОСОБА_3 , ділянку під розробку Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 передавав лісничий Піщанського л-ва ОСОБА_4 , і в подальшому розробку лісосіки ведуть майстри на лісозаготівельних роботах. В даному випадку таку розробку вів ОСОБА_5 , саме він кожного дня по закінченню робіт приймав лісо продукцію у бригади ФОП ОСОБА_2 згідно НАКАЗУ № 621 від 27.09.2021 року «Про затвердження інструкції з ведення електронного обліку деревини». За провину ОСОБА_1 ставиться підписання актів прийманні-передачі робіт та послуг № 27 від 31.07.2024, відповідно до якого надані ФОП ОСОБА_2 послуги на суму 328,95 грн., № 28 від 31.07.2024 відповідно до якого надані послуги на суму 8704,21 грн., № 29 від 31.07.2024 відповідно до якого надано послуг на суму 6018,87 грн., та акт № 31 від 31.07.2024 на надані послуги в сумі 1514,70 грн. Тобто, загальна сума наданих послуг за липень 2024 року ФОП ОСОБА_2 становить 16566,73 грн., що повністю відповідає ціні договору та протоколам погодженої ціни. Акт приймання-передачі робіт та послуг, підписання яких ставиться ОСОБА_1 за провину, наявні також підписи представника з боку замовника майстра з лісозаготівлі ОСОБА_5 (акт № 27), факт виконання робіт та надання послуг перевірив головний інженер ОСОБА_6 , бухгалтер II категорії ОСОБА_7 , головний економіст Снігур С.А., і акт затверджений директором філії «Сумський лісгосп» ДП «Ліси України» ОСОБА_3 . Цими ж особами підписаний і акт № 28. Акт № 29 від замовника підписано також майстром лісу ОСОБА_8 , а акт № 31 підписаний майстром лісу ОСОБА_9 . Враховуючи укладений договір, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 надавав послуги, беручи до уваги те, що фактично послуги приймались згідно щоденників приймання деревини від лісозаготівлі 03.07.2024 та 12.07.2024 не ОСОБА_1 то ніякого рішення в умовах реального конфлікту інтересів вона не приймала. Акт ОСОБА_1 не складався, ціни та кількість наданих послуг ОСОБА_1 не встановлювала та визначала, ці акти з боку замовника також підписувались майстром з лісозаготівлі та затверджувались директором ДП, фактично не відбувалось прийняття управлінського рішення.
Суд, заслухавши думку прокурора, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до розділу IV «Призначення і переведення» особової картки працівника ОСОБА_1 , останню призначено на посаду помічника лісничого Піщанського лісництва наказом № 115-к від 21.03.2024 р.
Наказом від 29.07.2024 р. № 255-к «Про підміну на час хвороби» покладено на ОСОБА_1 помічника лісничого Піщанського лісництва виконання обов'язків лісничого Піщанського лісництва Філії «Сумське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 29.07.2024 р.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 22.01.2025 р. № 00048888353 ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_10 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 22.01.2025 р. № 00048888412 між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстровано шлюб актовий запис № 09 від 17.09.2016 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) посадова особа юридичної особи публічного права -голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права
ОСОБА_1 у розумінні підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону є посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
З пункту 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП, вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону, реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.
У п. 1 ст. 1 ст. 28 Закону передбачено, що реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом зазначеної статті суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
При вирішенні питання про наявності або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд виходить із встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних норм діючого законодавства.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією та у постанові суду.
Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839 тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839 наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов'язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
З матеріалів справи вбачається, що за провину ОСОБА_1 ставиться підписання актів приймання-передачі робіт та послуг № 27 від 31.07.2024 р., відповідно до якого надані ФОП ОСОБА_2 послуги на суму 328,95 грн., № 28 від 31.07.2024 р. відповідно до якого надані послуги на суму 8704,21 грн., № 29 від 31.07.2024 р. відповідно до якого надано послуг на суму 6018,87 грн., та акт № 31 від 31.07.2024 р. на надані послуги в сумі 1514,70 грн.
Тобто, загальна сума наданих послуг за липень 2024 року ФОП ОСОБА_2 становить 16566,73 грн., що повністю відповідає ціні договору та протоколам погодженої ціни.
Відповідно до щоденника приймання деревини від лісозаготівлі № ЮС-752011- 01167 від 03.07.2024 деревину здав ФОП ОСОБА_2 , а прийняв ОСОБА_12 (а.п. 80), в щоденнику № ЮС-752011-01168 від 03.07.2024 здав ОСОБА_2 , а прийняв деревину ОСОБА_12 (а.п. 81), в щоденнику № ЮС-752008-00350 від 12.07.2024 здав послуги ФОП ОСОБА_2 , а прийняв ОСОБА_13 (а.п. 82), в щоденнику № ЮС-752011- 01188 від 12.07.2024 здав ОСОБА_2 , а прийняв ОСОБА_14 (а.п. 83), в щоденнику № ЮС-752011-01164 від 03.07.2024 здав ОСОБА_2 , прийняв - ОСОБА_12 (а.п. 84), в щоденнику № ЮС-75211-01170 від 03.07.2024 здав ОСОБА_2 , прийняв - ОСОБА_12 (а.п. 84), в щоденнику № ЮС-752011-01186 від 12.07.2024 здав ОСОБА_2 , прийняв - Любкін О.С.
З Актів № 27, 28, 29, 31 від 31.07.2024 р. вбачається, що вказані Акти підписали також представник з боку замовника майстра з лісозаготівлі ОСОБА_5 (акт № 27), факт виконання робіт та надання послуг перевірив головний інжерен ОСОБА_6 , бухгалтер II категорії ОСОБА_7 , головний економіст Снігур С.А., і акт затверджений директором філії «Сумський лісгосп» ДП «Ліси України» ОСОБА_3 .
Цими ж особами підписаний і Акт № 28, Акт № 29 від замовника підписано також майстром лісу ОСОБА_8 , а акт № 31 підписаний майстром лісу ОСОБА_9 , а також затверджувались директором підприємства.
У свою чергу, уповноваженою особою, яка склала відповідний протокол, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим повноваженням ОСОБА_1 , що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема, не встановлено, що Акти приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024 р. № 27, 28, 29, 31 були необ'єктивними або упередженими, що такими рішеннями завдано шкоди інтересам служби.
Таким чином суд вважає, що в діях ОСОБА_1 при підписанні вказаних Актів відсутня суперечність між її особистими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом в.о. лісничого Піщанського лісництва Філії «Сумське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями з підписання Актів приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024 р. № 27, 28, 29, 31 на виконання Договору № ЛЗ 1-02-24 С укладеного між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України та ФОП « ОСОБА_2 », не зазначено в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття нею вказаних рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП, оскільки Акти приймання-передачі робіт та послуг від 31.07.2024 р. № 27, 28, 29, 31 були видані в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня така обов'язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення, і відповідно, не зазначено в чому саме такий вплив знайшов свій вияв та яким саме чином вплинув на об'єктивність прийнятого рішення.
Нормами чинного КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів.
Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази, виключають винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП, тому вважаю за необхідне закрити відносно неї провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП.
Керуючись ч. 2 ст. 172-7, 247 п.1 і 284 ч.1 п.3 КУпАП,
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а провадження по справі закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.М. Алфьоров