Справа №463/4957/25
Провадження №3/463/1072/25
19 червня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №454547 від 21.05.2025 року вбачається, що 29.04.2025 року близько 20:00 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків згідно зі ст. 150 СК України, а саме не вжила заходів виховання, умов життя, як наслідок, її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував без нагляду та зв'язку протягом 4 год., чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності з'явилася та надана суду пояснення. Зазначила, що її син був у школі, в подальшому разом з своїми однокласниками та вчителем поїхав на шкільну екскурсію у «Фото салон», учнів пильнувала вчителька, після екскурсії пішов на зупинку і переплутав автобус та поїхав у протилежному напрямку. Згодом з'ясував, якою маршруткою можна доїхати додому, знайшов відповідну зупинку сів на маршрутку та відправився до місця свого проживання. Все це зайняло близько 4 год.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суддя дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а з об'єктивної сторони воно полягає в ухиленні батьків або осіб які їх замінюють від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обєктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, що стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обовязків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обовязки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення від виконання батьківських обовязків може полягати у різних формах бездіяльності, повязаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Субєктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки диспозиція ст. 184 КУпАП передбачає саме ухилення від виконання передбачених законодавством обовязків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведених доказів, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9,184,245,247,251,252 КУпАП, суд, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Нор Н.В.