Справа № 946/4447/25
Провадження № 3/946/1410/25
08 липня 2025 року місто Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ,штаб старшина ІІІ категорії, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 року серії ВАД № 459592, громадянка ОСОБА_1 (опікун малолітньої) ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 06.06.2025 року о 20 год. 00 хв. пішла з дому та не повернулась. Була знайдена 07.06.2025 року о 02 год. 00 хв. Працівниками поліції. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Притягувана ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Отже, обставина неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якій було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали справи, суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та доведена в повному обсязі зібраними по справі доказами.
Приймаючи до уваги характер правопорушення, ступінь вини та особу притягуваної, а також, враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 КУпАП, суддя доходить до висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до ОСОБА_1 доцільне застосування адміністративного стягнення у вигляді попередження.
Крім того, суддя вважає за необхідне в силу ч.1 ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, що становить 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук