454/1673/25
"02" липня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.05.2025р. близько 13.45год. на автодорозі сполучення м.Великі Мости - с.Боянець Шептицького району Львівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Рено Кенгу» р.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_2 чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України.
01.05.2025р. близько 13.45год. на автодорозі сполучення м.Великі Мости - с.Боянець Шептицького району Львівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Рено Кенгу» р.н.з. НОМЕР_1 та не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка була подана за допомогою проблискового маячка червоного та синього кольору, а також звукового сигналу. Останній продовжив рух та був зупинений в результаті переслідування.
На час складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 своєї вини не визнав та зазначив, що його не зупиняли жезлом та проблисковими маячками. Щодо створення аварійної обстановки пояснень не надав.
До суду ОСОБА_1 не прибув та від нього надійшло клопотання про направлення справ для розгляду до Ковельського міськрайонного суду Волинської області, за місцем його проживання та реєстрації.
Дослідивши докази по справі, доходжу наступного висновку.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про передачу справ про адміністративні правопорушення до суду за місцем його проживання, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Тобто, як вбачається з наведеної вище вимоги закону, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-2, мають розглядатися за місцем їх скоєння або за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. В той жде час, дискреція щодо обрання підсудності розгляду справи у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність, належить виключно органу внутрішніх справ, в зв'язку із чим суд, до якого надійшов відповідний протокол про адміністративне правопорушення, повинен розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, , місцем вчинення цих правопорушень є Шептицький район Львівської області. Особою, яка склала відповідний протокол, визначено підсудність розгляду справ за місцем вчинення правопорушень, що територіально відноситься до Сокальського районного суду Львівської області, куди орган внутрішніх справ і скерував протоколи про адміністративні правопорушення для розгляду.
При цьому, положення чинного КУпАП не мітять жодної правової норми щодо зміни підсудності справ про адміністративне правопорушення. Тому суд не вбачає визначених законом підстав для передачі цих справ про адміністративні правопорушення до суду за місцем проживання особа, що притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, перебування таких протоколів у провадженні Сокальського районного суду та будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не прибув, пояснень або заперечень щодо суті правопорушень та обставин справи не надав.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.
Зазначені в протоколах обставини стверджуються рапортами, поясненнями, відеозаписом, з яких встановлено, що ОСОБА_1 здійснив маневр обгону, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, чим створив аварійну ситуацію для водія транспортного засобу марки «Volvo» р.н.з. НОМЕР_2 , якого він обганяв та водія транспортного засобу, який рухався йому назустріч. Надалі ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку, намагався уникнути переслідування патрульного автомобіля поліції та був зупинений після тривалого переслідування.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях правопорушника наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.122, ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, які пом'якшують стягнення, вчинення правопорушень в умовах особливого правового режиму воєнного стану, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами з подальшим визначенням стягнення за більш серйозне правопорушення, оскільки таке буде достатнім для його виховання та запобігання вчиненню ним правопорушень.
Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 :
- визнати у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП (протокол серія ЕПР1 №317017) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;
- визнати у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП (протокол серія ЕПР1 №317033) та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60коп. судового збору.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: М. Я. Адамович