08 липня 2025 року
Єдиний унікальний № 501/2937/25
Провадження № 1-кс/501/655/25
08 липня 2025 року, м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025162160000590 від 01 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно у вигляді заборони розпорядження та користування, а саме на: автомобіль Toyota Landcruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162160000590 від 01 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
01 липня 2025 року в ході огляду місця ДТП виявлено та вилучено вищезазначені транспортний засіб, який визнано речовим доказом.
В ході досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення додаткових оглядів, відбору зразків, проведення необхідних судових експертиз виникла необхідність накласти арешт на майно, а саме на вказані транспортні засоби.
Слідчий у судове засідання не прибув, подав заяву, в якій просить розглянути клопотання без його присутності та задовольнити.
Власник майна у судове засідання не прибув, заяв, клопотань не подав.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 2 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчий суддя встановив, що слідчим відділенням Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеський області здійснюється досудове розслідування № 12025162160000590 від 01 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наданих слідчому судді доказів вбачається, що 01 липня 2025 року, близько 12:47 год ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись на своєму автомобілі Toyota Landcruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в с. Лиманка, «Совіньйон-2», біля КПП1, здійснюючи поворот ліворуч на проспект Чорноморський, на пішохідному переході здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого, остання отримала тілесні ушкодження: забійна рана потиличної ділянки, закрити перелом ліктьового відростка зі зміщенням правої руки.
01 липня 2025 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за участю водія було вилучено автомобіль Toyota Landcruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , та який в подальшому було поміщено на арешт-майданчик ТОВ «Сирбов», за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36.
01 липня 2025 року винесено постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу - вказаного транспортного засобу із зазначенням його місця зберігання: Одеська обл., Одеський р-н, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36.
Слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо відомостей про те що: було вчинено кримінальне правопорушення; потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності особи шляхом арешту її майна; майно на яке необхідно накласти арешт може бути доказом під час судового розгляду та необхідне для проведення експертиз, пред'явлення для впізнання; ненакладення арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Такого висновку слідчий суддя дійшов, оскільки відомості, які містяться у наданих доказах підтверджують, що можливо було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 268 КК України. Під час проведення слідчих дій було виявлено та вилучено майно - транспортний засіб, яки може містити сліди кримінального правопорушення. Дослідженими матеріалами підтверджується необхідність накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки саме за участю даного транспортного засобу сталося ДТП, внаслідок якого ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження. Для з'ясування обставин ДТП необхідно провести експертне дослідження. Перебування майна у іншої особи може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий також просить поновити строк звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. Зазначає, що клопотання про накладення арешту на майно було подане через систему електронного суду з пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме не 02 липня 2025 року, а 03 липня 2025 року. Однак порушення строку його подання зумовлене технічним збоєм - тимчасовою відсутністю інтернет з'єднання у відділі поліції.
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про поновлення строку є обґрунтованим, оскільки строк пропущено з об'єктивних причин - у зв'язку з тимчасовою відсутністю інтернет з'єднання у відділі поліції. При цьому, слідчий суддя також бере до уваги, що строк пропущено лише на один день.
З урахуванням викладеного вище, клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 170, 236, 309, 372 КПК України,
Поновити слідчому ОСОБА_3 строк звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання слідчого ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження та користування на майно, а саме на транспортний засіб: автомобіль Toyota Landcruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає виконанню згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання копії ухвали, якщо її було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
Слідчий суддя