Справа №463/6204/25
Провадження №1-кс/463/6137/25
09 липня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури міста Львова щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк, -
до суду (згідно аналізу прохальної частини документа) надійшла скарга на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури міста Львова щодо нерозгляду клопотання «(02) від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження».
Обґрунтування скарги визначити неможливо у зв'язку із друком тексту на папері, який був попередньо використаний. В прохальній частині скарги викладене клопотання про поновлення строку на оскарження та визнання причин пропуску - поважними.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, враховуючи клопотання скаржника, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника, на підставі наявних матеріалів.
Суб'єкт оскарження за викликом не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, про розгляд скарги був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення не подав.
У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження.
Оглянувши матеріали скарги, вважаю, що скаргу слід повернути з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
У відповідності до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою клопотання сторони кримінального провадження має бути розглянутим в строк не більше трьох днів з моменту подання, а також положення ч. 5 ст. 115 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 3-денного строку для розгляду клопотання.
З матеріалів скарги вбачається, що скаржник оскаржує бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури міста Львова щодо розгляду його клопотання «(02) від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження».
Разом з тим, як слідує із матеріалів скарги, копії самого клопотання скаржник не долучає, як і не зазначає в межах якого кримінального провадження було подано зазначене клопотання та до якого органу.
Скаржник не надає відповідних доказів на підтвердження обставин поважності пропуску строку на звернення зі скаргою.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
В судове засідання останній не прибув, жодним чином не уточнив зазначені в скарзі доводи як щодо підставності скарги, так і щодо поважності причин пропуску строку на звернення до слідчого судді із скаргою.
Тому проходжу до висновку, що заявлене клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою є необґрунтованим, безпідставним, жодними належними та достатніми доказами не підтверджується, суперечить принципам правової визначеності та розумності строків у кримінальному процесі. А тому таке до задоволення не підлягає.
Окрім того, до скарги долучено копію ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2025 року у справі №463/3493/25, якою поновлено строк на звернення із скаргою, та відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова щодо розгляду клопотання «(02) від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З урахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику, оскільки така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст. 304 КПК України, а підстав для його поновлення слідчий суддя за заявою особи не знайшла.
Крім того, адвокату ОСОБА_3 слід роз'яснити, що у відповідності до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
З врахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 214, 303, 304, 306, 307, 372, 392 КПК України, -
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про поновлення строку на звернення зі скаргою відмовити.
Повернути скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Галицької окружної прокуратури міста Львова щодо нерозгляду клопотання «(02) від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження».
Роз'яснити адвокату ОСОБА_3 , що у відповідності до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_4