Справа № 452/1852/25
Провадження № 2/452/984/2025
"03" липня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Бікезіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Страхоцької Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутністю сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 28 травня 2025 року надійшла позовна заява громадянки Республіка Польща ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 29 грудня 2012 року між сторонами у Відділі Реєстрації Актів Громадянського Стану в м. Глівіце (Республіка Польща)було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що з відповідачем сімейне життя не склалося, відсутнє взаєморозуміння, у них різні погляди на сімейно-шлюбні відносини та вирішення побутових проблем, внаслідок чого виникали постійні сварки. Шлюбні відносини сторони не підтримують більше одного року. За таких обставин позивачка вважає, що сім'я розпалась остаточно, подальше спільне проживання та збереження сім'ї неможливе, просить шлюб розірвати (а.с.1).
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1427258 від 29 травня 2025 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 2 червня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 15).
Позивачка ОСОБА_4 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, на примирення не згідна (а.с. 18).
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, подав до суду заяву в якій зазначив, що позов визнає повністю та просив розгляд справи провести у його відсутності (а.с. 19).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою Республіка Польща, згідно посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 має право проживати в Україні до 2032 року, проживає в с. Нагірне Самбірського району Львівської області (а.с.8)
29 грудня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який зареєстрований у Відділі Реєстрації Актів Громадянського Стану в м. Глівіце (Республіка Польща), що підтверджується скороченим витягом зі свідоцтва про одруження № НОМЕР_2 , після одруження прізвище жінки - " ОСОБА_7 " (а.с.5).
Від спільного подружнього життя у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується скороченим витягом свідоцтва про народження № НОМЕР_3 (а.с.7).
Сторони прийшли до висновку, що спільне проживання як подружжя є неможливим. На даний час вони не підтримують шлюбних відносин.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 цього Закону).
Питання правовідносин між Україною і Республікою Польща у справах цивільного та кримінального характеру врегульовані «Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року, який був ратифікований 04 лютого 1994 року та набрав чинності 14 серпня 1994 року.
Враховуючи вищезазначене, підстави недійсності шлюбу зареєстрованого 29 грудня 2012 року у Відділі Реєстрації Актів Громадянського Стану в м. Глівіце (Республіка Польща) між сторонами - відсутні.
Відносини між Україною і Республікою Польща у спорах щодо розірвання шлюбу передбачені статтею 26 цього Договору, яка передбачає, що розірвання шлюбу проводиться згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 1 статті 26 цього Договору). У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 1, компетентним є орган тієї договірної сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 3 статті 26 цього Договору).
Згідно пункту 4 статті 26 цього Договору в справах про розірвання шлюбу, у випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.
Із огляду на приписи відповідного міжнародного договору (Договір про правову допомогу між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24.05.1993) компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу в даному випадку є альтернативною, як це обумовлено статтею 26 цього Договору.
У той же час, право вибору суду однієї з Договірних держав фактично належить тому із подружжя, хто першим (раніше за іншого з подружжя) ініціював судовий процес щодо розлучення, що прямо встановлено у статті 20 цього Договору, а відтак дана справа підсудна судам загальної юрисдикції України.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Добровільність шлюбу - принцип сімейного права, що охоплює наявність вільної та цілковитої згоди не лише при реєстрації шлюбу, а й під час перебування у шлюбі і подальшого його розірвання. Тобто ніхто не може бути примушений до перебування у шлюбних відносинах.
За положеннями частини третьої статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За положеннями статті 112 СК України, при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Одночасно, згідно із статтею 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає збереження сім'ї сторін неможливим, позов законним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що сторони не підтримують шлюбні відносини, позивачка наполягає на розлученні, на примирення не згідна.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачкою ОСОБА_4 при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий в розмірі 1211 грн. 20 коп. (а.с. 4).
Враховуючи, що судом позовні вимоги позивачки задоволені в повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись 104, 105, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 83, 264-265 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, який зареєстрований 29 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Відділі Реєстрації Актів Громадянського Стану в м. Глівіце (Республіка Польща), свідоцтва про одруження № 1076/2012 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті
одинадцять) грн. 20 коп.
Шлюб припиняється в день набрання рішенням чинності.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Судове рішення складено 3 липня 2025 року.
Головуюча суддя