Справа № 459/991/21
26 травня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення,
Позивач звернувся до суду та просить виселити відповідачку з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації місця проживання і стягнути з відповідача судові витрати.
Свої вимоги мотивує наступним.
18.07.2016 АТ КБ «ПриватБанк» в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність квартиру, загальною площею 58,60 кв.м, житловою площею 43,00 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , на підставі договору Іпотеки від 24.12.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 3594. Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому відповідачки ОСОБА_1 .
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 04.01.2022року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №63990757 від 21.07.2016 убачається, що квартира загальною площею 58,60 кв.м, житловою площею 43,00 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , на підставі договору Іпотеки від 24.12.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 3594 є приватною власністю Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ:14360570, розмір частки 1.
Із копії вимоги від 10.02.2021 видно, що АТ КБ «ПриватБанк» зверталося до відповідача із вимогою протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії, добровільно звільнити зазначене приміщення із одночасним зняттям з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 . Дана вимога була направлена поштою, що підтверджується поштовими квитанціями.
Із відповіді Виконавчого комітету Соснівської міської ради встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене також підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Червоноградської міської ради Львівської області.
Відповідно до ст. 1, ч. 5 ст. 3Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно із ст.7Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
На підставі ст. 12 вищевказаного Закону, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
За правилами ч. 3 ст.33Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 1 ст.40Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст.40Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
На виконання положення ч. 1 ст.109Житлового кодексу УРСР позивачем було направлено відповідачам письмову претензію про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку, однак останніми законні вимоги позивача були проігноровані та нерухомість не була передана позивачу у вільне користування, а отже позивач має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи зазначене, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.
Таким чином, позивач має право вимагати виселення мешканців із квартири, яка є предметом іпотеки і на яку було звернуто стягнення.
З матеріалів справи видно, що на момент звернення до суду з цим позовом у спірній квартирі зареєстрована відповідачка, інших осіб, які б були зареєстровані відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними достатніми, належними та допустимими доказами, відтак такими, що підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ:14360570, місцезнаходження: вул.Грушевського,1Д, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: О. А. Веремчук