Справа №463/6219/25
Провадження №1-кп/463/464/25
підготовчого судового засідання
09 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2025 року за №12025141360000765, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осталовичі Перемишлянського р-ну Львівської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, безробітного, раніше не судимого, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив:
8 липня 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, затверджений 8 липня 2025 року прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 8 липня 2025 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Також 8 липня 2025 року прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 подав до суду клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Подане клопотання мотивує тим, що 4 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 липня 2025 року. Вважає, що беручи до уваги наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, без можливості застосування ст.75 КК України, є достатні підстави стверджувати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що можуть безпосередньо перешкодити судовому розгляду вказаного кримінального провадження, не змінились та не зменшились, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; продовжувати вчиняти інші злочини. При цьому просить не визначати обвинуваченому розмір застави, оскільки злочини було вчинено із застосуванням насильства.
У підготовче судове засідання 9 липня 2025 року з'явились прокурор, захисник та доставлено обвинуваченого.
Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 в підготовчому судовому підтримала подане клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою без визначення розміру застави з мотивів, викладених у такому, просила його задовольнити.
Захисник в підготовчому судовому засіданні відносно продовження запобіжного заходу заперечив, просив врахувати стан здоров'я обвинуваченого та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки в нього на утриманні мати з інвалідністю другої групи.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а відтак і під час розгляду клопотання про продовження такого, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2025 року у справі №463/3368/25, провадження № 1-кс/463/3575/25, застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», строком до 8 червня 2025 року. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126542093).
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 червня 2025 року у справі №463/3368/25, провадження №1-кс/463/5166/25, продовжено строк тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до 10 липня 2025 року в межах строку досудового розслідування (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127868444).
Ризиками, які дають підстави суду продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, оскільки обвинувальний акт надійшов для розгляду до суду, враховуючи покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винними у вчиненні інкримінованого злочину, існують підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі можез метою уникнення кримінальної відповідальності переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, оскільки такі ще не давали показів в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу обвинуваченого який раніше не судимий, не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків.
На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів, тобто з 9 липня 2025 року до 6 вересня 2025 року включно.
При цьому відповідності до пунктів 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відтак з врахуванням обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід не визначити таким розмір застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,9, 314-316, 334 КПК України, суд, -
постановив:
клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, тобто з 9 липня 2025 року до 6 вересня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1